7. Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.

На початку третього тисячоліття різко загострилися проблеми соціально-економічного розвитку. Головна суперечність світової економіки дедалі більше проявляється у скороченні й поступовому вичерпуванні традиційних ресурсів господарського зростання за істотного збльшення кількості населення планети. Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації. Розв’язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах суспільства і визначає стратегії економічного розвитку.

8. Вестернізація як стратегічний проект. Стратегія «Золотого мільярда».

Сучасний світ одночасно виступає як єдина цілісність, позаяк надзвичайно активно відбувається глобальна інтеґрація господарських, технологічних та інформаційних структур, які все більше стають транснаціональними і як нагромадження надзвичайно різноманітних етно-державних утворень, що актуалізує пошук діалогу між самодостатніми й принципово різними державами, цивілізаціями та культурами. Наведені альтернативні міркування мають сенс, оскільки спираються на об'єктивну реальність і, зрештою, не є вже й такими альтернативними. Сучасний процес глобалізації світу недостатньо кваліфікувати як лише нову форму міжнародних стосунків. Він є процесом об'єктивним, отже незалежним від суб'єктивних його інтерпретацій. В цьому аспекті слід погодитися з М.Косолаповим про те, що "глобалізація не є змовою підступних сил, а в основі своїй є процесом об'єктивним, який, звичайно, допускає його егоїстичне використання окремими учасниками або їх групами. Одначе "осідлати" й використати можна лише реальний, не штучний процес. Світ глобалізується, а не його глобалізують".

Нині, за свідченням фахівців, глобалізація є скоріше вестернізацією. Активно відбувається нав'язування західних стандартів та західного способу життя. Науково-технічний прогрес подається як єдиний та універсальний спосіб виживання. Очевидною є гегемонія багатих, що випрацьовують тактику приборкання або задобрювання решти, під прикриттям гуманістичної фразеології та "раціональних" економічних викладок. Відбувається тотальна інтеґрація товарів, менталітетів і цілих культур.

9. Взаємозалежність глобальних і національних стратегій стійкого економічного розвитку.

Застосування глобальних і національних стратегій стійкого економічного розвитку відкриває шлях до визначення й обгрунтування основних напрямів розвитку національної економіки з урахуванням таких основних чинників:

1) збалансованого розвитку економіки, який забезпечує системне вирішення всього потрібного комплексу заходів;

2) відповідності економіки вимогам, що обумовлені: характером і масштабом завдань, які вирішуються і зараз, і наприкінці періодів прогнозування; особливостями внутрішніх збуджувальних чинників у поточних ситуаціях, а також тих, що прогнозуються; ресурсними обмеженнями (людськими, матеріальними, природними, екологічними, інформаційними, енергетичними); особливостями геополітичних факторів;

3) своєчасного виявлення нових напрямів розвитку національної економіки і, відповідно, точок стабілізації та зростання, які забезпечать у майбутньому її конкурентоспроможність у світовому економічному просторі;

4) своєчасного уточнення напрямів розвитку економіки відповідно до зміни стратегії та умов реалізації національних цілей країни;

5) створення сприятливих умов для розвитку передових перспективних технологій.

Складний комплекс досліджень щодо обгрунтування національних цілей економіки країни обумовлює необхідність вирішення різноманітних наукових і практичних завдань, у процесі якого повинні розроблятися можливі сценарії розвитку соціально-політичних та економічних реалій в країні, світі, насамперед у найбільш важливих, з погляду національних інтересів країни, регіонах світу. На цій основі має бути розроблена система єдиних початкових даних, необхідних для перспективних економічних, соціологічних, оборонних, екологічних та інших досліджень.