6. Варіативність стратегій розвитку транзитивних країн.

Подолання кризових явищ швидко відбувається в антиінфляційно-створювальній моделі перехідного періоду. Виконуючи ринкові функції, вона виключає економічний хаос і авантюристичний розвал діючих господарських структур без створення нових. Під впливом ринкової конкуренції застарілі виробництва вимушені або поступово модернізуватися, або на їх зміну виникнуть нові, більш продуктивні і конкурентоспроможні, що не лише компенсують втрати товарного продукту і доходу, а й забезпечать приріст додаткового ефекту. Власне так і долається криза дефіцитності з одночасним нарощуванням товаровиробництва, ВВП і НД. Дезорганізація виробництва, національної грошової, валютно-фінансової і кредитної системи, відсутність жорсткого менеджменту неминуче ведуть до економічного занепаду. Наслідки вивчення сучасного світового досвіду однозначно свідчать, що жодна економічно розвинена країна світу кінця XX століття не має моделі стихійної ринкової економіки і навіть так званого "вільного ринку". І це цілком закономірний прогресивний розвиток.

Однією із проблем, що мали розв’язати дані країни, був вибір

моделі трансформаційної економіки. При цьому розглядалися

здебільшого два реалізаційних варіанти, або моделі: так звана

"шокова терапія" і поступова, градуалістська стратегія.

Перша з них здобула назву "шокова терапія" Л.Бальцеровича

у Польщі. Г.Колодко у книзі "От шока к терапии. Политическая

экономия постсоциалистических преобразований", на наш пог-

ляд, досить вдало характеризує методологічну концепцію прове-

деної реформи, називаючи її "соціалістичним фрейдманізмом"

чи "гелбрайтовським соціалізмом". Реформи у Польщі були

впроваджені дуже швидко, однак, платою за це було зубожіння

населення, 70% якого водночас опинилося за межею бідності.

А ситуацію, що склалася на початку 1990-х рр. у цій країні,

Г.Колодко називає "системним вакуумом: ні плану, ні ринку"

Іншою моделлю реформування економік постсоціалістичних

країн Європи була "градуалістська стратегія", що пройшла

досить успішну апробацію в Угорщині. Професор Гарвардського

університету (США) Я.Корнаї зазначав, що в основу здійснення

реформи за угорським зразком було покладено принцип посту-

повості або еволюційності. Внаслідок цього Угорщина у

1990-х рр. мала непогані макроекономічні показники, у тому

числі високий рівень іноземних інвестицій на душу населення,

і не вимагала реструктуризації своєї заборгованості. Слід від-

значити, що основні ідеї градуалізму були використані також

при реформуванні економік Чехії, Словаччини, Словенії, Естонії,

Латвії та Литви. У таких державах, як Румунія, Болгарія, країни

колишньої Югославії, а також в Україні, Росії, Молдові, програми

переходу до ринкової економіки мали у своїй основі як елементи

"шокової терапії", так і градуалізму.

Основною відмінністю градуалізму від "шокової терапії"

була етапність у здійсненні ринкових реформ та забезпечення

мінімальних соціальних стандартів.