- •Тема 1. Сутність, мета та функції інвестиційного менеджменту в умовах ринку
- •Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності підприємств.
- •1.1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності підприємств
- •Питома вага заощадженої частини доходів, %
- •Очікувана норма чистого прибутку, %
- •Ставка позичкового процента, %
- •Очікуваний темп інфляції, %
- •4. Інвестиційний прибуток підприємства (а також інші форми ефекту від інвестицій) у процесі його інвестиційної діяльності формується зазвичай зі значним “лагом запізнення”.
- •1.2. Види та форми інвестицій
- •Класифікація інвестицій
- •1.3. Об'єкти та суб'єкти інвестиційної діяльності підприємств
- •1.4. Форми державного регулювання інвестиційної діяльності підприємств, їх особливості в Україні на сучасному етапі
- •1.5. Поняття інвестиційного ринку, класифікація його видів
- •1.6 Кон’юнктури інвестиційного ринку, методи її аналізу та прогнозування
- •1.7 Сутність та мета інвестиційного менеджменту, його принципи і місце у системі загального менеджменту підприємства
- •1.8 Основні завдання та функції інвестиційного менеджменту
Класифікація інвестицій
Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності класифікуються за певними ознаками.
За об'єктами вкладання коштів (майна) розрізняють інвестиції реальні та фінансові. Під реальними інвестиціями розуміють вкладання коштів (майна) у реальні активи – матеріальні та нематеріальні (іноді інвестиції в нематеріальні активи, що пов'язані з науково-технічним прогресом, характеризують як інноваційні). Фінансові інвестиції – це вкладання коштів у фінансові інструменти (активи), серед яких превалюють цінні папери.
За характером участі в інвестуванні розрізняють інвестиції прямі та непрямі (портфельні). Пряме інвестування здійснюють інвестори, які безпосередньо добирають об'єкти інвестування та вкладають в них кошти (майно, активи). Як правило, інвестори добре обізнані з об'єктом інвестування і знають механізми інвестування. Пряма інвестиція – це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна в статутний капітал (фонд) юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою. До прямих відносять такі інвестиції, що формують більше 10-25% капіталу фірми та дають право на участь в управлінні підприємством. Непрямі інвестиції здійснюють інвестиційні чи фінансові посередники. Оскільки не всі інвестори мають необхідну кваліфікацію для ефективного добору об'єктів інвестування та управління інвестиціями, то певна їх частина купує цінні папери, які випускають інвестиційні та фінансові посередники. Зібрані кошти посередники вкладають у найефективніші, на їхній погляд, об'єкти інвестування, керують ними, а потім розподіляють одержаний прибуток між своїми клієнтами – інвесторами. Основною рисою портфельних інвестицій є те, що інвестор не має права на участь в управлінні підприємства, а такі інвестиції передбачають лише одержання інвестором дивідендів на акції підприємства або інші цінні папери.
3. За періодом інвестування інвестиції поділяють на коротко- та довгострокові. Короткострокові інвестиції здійснюють на період до одного року. До них належать короткострокові депозитні вклади, придбання короткострокових ощадних сертифікатів. Довгострокові інвестиції здійснюють на період понад рік. Великі інвестиційні компанії розподіляють їх на чотири види: до двох років; від двох до трьох років; від трьох до п'яти років; понад п'ять років.
4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні, державні, іноземні та спільні. Приватні інвестиції здійснюють фізичні особи, а також юридичні особи з приватним капіталом, державні – державні та місцеві органи влади, державні (казенні) підприємства з бюджетних і позабюджетних фондів, власних і позичкових коштів, іноземні – фізичні та юридичні особи іноземних держав, спільні – суб'єкти певної держави та іноземних держав.
5. За регіональною ознакою розрізняють інвестиції в державі та поза її межами. Внутрішні інвестиції здійснюють в об'єкти інвестування в межах держави, а іноземні – поза її межами. До іноземних інвестицій належить також придбання різних фінансових інструментів інших держав – акцій іноземних компаній, облігацій інших держав тощо.
6. За сумісництвом вибору розрізняють альтернативні – коли є два й більше інвестиційних проектів з однаковими умовами вкладання інвестицій, взаємонезалежні інвестиції – це інвестиції, які відрізняються умовами інвестування й напрямками вкладання інвестицій.
7. За рівнем ризику розрізняють – без ризикові інвестиції, низько ризикові інвестиції, середньо ризикові інвестиції, високо ризикові інвестиції (спекулятивні).
Наведена класифікація інвестицій відображає їх найістотніші ознаки. У наукових джерелах зустрічаються також інші класифікації.