3. Міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальних прав

Світова організація торгівлі

СОТ створена в рамках Маракеської угоди 1994 р. Правовою підставою утворення СОТ є Генеральна угода по тарифам і торгівлі (1947 р.).

Структура СОТ

Рада з правових аспектів торгівлі інтелектуальною власністю обслуговує Угоду TRIPS (1994 р., Додаток 1А до Маракеської угоди).

Особливість TRIPS полягає в тому, що вона не дублює вже існуючі міжнародні норми у сфері інтелектуальної власності, а посилається на них, зокрема, на Паризьку конвенцію 1883 року, Бернську конвенцію 1886 року, Римську конвенцію 1951 року та Договір з інтелектуальної власності стосовно інтегральних мікросхем (ст. 2 ).

 Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності

Правовідносини, на які поширюється TRIPS:

1. Авторські і суміжні права.

2. Товарні знаки.

3 географічні зазначення.

4. промислові зразки.

5. винаходи.

6. топології інтегральних мікросхем топології інтегральних мікросхем.

7. охорону закритої інформації.

8. контроль за конкурентною практикою через договірні ліцензії.

Регіональні угоди з охорони інтелектуальної власності

Європейська патентна організація (ЄПО) заснована Мюнхенською європейською патентною конвенцією 1973 р. Метою створення є для будь-яких країн отримувати патент на винаходи з правом в тих країнах, в яких заявник висловив бажання підтримувати.

У рамках ЄПО функціонує Інститут професійних представників (ЕРІ), діяльність якого спрямована на співробітництво у сфері підвищення кваліфікації спеціалістів з питань охорони промислової власності.

У рамках Люксембурзької конвенції 1975 р. ухвалений європейський патент для спільного ринку – Таким патентам надається національний режим в країнах-учасницях.

Між державами СНД та іншими постсоціалістичними державами укладені міжнародні угоди, серед яких особливе значення мають:

Євразійська патентна організація (ЄАПО) заснована у 1994 р. у рамках Євразійської патентної конвенції. Метою створення є видача євразійського патенту на винаходи.

Органи ЄАПО:

• Адміністративна рада, завданням якого є призначає президента орг., затверджує бюджет, патентну, фінансову та адміністративну інструкцію. Схвалює угоди з державними та міждержавними організаціями;

• Євразійське патентне відомство, завданням якого є виконувати всі адміністративні функції, включаючи розгляд заяв та видача євразійського патенту.

Євразійський патент діє на території країн-учасниць, строк дії становить 20 років.

Міждержавна Рада з питань охорони промислової власності країн СНД заснована 1993 році країнами бувшого СРСР.

Метою створення є створити міждержавну систему охорони промислової власності на території колишнього СРСР.

4. Міжнародні угоди у сфері правової охорони і використання інтелектуальної власності

Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 р.

(Україна стала учасницею 25.12.1991 року)

 Паризька конвенція про охорону промислової власності

Основні принципи, закріплені в Конвенції:

• національного режиму – При цьому Конвенція не передбачає дії єдиного міжнародного патенту або єдиного міжнародного товарного знаку;

• принцип незалежності патентів, що отримані на один і той самий винахід в різних країнах, – визнання патенту недійсним в одній країні є підставою для автоматичного визнання його недійсним в інших країнах;

Головним засобом правового впливу є правило про конвенційний пріоритет –_ визнання переважного права на реєстрацію патенту за особою, яка перша подала заявку на реєстрацію в будь-якій державі-учасниці.

Конвенційний пріоритет діє протягом 6 місяців, що дозволяє заявникові протягом конвенційного періоду визначитись із доцільністю отримання правової охорони в інших країнах-учасницях і належним чином підготувати документи для заявки;

Конвенція закріплює також виставковий пріоритет, суть якого полягає в тому, що особа, яка експонувала об’єкт на офіційних чи офіційно визнаних виставках, має пріоритет за датою подання заявки при реєстрації (ст. 11).

Загальні правила, закріплені в Конвенції:

1. Строк дії патенту починається з дати подання заявки.

2. встановлення обов’язковості використання винаходу, на який був отриманий патент, та строків застосування санкцій за порушення цієї вимоги (ст. 5)

3. проголошення виставкового пріоритет, суть якого полягає в тому, що особа, яка експонувала об’єкт на офіційних чи офіційно визнаних виставках, має пріоритет за датою подання заявки при реєстрації (ст. 11)

4. закріплення положення про те, що патент не дії проти попередньо користувача, тобто особи, яка почала використовувати свій схожий винахід без патентування до моменту подання заявки на реєстрацію.

5. встановлення заборони обґрунтовувати відмову у видачі патенту на заборонені або обмежені національним законодавством для продажу чи використання винаходи.

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів 1886 р.

(Україна стала учасницею з 31.05.1995 року)

Є правовою основою створення і функціонування Бернського Союзу.

 Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів

Метою створення Бернського Союзу полягає в бажанні країн-учасниць охороняти настільки ефективно й однаково, наскільки це можливо, права авторів на їх літературні і художні твори.

Основні принципи Конвенції:

• національного режиму - для громадян країн-учасниць створене загальне правове поле захисту авторських прав на літературні та художні твори, які вже опубліковані та неопубліковані, відповідно до їх національного режиму

• територіальності - охорона надається громадянам країн, які не є учасницями Бернської конвенції, на твори, які опубліковані в країні Союзу або в країні союзу та в країні, яка не є учасницею Союзу, одночасно;

• автоматичної охорони - національне законодавство надає правову охорону творам без будь-яких формальностей

Ст. 2 Конвенція містить перелік об’єктів, що підлягають правовій охороні на підставі Конвенції. Цей перелік не є вичерпним і може бути доповнений у законодавствах держав-учасниць.

Загальні правила, закріплені в Конвенції:

1. Строк правової охорони авторських прав протягом життя автора та 50 років після смерті автора

2. закріплення поділу прав на особисті немайнові права автора та виключні майнові права (ст. 6 bis);

3. проголошення принципу використання виключних прав відповідно до чесних звичаїв

4. передбачення можливості вільного використання творів (ст. ст. 9, 10, 10 bis), що підлягають правовій охороні, у передбачених випадках без згоди власника авторських прав і без виплати йому винагороди за таке використання;

Інші міжнародні договори: