Перехідна економіка.
Перехідна економіка – це особливий стан економічної системи на етапі її становлення і реформування від одного типу до іншого.
Основними рисами перехідної економіки є:
нестійкість – змінюється механізм розвитку економіки;
невизначеність;
висока ризиковість;
багатоваріантність розвитку – широкий спектр нових цілей та завдань;
виникнення і функціонування нових економічних форм;
особливий характер суперечностей;
історичність.
Типи і особливості перехідної економіки
Типи перехідної економіки зазвичай класифікують за масштабами і характером процесів. За масштабами виділяють локальні і глобальні переходи, за характером – природно-еволюційні і реформаторські.
Перехідний період постсоціалістичних країн має певні особливості:
1. Історична безпрецедентність переходу. (Попередній розвиток важко назвати виключно еволюційним: командна економіка була доволі штучним створенням. Тож до майбутньої економічної системи країни переходять не від індустріальної ринкової, як повинно відбуватися за еволюційним розвитком).
2. Необхідність певного поворотного руху. (Економіку слід “очистити” від штучних форм командної економіки, повернутися до природних речей. Зробити це заважає суспільна свідомість, яка складалася десятиріччями. Саме тому, в країнах Східної Європи й Балтії процеси перетворень протікають швидше).
3. Необхідність враховувати сучасні глобальні перехідні процеси (Глобальний перехід до постіндустріального суспільства повинний відбиватися на програмі реформування економіки. Метою переходу не може бути ринкова економіка в тому вигляді, в якому вона існувала в ХІХ ст. Ринок взагалі не може бути самоціллю – він засіб досягнення цілі).
Д/з: Самостійно розглянути 2 варіанти переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки – еволюційний шлях (Китай) та “шокова терапія” (Польща, Чехословаччина).