3

Тема 3. Економічна система суспільства

1. Економічна система: сутність, цілі та основні структурні елементи.

2. Типи та моделі економічних систем.

3. Перехідна економіка.

1. Економічна система: сутність, цілі та основні структурні елементи.

Економічна система — це сукупність взаємопов'язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства, яка має загальну мету.

Економічна система відповідає на такі питання:

• Що виробляти і в яких обсягах;

• Як виробляти – за допомогою якої технології та ресурсів;

• Для кого виробляти.

Економічна система складається з трьох основних елементів: продуктивних сил, економічних відно­син і механізму господарювання.

Продуктивні сили — це сукупність засобів виробництва, працівників з їхніми фізичними і розумовими здібностями, на­уки, технологій, інформації, методів організації та управління виробництвом, що забезпечують створення матеріальних і ду ховних благ, необхідних для задоволення потреб людей.

Рівень розвитку продуктивних сил характеризується якістю робочої сили, технічною озброєністю праці, ступенем оволодіння силами природи, рівнем розвитку науки, суспільного поділу праці та інших елементів системи.

Продуктивні сили становлять матеріально-речовий зміст економічної системи, є найважливішим показником і критерієм досягнутого нею рівня науково-технічного прогресу і продуктив­ності суспільної праці.

Науково-технічний прогрес (НТП) — це процес нагромадження і практичної реалізації нових знань, втілення їх у виробництво. Запровадження у виробництво НТП забезпечує швидке зростання продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості продукції та збільшення обсягу виробництва. Виділяють дві основні форми НТП — еволюційну та революційну.

Еволюційна форма НТП полягає в тому, що вдосконалення техніки і діючих технологій відбувається на основі одних і тих же наукових принципів. Вона проявляється в удосконаленні діючих машин, технологій, устаткування. Тобто наукові принципи організації виробничих процесів радикально не змінюються, а лише вдосконалюються. Така форма великого ефекту не дає.

Революційна форма НТП полягає в переході до використання у виробництві нових науково-технічних принципів, застосування принципово нових машин і технологій. Це дає можливість забезпечити кардинальне зростання ефективності виробництва, збільшення виробництва продукції, підвищення її якості. Прикладами революційної форми НТП можуть бути впровадження у виробництво конвеєрів, автоматизованих ліній, комп'ютерів тощо.

Протягом XX ст. технічні перевороти, пов'язані з революційною формою НТП, вносили радикальні зміни то в одну, то в іншу сферу господарювання. А починаючи з середини XX ст., вони охопили практично всі галузі виробництва. Ці революційні зміни в науці й техніці називаються науково-технічною революцією (НТР).

Економічні відносини — це відносини між людьми з приво­ду виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та нематеріальних благ.

Система економічних відносин складається з: техніко-економічних, організаційно-економічних, соціально-економічних відносин.

Техніко-економічні відносини — це відносини між людьми з приводу створення та використання ними знарядь та предметів праці у процесі виробництва, за допомогою яких вони впливають на сили природи і виробляють необхідні життєві блага.

Організаційно-економічні відносини — це відносини між людьми з приводу застосування способів і методів організації та управління виробництвом.

Соціально-економічні відносини — це відноси­ни власності, які відображають спосіб поєднання працівника з засобами виробництва.

Господарський механізм – це сукупність форм і методів ре­гулювання економічних процесів та суспільних дій господарю­ючих суб'єктів на основі використання економічних законів ринку, державних економічних важелів, правових норм та інституційних утворень.