
- •1.Що є предметом теорії імовірності?
- •2.Дати означення підмножини скінченної (нескінченної), зліченої і незліченої. Навести приклад.
- •3. Дати означення об’єднаня суми, різниці та добутку множин. Навести приклади.
- •4.Дати означення сполучення та розміщення. Записати формулу для обчислення числа ціх сполук. Навести приклади
- •5. Записати формулу, що пов’язує число переставлень, сполучень та розміщень. Сформулювати правила суми та добутку. Навести приклади.
- •7. Дати означення сумісних, несумісних та попарно несумісних подій. Навести приклади.
- •8. Дати означення суми (об’єднання), різниці та добутку (перетину) подій, протилежної події, повної групи подій. Навести приклади.
- •9. Як випадкова подія виражається через елементарні наслідки випадкового експерименту? Які елементарні наслідки називаються такими, що сприяють появі даної події? Навести приклади.
- •10. Сформулювати класичне визначення імовірності події і записати відповідну формулу. Навести приклади.
- •11.(Геометричне визначення).
- •12. Дати означення частоти та відносної частоти події.
- •13. Сформулювати теореми: а) про імовірність суми двох подій; б) про імовірність суми двох несумісних подій; в) про імовірність суми декількох попарно несумісних подій. Навести приклади.
- •14. Дати означення незалежності і залежності двох подій, умовної імовірності події, попарної незалежності декількох подій, незалежності у сукупності декількох подій. Навести приклади.
- •15. Записати формулу для обчислення імовірності хочаб однієї з декількох подій, незалежних у сукуупності.Пояснити букви, навести приклади.
- •16. Записати формули: а) повної імовірності; б) Байеса. Пояснити зміст позначень. Навести приклади.
- •17. Навести умови схеми випробувань Бернулі. Записати формулу Бернулі.Навести приклади застосування.
- •18. Граничні теореми у схемі випробувань Бернулі. А)Пуассона. Б) Локальну та інтегральну Лапласа.
- •19.Записати формули для обчислення в схемі бернулі: а)імовірності відхилення частоти від імовірності б)найбільш імовірного числа появи подій
- •20. Дати означення випадкової величини (в.В.), дискретної (д.В.В.) та неперервної випадкої величини (н.В.В.). Навести приклади.
- •21. Дати означення закону та багатокутника розподілу ймовірностей д.В.В. Навести приклади.
- •22. Дати означення інтегральної та диференціальної функції розподілу н.В.В. Вказати їх основні властивості. Навести приклади.
- •24. Пояснити, що характеризують: а) математичне сподівання; б) дисперсія та середнє квадратичне відхилення; в) асиметрія; г) ексцес; д) мода; е) медіана.
- •25. Довести основні властивості математичного сподівання і дисперсії.
- •26. Записати основні закони розподілу д.В.В.: а) біноміальний ; б)Пуассона; в)геометричний. Пояснити зміст букв. Навести приклади д.В.В., розподілених за цими законами.
- •27. Записати основні закони розподілу н.В.В.: а) рівномірний; б) нормальний; в) показниковий. Пояснити зміст букв. Навести приклади н.В.В., розподілених за цими законами.
- •28. Пояснити зміст терміну «закон великих чисел». Довести нерівність Чебишова в усіх формах. Навести приклади її застосування.
- •29 Сформулювати основні теореми закону великих чисел: а) Бернуллі; б) Чебишова; Пояснити значення цих теорем для практики.
- •30. Сформулювати центральну граничну теорему у формі Леві-Ліндеберга в усіх видах. Довести інтегральну теорему Мавра-Лапласа як окремий випадок попередньої теореми.
- •31.Дати означення системі випадкових величин. Навести приклади. Дати означення закону розподілу дискретної двовимірної випадкової величини. Навести приклади.
- •32 Дати означення ф-ціїї розподілу двв. Основні властивості ф-ції розподілу, її геометричний зміст.
- •33 Дати означеня щільностей ймовірностей двв. Основні властивості, імовірнісний зміст.
- •34 Записати ф-ли для обчислення ймовірностей попадання випадкової точки в довільну двомірну область d; в прямокутник.
- •35 Означення залежності (незалежності) випадкових величин, що входять в с-му вв. Теореми про необхідну та достатню умови незалежності.
- •39. Навести основні властивості кореляційного моменту μxy та коефіцієнту кореляції rxy
- •40. Дати означення корельованості (некорельованості) двох в.В. Пояснити різнцю і зв’язок між корельованістю (некорельованістю) і залежністю двох в.В.
- •41 Вивести рівняння лінійної середньоквадратичної регресії y на х(х на y). Пояснити зміст позначень.Дати означення коефіцієнту регресії , залишкової дисперсії та пояснити, що вони характеризують.
- •42. Сформулювати теорему про корельованість складових нормально розподіленої двовимірної в.В.
- •47 Дати означення а) генеральної та вибіркової сукупності б) обсягу вибірки в) повторної, безповоротної та репрезентативної вибірок
- •48 Дати означення естатистичної (емпіричної) функції розподілу та сформулювати її основні властивості
- •49 Дати означення кумулятивних частоти та відносної частоти
- •50 Дати означення полігону та гістограми
- •51 Дати означення точкової статистичної оцінки параметру розподілу генеральної сукупності
- •54 Дати означення вибіркових: а)моди і медіани; б) початкового та центрального моментів; в) коефіцієнтів асиметрії та ексцесу. Навести приклади знаходження (обчислення).
- •55 Дати означення: а) інтервальної оцінки параметра генеральної сукупності, її точності та надійності; б) надійного інтервалу. Навести приклади.
- •58 Записати формулу для обчислення кінців надійного інтервалу для оцінки середнього квадратичного відхилення нормальної розділеної генеральної сукупності
- •59 Дати означення емпіричної та теоретичної частот
- •60Дати озн функціональної, стохастичної, кореляційної залежності, умовного середнього, вибіркових рівняння та лінії регресії.
- •62 Записати формулу для обч вибіркової кореляції кінців надійного інтервалу для інтерн. Оцінки коеф кореляції нормально розподіленої ген сукупності
- •63 Дати означення статистичної гіпотези, нульової та альтернативної гіпотез
- •64 Дати означення рівня значущості та потужності статистичного критерію
- •65 Дати означення рівня значушості та потужності статистичного критерію
- •66 Навести приклади перевірки гіпотез про: рівність генеральних дисперсій двох нормально розподілених генеральних сукупностей
27. Записати основні закони розподілу н.В.В.: а) рівномірний; б) нормальний; в) показниковий. Пояснити зміст букв. Навести приклади н.В.В., розподілених за цими законами.
1.Рівномірний.Величина
Х розподілена рівномірно у проміжку
(a,b),
якщо усі її можливі значення належать
цьому проміжку і щільність її імовірностей
у цьому проміжку постійна, тобто Величина
визначається умовою нормування Р(а<
X<b)
= C(a
- b)
= 1
Імовірність влучення Х в інтервал (х1, х2) дорівнює відношенню довжини цього інтервалу до довжини усього проміжку (a,b). Цей розподіл задовольняють, наприклад, похибки округлення різноманітних розрахунків. С=const 2. Нормальний. Випадкову величину Х називають розподіленою нормально, якщо щільність її імовірностей має вигляд
,
де а та σ – параметри розподілу.
3. Показниковий. Випадкову величину Х
називають розподіленою за показниковим
законом, якщо щільність її імовірностей
має вигляд Показниковому розподілу
задовольняють : час телефонної розмови,
чс ремонту техніки, час безвідмовної
роботи комп’ютера. Якщо НВВ Х розподілена
за показниковим законом, то вона має
математичне сподівання та середнє
квадратичне відхилення рівні.
28. Пояснити зміст терміну «закон великих чисел». Довести нерівність Чебишова в усіх формах. Навести приклади її застосування.
Граничні теореми теорії ймовірностей встановлюють відповідність між теоретичними та дослідними характеристиками випадкових величин або випадкових подій при великій кількості випробувань. Граничні теореми описують також граничні закони розподілу. Граничні теореми, які встановлюють відповідність між теоретичними та дослідними характеристиками випадкових подій, об’єднують загальною назвою – закона великих чисел. Нерівність Чебишова. Якщо довільна величина Х приймає тільки невід’ємне значення, то нерівність того, що Х>= не перевищує математичне сподівання. 1 форма нерівності Ч. {x>=1}= M[x] –
Доведення. Припустимо ДВВ має закон розподілу:
Розглянемо
йм. р{x>-1}=
<=
,
a
<=
тобто
. р{x>=1}<=Mx//Нерівність
доведена для Двв
1- р{x>=1}>=1-Mx; р{x<1}>=1-Mx – другий вид 1 форми нерівн. Ч.
Для НВВ
p{x>=1}=
Розглянемо інтеграл
:
<=
<=
Нерівність доведена для НВВ.
2 форма нерівності Ч. якщо довільна ВВ Х має скінчений мат.сподів. і дисперсію, то для будь якого як завгодно малого додатного числа E має місце така нерівність:
p{|X-Mx|>=E}<=D[x]/E^2. Доведення:
Розглянемо подію |X-Mx|>=E→(X-Mx)^2>=E^2→(X-Mx)^2/E^2>=1
P{(X-Mx)^2/E^2>=1}<=M[(X-Mx)^2/E^2]=1/E^2 * M[(X-mx^2)]=1/E^2*Dx Отже
p{|X-Mx|>=E}<=D[x]/E^2.
1- p{|X-Mx|>=E}>=D[x]/E^2; p{|X-Mx|>=E}<=1-D[x]/E^2. – 2 вид 2 форми нерівн Ч.
29 Сформулювати основні теореми закону великих чисел: а) Бернуллі; б) Чебишова; Пояснити значення цих теорем для практики.
а) Теорема Бернуллі: Нехай проводиться n повторних незалежних випробувань, в кожному з яких деяка подія А може настати з йм. Р або не настати з йм. q=1-p.k-число появ події в n випробувань тоді для як завгодно малого E>0 має місце рівність: k/n – відносна частота
p{|k/n-p|<E}→1,
n→∞
Відносна частота збігається до ім.. за йм. Доведення: M[k/n]=1/n*M[x]=1/n*np=p D[k/n]=1/n^2*D[x]=1/n^2*npq=pq/n p{|k/n-p|<E}>=1-pq/nE^2
б) Чебишова: ВВ х назив. попарно незалежні, якщо незалежні є будь які дві з них незалежні
ВВ х:
назив. Взаємнонезалежними, якщо
незалежними в сутності є випадкові
події {Xi<xi},
де хі – довільні дійсні числа. Дисперсія
суми або різниці незалежна або попарно
незалежних ВВ дорівнює суми їх дисперсій:
D[xi+-x2+-…+-xn]=
Нехай xi-довільні попарно незалежні ВВ з скінченими мат. Сподіваннями. Обмеженими дисперсіями (D[xi]<=D), тоді для будь якої як завгодно малого додатного Е має місце рівність: