- •1.Що є предметом теорії імовірності?
- •2.Дати означення підмножини скінченної (нескінченної), зліченої і незліченої. Навести приклад.
- •3. Дати означення об’єднаня суми, різниці та добутку множин. Навести приклади.
- •4.Дати означення сполучення та розміщення. Записати формулу для обчислення числа ціх сполук. Навести приклади
- •5. Записати формулу, що пов’язує число переставлень, сполучень та розміщень. Сформулювати правила суми та добутку. Навести приклади.
- •7. Дати означення сумісних, несумісних та попарно несумісних подій. Навести приклади.
- •8. Дати означення суми (об’єднання), різниці та добутку (перетину) подій, протилежної події, повної групи подій. Навести приклади.
- •9. Як випадкова подія виражається через елементарні наслідки випадкового експерименту? Які елементарні наслідки називаються такими, що сприяють появі даної події? Навести приклади.
- •10. Сформулювати класичне визначення імовірності події і записати відповідну формулу. Навести приклади.
- •11.(Геометричне визначення).
- •12. Дати означення частоти та відносної частоти події.
- •13. Сформулювати теореми: а) про імовірність суми двох подій; б) про імовірність суми двох несумісних подій; в) про імовірність суми декількох попарно несумісних подій. Навести приклади.
- •14. Дати означення незалежності і залежності двох подій, умовної імовірності події, попарної незалежності декількох подій, незалежності у сукупності декількох подій. Навести приклади.
- •15. Записати формулу для обчислення імовірності хочаб однієї з декількох подій, незалежних у сукуупності.Пояснити букви, навести приклади.
- •16. Записати формули: а) повної імовірності; б) Байеса. Пояснити зміст позначень. Навести приклади.
- •17. Навести умови схеми випробувань Бернулі. Записати формулу Бернулі.Навести приклади застосування.
- •18. Граничні теореми у схемі випробувань Бернулі. А)Пуассона. Б) Локальну та інтегральну Лапласа.
- •19.Записати формули для обчислення в схемі бернулі: а)імовірності відхилення частоти від імовірності б)найбільш імовірного числа появи подій
- •20. Дати означення випадкової величини (в.В.), дискретної (д.В.В.) та неперервної випадкої величини (н.В.В.). Навести приклади.
- •21. Дати означення закону та багатокутника розподілу ймовірностей д.В.В. Навести приклади.
- •22. Дати означення інтегральної та диференціальної функції розподілу н.В.В. Вказати їх основні властивості. Навести приклади.
- •24. Пояснити, що характеризують: а) математичне сподівання; б) дисперсія та середнє квадратичне відхилення; в) асиметрія; г) ексцес; д) мода; е) медіана.
- •25. Довести основні властивості математичного сподівання і дисперсії.
- •26. Записати основні закони розподілу д.В.В.: а) біноміальний ; б)Пуассона; в)геометричний. Пояснити зміст букв. Навести приклади д.В.В., розподілених за цими законами.
- •27. Записати основні закони розподілу н.В.В.: а) рівномірний; б) нормальний; в) показниковий. Пояснити зміст букв. Навести приклади н.В.В., розподілених за цими законами.
- •28. Пояснити зміст терміну «закон великих чисел». Довести нерівність Чебишова в усіх формах. Навести приклади її застосування.
- •29 Сформулювати основні теореми закону великих чисел: а) Бернуллі; б) Чебишова; Пояснити значення цих теорем для практики.
- •30. Сформулювати центральну граничну теорему у формі Леві-Ліндеберга в усіх видах. Довести інтегральну теорему Мавра-Лапласа як окремий випадок попередньої теореми.
- •31.Дати означення системі випадкових величин. Навести приклади. Дати означення закону розподілу дискретної двовимірної випадкової величини. Навести приклади.
- •32 Дати означення ф-ціїї розподілу двв. Основні властивості ф-ції розподілу, її геометричний зміст.
- •33 Дати означеня щільностей ймовірностей двв. Основні властивості, імовірнісний зміст.
- •34 Записати ф-ли для обчислення ймовірностей попадання випадкової точки в довільну двомірну область d; в прямокутник.
- •35 Означення залежності (незалежності) випадкових величин, що входять в с-му вв. Теореми про необхідну та достатню умови незалежності.
- •39. Навести основні властивості кореляційного моменту μxy та коефіцієнту кореляції rxy
- •40. Дати означення корельованості (некорельованості) двох в.В. Пояснити різнцю і зв’язок між корельованістю (некорельованістю) і залежністю двох в.В.
- •41 Вивести рівняння лінійної середньоквадратичної регресії y на х(х на y). Пояснити зміст позначень.Дати означення коефіцієнту регресії , залишкової дисперсії та пояснити, що вони характеризують.
- •42. Сформулювати теорему про корельованість складових нормально розподіленої двовимірної в.В.
- •47 Дати означення а) генеральної та вибіркової сукупності б) обсягу вибірки в) повторної, безповоротної та репрезентативної вибірок
- •48 Дати означення естатистичної (емпіричної) функції розподілу та сформулювати її основні властивості
- •49 Дати означення кумулятивних частоти та відносної частоти
- •50 Дати означення полігону та гістограми
- •51 Дати означення точкової статистичної оцінки параметру розподілу генеральної сукупності
- •54 Дати означення вибіркових: а)моди і медіани; б) початкового та центрального моментів; в) коефіцієнтів асиметрії та ексцесу. Навести приклади знаходження (обчислення).
- •55 Дати означення: а) інтервальної оцінки параметра генеральної сукупності, її точності та надійності; б) надійного інтервалу. Навести приклади.
- •58 Записати формулу для обчислення кінців надійного інтервалу для оцінки середнього квадратичного відхилення нормальної розділеної генеральної сукупності
- •59 Дати означення емпіричної та теоретичної частот
- •60Дати озн функціональної, стохастичної, кореляційної залежності, умовного середнього, вибіркових рівняння та лінії регресії.
- •62 Записати формулу для обч вибіркової кореляції кінців надійного інтервалу для інтерн. Оцінки коеф кореляції нормально розподіленої ген сукупності
- •63 Дати означення статистичної гіпотези, нульової та альтернативної гіпотез
- •64 Дати означення рівня значущості та потужності статистичного критерію
- •65 Дати означення рівня значушості та потужності статистичного критерію
- •66 Навести приклади перевірки гіпотез про: рівність генеральних дисперсій двох нормально розподілених генеральних сукупностей
47 Дати означення а) генеральної та вибіркової сукупності б) обсягу вибірки в) повторної, безповоротної та репрезентативної вибірок
Генеральна –
сукупність ,що
вивчається .і
з якої проводиться відбір. Вибіркова –
сукупність кількох елементів сукупності
,що безпосередньо досліджується. Об’ємом
сукупності наз. кількість об’єктів
цієї сукупності. Повторною наз. вибірку,
при якій дібрана одиниця генеральної
сукупності після її вивчення повертається
до генеральної сукупності і може бути
вибрана повторно Вибірку
наз. безповторною, якщо
при відборі дібрана одиниця генеральної
сукупності після її вивчення не
повертається до генеральної сукупності
і не може бути вибрана повторно
Найчастіше використовують без повторні
вибірки.
Вибірка може вважатись репрезентативною
(або представницькою),
якщо її структура (пропорції, частки і
т. ін.) загалом збігається зі структурою
відповідної генеральної сукупності.
Елементи статистичної сукупності, тобто
числа zi
(i=
),
називаються
варіантами.
Варіаційним рядом називається
послідовність всіх варіант,записана у
неспаному порядку. Статистчним розподілом
вибірки називається перелік варіант
Хі варіаційного ряду і відповідних їм
частот ni
(сума усіх частот= обєму вибірки n)
або відносних частот Wi(сума
всіх відносних частот=1). Дискретним
варіаційним рядом частот (далі
– д. в. р. f.)
називається упорядкована послідовність
пар “варіанта‑частота”, розташованих
у порядку зростання варіант: (x1;
f1),
(x2;
f2),
…, (xm;
fm),
де
т
– кількість різних значень варіант хі;
fi
– частота варіанти
хі,
тобто кількість елементів статистичної
сукупності або варіаційного ряду, які
мають значення хі:
хі<хі+1.
Інтервальним
варіаційним рядом частот (або
і. в. р. f)
називається упорядкована послідовність
пар “інтервал-частота”, розташованих
у порядку зростання меж інтервалів:
,
де т
– кількість інтервалів; fi
– частота і-го
інтервалу, тобто кількість елементів
статистичної сукупності (або з.в.р.), які
належать і-му
інтервалу;
та
– відповідно ліва і права межі і-го
інтервалу;
<
.
48 Дати означення естатистичної (емпіричної) функції розподілу та сформулювати її основні властивості
Емпірична функція розподілу вибірки - це така функція F*(х), значення якої для кожного числа х = відносній частоті події {X<x}.
, де nx
– кількість варіант, які менші від х, n
– об’єм вибірки.
. тобто
F*(х)=
Властивості: 1. 0<= F*(х)<=1; 2. F*(х) – зростаюча функція; 3. F*(х)=0 при x<=x1 i F*(х)=1 при x>xm де х1 – наіменша варіанта, xm – найбільша варіанта. На відміну від емпіричної ф-ції розподілу вибірки ф-цію розподілу F(x) генеральної сукупності називають теоретичною функцією розподілу.Різниця між емпіричною і теоретичною ф-ціями полягає в тому, що теоретична ф-ція F(x) визначає імовірність подій Х<х, а емпірична ф-ція F*(х) визначає відносну частоту цієї події.
49 Дати означення кумулятивних частоти та відносної частоти
Відносною частотою(часткою) називається відношення частоти до обєму вибірки: ni/n=Wi.
Кумулятою називають графічне зображення статистичного ряда накопичених даних
,
де
