Тема 4. Організація машинної інформаційної бази.

1. Поняття машинного інформаційного забезпечення

2. Передумови створення та основні переваги БД

3. Поняття і класифікація БД

4. Склад БД

5. Етапи проектування БД

6. Поняття сховищ даних та основи їх створення

1. Поняття машинного інформаційного забезпечення

Машинна інформаційна база – це частина інформаційної бази інформаційної системи, що являє собою сукупність інформаційних файлів, які зберігаються в пам’яті ЕОМ та на машинних носіях.

Машинна інформаційна база складається з інформаційних файлів, які можуть бути організовані у вигляді окремих незалежних між собою, локальних інформаційних файлів чи у вигляді бази даних, тобто інтегрованої сукупності пов’язаних між собою файлів, якими керує СУБД.

Файл – це ідентифікована сукупність логічно пов’язаних між собою даних, які містяться поза програмою у зовнішній пам’яті і доступні програмі за допомогою спеціальних операцій.

У процесі еволюції розробки АІС машинна інформаційна база пройшла такі етапи розвитку:

1) підготовка інформаційних файлів (для кожної задачі окремо);

2) створення єдиної бази даних, яку можна використовувати для розв’язування певної кількості задач.

Основною задачею є визначення потрібної кількості баз даних і оптимального розподілу інформації між ними з урахуванням того, що економічний об’єкт це динамічна система, яка постійно розвивається.

2. Передумови створення і основні переваги банків даних.

У традиційних пакетних системах обробки інформації, які існували донедавна дані були організовані у вигляді незв’язаних між собою локальних інформаційних файлів лінійної структури. Суть такого підходу до організації інформаційного забезпечення полягає в тому, що файли проектуються окремо для кожної конкретної задачі чи для їх комплексів. Такі системи називають файловими. Незважаючи на відносну простоту організації файлові системи мають ряд недоліків, головними з яких є такі:

1. Надлишковість даних, оскільки для розв’язування різних задач управління використовуються одні і ті ж дані, розміщені в різних файлах.

2. Неузгодженість даних. Враховуючи те, що одна і та сама інформація може розміщуватись в різних файлах, технологічно важко простежити за внесенням змін одночасно в усі файли.

3. Залежність структур даних і прикладних програм. При файловій організації логічна і фізична структури файла мають відповідати їх опису в прикладній програмі. Прикладна програма має бути модифікована при будь-якій зміні логічної чи фізичної структури файла. Оскільки зміни в одній програмі часто потребують внесення змін до інших інформаційно пов’язаних програм, то інколи простіше створити нову програму, ніж вносити зміни в стару.

Розвиток засобів обчислювальної техніки, створення запам’ятовуючих пристроїв прямого доступу забезпечили передумови для розв’язання проблем незалежності, неузгодженості й надлишковості даних, а також сприяли виникненню концепції організації інформаційного забезпечення – концепції інтеграції даних, яка отримала назву „автоматизований банк даних” (АБД). Головні переваги організації інформаційного забезпечення у вигляді АБД такі:

1. Багаторазовість використання даних.

2. Для організації ІЗ у вигляді АБД потрібні менші кошти, а внесення змін до бази даних супроводжується меншими витратами.

3. Зменшення надлишковості даних.

4. Швидкість обробки непередбачених запитів до системи. Для обробки таких запитів здебільшого не потрібно створювати нову програму мовами програмування, оскільки ці процедури можна виконати за допомогою спеціальних мовних засобів (мова запитів і мова генерації звітів), які входять до складу АБД.

5. Простота і зручність внесення змін до бази даних. Це досягається за рахунок єдиної системи ведення БД, яка підтримується засобами системи управління базою даних.

6. Логічна і фізична незалежність даних від прикладних програм.