
- •Тема 1. Основні поняття і роль інформаційних систем і технологій в управлінні підприємствами
- •Роль і місце інформаційних систем в управлінні економікою
- •Система управління
- •Орган управління
- •Керований об’єкт
- •Виконавчий орган
- •3. Інформаційні ресурси організацій
- •4. Інформаційні технології: суть, розвиток та класифікація
- •5. Інформаційні системи: суть, розвиток та класифікація.
- •Тема 2. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису
- •1. Економічна інформація як об’єкт автоматизованої обробки
- •1. 1. Поняття економічної інформаціїї, її види та властивості
- •Оцінювання економічної інформації
- •Інформаційні процедури
- •2 Засоби формалізованого опису економічної інформації
- •Характеристика засобів формалізованого опису економічної інформації
- •2.2 Методи класифікації економічної інформації
- •Методи кодування економічної інформації
- •2.5 Штрихове кодування
- •Штрихове кодування
- •Категорії класифікаторів, порядок їх розробки,упровадження та ведення
- •Моделювання елементів економічної інформації
- •Тема 3. Організація позамашинної інформаційної бази
- •Поняття позамашинної інформаційної бази, склад робіт з її організації
- •Носії інформації, їхній склад та характеристика
- •Уніфікована система первинної документації, поняття, склад та вимоги
- •Вихідні документи. Розробка форм та вибір засобів виводу.
- •Тема 4. Організація машинної інформаційної бази.
- •Поняття машинного інформаційного забезпечення
- •2. Передумови створення і основні переваги банків даних.
- •3. Поняття і класифікація бд.
- •4. Склад банку даних.
- •5. Етапи проектування баз даних.
- •6. Поняття сховищ даних та основи їх створення
Вихідні документи. Розробка форм та вибір засобів виводу.
Одним з основних питань, що постають при створенні комп'ютерних інформаційних систем, є вибір форм виводу результатної інформації.
Форми виводу результатної інформації в ІС визначаються експлуатаційними можливостями застосовуваних технічних засобів, загальною технологією обробки даних, призначенням і методами їх використання.
Залежно від того, як використовуватимуться результати обробки, усі форми виводу поділяються на дві групи (рис. 3.3): форми виводу, призначені для візуального використання; форми виводу, призначені для машинного використання.
Рис. 3.3. Класифікація форм виводу результатної інформації
До 1-ї групи належать паперові документи (машинограми, діаграми, графіки), табло, телеекран. До 2-ї — усі машинні носії.
Найчастіше для візуального користування як форми виводу застосовуються машинограми та відеограми. Проектування цих форм виводу має багато спільного з проектуванням первинних документів (особливо щодо визначення складу та порядку розміщення реквізитів) і водночас характеризується деякими специфічними вимогами, які визначаються самою організацією машинної обробки даних і експлуатаційними можливостями використовуваних технічних засобів.
Роботи з проектування візуальних форм виводу виконуються у такій послідовності:
визначається перелік результатних даних;
результатні показники поділяються за машинограмами та відеограмами, складається список вихідних форм;
кожній формі присвоюється назва і номер (код);
установлюється періодичність складання і термін отримання кожної вихідної форми;
визначається місце використання машинограми і необхідна кількість примірників;
розробляється ескіз вихідної форми;
визначається склад інформаційних масивів, необхідних для отримання кожної форми;
установлюється послідовність складання вихідних форм і загальний технологічний процес; підготовлюються контрольні приклади вихідних форм, які далі обговорюються й уточнюються;
затверджуються уточнені форми виводу.
Особливо важливою є розробка ескізу візуальної форми виводу. Для кожної такої форми передусім визначається зміст трьох її зон: заголовка (у машинограмі замість заголовка може бути титульна сторінка, на якій виводиться одноразово або частково повторюється на кожному аркуші і містить назву документа, дату складання, код форми, назви стовпців та їх нумерацію, яка виводиться на кожному аркуші; основної предметної (інформаційної") частини, що становить тіло вихідної форми. До останньої зони вносять рядки двох видів: докладні та підсумкові. Докладні рядки містять дані, які є в записах вхідних масивів. їх розміщують по рядку так само, як реквізити в первинних документах (наприклад, спочатку довідкові та довідково-групувальні ознаки, потім реквізити основи — вхідні і результатні). Підсумкові рядки містять кількісні та сумарні підсумки за певними групувальними ознаками, результати виконаних розрахунків. їх розміщення залежить від кількості контрольованих ознак, передбачених умов виводу проміжних результатів (наприклад, щодо кожного аркуша) та інших чинників, які визначаються користувачем. У підсумкові рядки часто додатково вносять текстовий коментар (наприклад, «Разом по...», «Всього» і т.ін.).
При визначенні змісту та форми кожного вихідного документа враховується його цільове призначення, сфера та особливості використання, періодичність отримання тощо. Дуже важливо встановити взаємозв'язки різних результатних показників, з'ясувавши, чи можна об'єднати їх в одну форму або паралельно складати дві чи кілька однорідних форм. При цьому слід ураховувати не лише технічні можливості засобів виводу інформації, а й особливості передбачених програмних засобів підготовки та виводу даних. Наприклад, при проектуванні відеограм ураховується інформаційна ємність екрана дисплея, кількість рядків у кадрі, кількість символів у рядку.
В умовах обробки економічної інформації на ЕОМ усі вихідні документи формуються спочатку на машинних носіях, а потім відображаються у формі машино- або відеограм. У вихідних документах результатна інформація відбивається у двох режимах: регламентному і запитовому. При регламентному режимі машинограми видаються за планом згідно з раніше встановленими термінами. Запитовий режим забезпечує видачу результатної інформації в будь-який час, коли постає в ній потреба. Наприклад, розрахунково-платіжна відомість щодо заробітної плати складається щомісячно і видається користувачеві з додержанням чітко встановлених дат.
А ось запит до будь-якої інформаційної бази оформляється за певною формою і охоплює період часу, за який потрібні дані, а також структуру та зміст відео- або машинограми (рис. 3.4).
Рис. 3.4. Структура запиту
Питання і завдання для самоконтролю:
Що таке інформаційне забезпечення?
Які складові елементи входять до інформаційного забезпечення?
В чому різниця між внутрішньо- і зовнішньо машинною інформаційною базою?
В чому полягає суть уніфікації і стандартизації документів?
Які вимоги уніфікації до документів?
В чому полягає методика створення форм вихідної інформації?
Сформувати ескіз вихідного документу: Відомість обліку виконаних робіт по с/г підприємству за місяць містить такі реквізити: відділення – 2 зн., бригада 3 зн., назва виконаної роботи – 20зн., код виконаної роботи – 2 зн., одиниця виміру – 2зн., кількість відпрац. годин по нормі – 4(1), відпрацьовано годин фактично 4(1), розцінка 5(2), сума 6(2). Підсумки отримуються: ІІІ рівень - по коду виконаних робіт, ІІ – по відділенню, І – по підприємству.
Розробити ескіз вихідного документу. Заповнити відомість умовними даними. “Відомість руху основних засобів по підприємству за місяць” містить такі реквізити: інвентарний номер об’єкту – 7 зн., назва об’єкту – 20 зн., залишок на початок місяця: кількість - 3 зн., в сумовому виразі – 13,2 зн., поступлення: кількість - 4 зн., в сумовому виразі – 9,2 вибуття: кількість - 3 зн., в сумовому виразі – 9,2 зн., залишок на кінець місяця: кількість - 4 зн., в сумовому виразі – 13,2 зн. Підсумки отримуються по підприємству в цілому.
Тестові завдання:
1. Область оформлення документа містить:
а) підписи юридичних осіб;
б) найменування, код підприємства,
в) табличні дані
г) підписи юридичних осіб та назву документа
2. Сукупність форм документів, нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів розміщення і форм існування інформації, яка використовується в інформаційній системі при її функціонуванні - це:
а) програмне забезпечення;
б) інформаційне забезпечення;
в) правове забезпечення
г) технічне забезпечення
3. Інформаційне забезпечення не включає:
а) методичні та інструктивні матеріали
б) системи класифікації і кодування
в) інформаційну базу
г) законодавчі акти
4. Частина інформаційної бази, що являє собою сукупність інформаційних файлів, які зберігаються в пам'яті ЕОМ та на машинних носіях - це:
а) позамашинна інформаційна база;
б) внутрішньомашинна інформаційна база
в) інформаційне повідомлення
г) інформаційний потік
5. Частина інформаційної бази, яка являє собою сукупність сигналів, повідомлень і документів, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобів обчислювальної техніки - це:
а) позамашинна інформаційна база
б) внутрішньомашинна інформаційна база
в) інформаційний масив
г) інформаційний потік
6. Засоби реєстрації даних, які забезпечують зв'язок між інформацією і людиною, інформацією та ЕОМ, людиною та ЕОМ це:
а) носії інформації
б) позамашинна інформаційна база
в) мішинна інформаційна база
г) інформаційне забезпечення
7. За фізичною структурою носії інформації бувають
а) паперові, магнітні, діалектричні, напівпровідникові
б) ручні, машинні, змішані
в) довільної форми, стрічкові, карткові, дискові
г) друковані і рукописні документи, носії з магнітним записом, перфораційні носії
8. За формою подання інформації носії інформації бувають:
а) паперові, магнітні, діалектричні, напівпровідникові
б) ручні, машинні, змішані
в) довільної форми, стрічкові, карткові, дискові
г) друковані і рукописні документи, носії з магнітним записом, перфораційні носії
9. За конструктивним виконанням носії інформації бувають:
а) паперові, магнітні, діалектричні, напівпровідникові
б) ручні, машинні, змішані
в) довільної форми, стрічкові, карткові, дискові
г) друковані і рукописні документи, носії з магнітним записом, перфораційні носії
10. Форми виводу бувають:
а) форми виводу, призначені для візуального використанні
б) форми виводу, призначені для машинного використання
в) форми виводу, призначені для позамашинного використання
г) всі відповіді вірні
11. Паперові документи, табло,телеекран належать до форм:
а) візуального використання
б) машинного використання
в) позамашинного використання
г) довільного використання