Тема 3. Організація позамашинної інформаційної бази

1. Поняття позамашинної інформаційної бази, склад робіт з її організації

2. Носії інформації, їхній склад та характеристика

3. Уніфікована система первинної документації, поняття, склад та вимоги

4. Вихідні документи. Розробка форм та вибір засобів виводу.

1. Поняття позамашинної інформаційної бази, склад робіт з її організації

Для організації інформаційної взаємодії різноманітних ІС між собою, а також з різними групами користувачів потрібно однотипово описати дані в усіх системах на різних рівнях, тобто вирішити проблему їх інформаційної сумісності в найширшому розумінні. Цього досягають створенням інформаційного забезпечення, тобто сукупності форм документів, нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення і форм існування інформації, яка використовується в ІС при її функціонуванні.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Методичні інструктивні матеріали

Системи класифікації і кодування

Інформаційна база

Зовнішньо машинна ІБ

Внутрішньо машинна ІБ

Інформаційні масиви

Інформаційні повідомлення

Нормативно-довідкові документи

Вхідні

Вихідні

Рис.3.1. Структура інформаційного забезпечення

Методичні та інструктивні матеріали — це сукупність державних стандартів, галузевих керівних методичних матеріалів і розроблених проектних рішень щодо створення й супроводження інформаційного забезпечення.

Системи класифікації і кодування являють собою перелік описів і систем супроводження класифікаторів техніко-економічної інформації на економічному об'єкті.

Інформаційна база — сукупність впорядкованої інформації, яка використовується в умовах функціонування ІС і поділяється на зовнішньо- і внутрішньомашинну (машинну) бази.

Вимоги до інформаційного забезпечення такі:

1. Інформаційне забезпечення має бути достатнім для виконання всіх функцій ІС, які автоматизуються.

2. Для кодування інформації, що використовується тільки в цій ІС, повинні бути застосовані наявні у замовника ІС класифікатори.

3. Для кодування в ІС вихідної інформації, яка використовується на вищому рівні, необхідно використовувати класифікатори цього рівня, крім спеціально зумовлених випадків.

4. Інформаційне забезпечення ІС має бути суміщене з інформаційним забезпеченням систем, які взаємодіють з нею, за змістом, системою кодування, методами адресації, форматами даних і формами подання одержаної і виданої ІС інформації.

5. Форми документів, що створюються ІС, повинні відповідати вимогам.

6. Форми документів і відеокадрів, які вводяться, виводяться чи коригуються через термінали ІС, слід погоджувати з відповідними технічними характеристиками терміналів.

7. Сукупність інформаційних масивів ІС має бути організована у вигляді бази даних на машинних носіях.

8. Форми подання вихідної інформації ІС повинні бути погоджені із замовником (користувачем) системи.

Ефективність будь-якої інформаційної системи обробки даних багато в чому залежить від способу організації її інформаційної бази (ІБ). Згідно з Держстандар­том інформаційна база — це сукупність упорядкованої інформа­ції, яка використовується при функціонуванні ІС.

Тож під ІБ загалом розуміють сукупність певним чином орга­нізовуваної, збережуваної та контрольованої інформації, зафіксо­ваної на носіях системи. Ця інформація відбиває стан керованого об'єкта і зовнішнього середовища.

Склад і зміст ІБ визначаються, з одного боку, вимогами сис­теми і самою суттю управління, а з іншого — вимогами автома­тизованої обробки даних на ЕОМ.

Тому при розробці інформаційної бази слід керуватися такими принципами:

• використання єдиної методики ідентифікації об'єктів і подій;

• застосування типової схеми обміну даними між системою і людьми, зокрема формування масивів, внесення до них змін і ви­дачу даних;

• застосування єдиної схеми зберігання даних, необхідних для забезпечення розв'язування задач управління;

• забезпечення одноразовості і незалежності вводу даних від часу розв'язування та кількості розв'язуваних економічних задач;

• забезпечення можливості поетапного і безперервного наро­щування ємності інформаційної бази;

• використання програмного апарату, який забезпечує ефек­тивну роботу з даними;

• забезпечення інформаційної взаємодії з іншими інформа­ційними системами.

Під час розробки ІБ слід ураховувати низку вимог, що став­ляться з боку системи управління. Основні з них такі: повнота, своєчасність і регулярність надходження й обробки інформації, а також достовірність і точність останньої.

Вимога повноти інформації передбачає, що розміри ІБ мають бути мінімальними, але достатніми для прийняття управлінських рішень, оскільки надмірна інформація не сприяє ефективному її використанню і утруднює процес управління.

Порушення термінів надходження й обробки інформації ро­бить її непотрібною для управління, а отже, вона має бути вірогід­ною (достовірною) і точно відповідати об'єктивним показни­кам об'єкта управління.

Найважливіші вимоги висуваються до інформаційної бази з боку машинної обробки інформації, а саме: однозначне та фор­малізоване описання об'єктів і актів виробничо-господарської ді­яльності; застосування методів, які сприяють ефективному збору, реєстрації, передачі, обробці, нагромадженню й зберіганню інфор­мації; вилучення дублюючих потоків інформації; уніфікація, спро­щення й усунення надмірної документації; забезпечення ефектив­ної форми обміну інформацією між людиною та ЕОМ.

Отже, створення інформаційної бази — це складний, трудомі­сткий процес. Він визначається особливостями, що характерні для процесу переробки даних у системі. Ідеться про те, що мають забезпечуватися такі умови:

1. дані, які вводяться до ЕОМ, формалізовані і однозначно по­дані;

1. ЕОМ правило «розуміє» первинні (вхідні) дані;

2. між станом об'єкта управління і його відображенням на но­сіях системи існує відповідність;

3. інформаційні масиви організовані таким чином, аби можна було ефективно оперувати ними з урахуванням обмежень техніч­них можливостей ЕОМ.

Коли проаналізувати перелічені умови за їх сутністю, можна помітити, що одні з них (1-ша і 2-га) пов'язані з підготовкою да­них і оперуванням ними поза ЕОМ, тобто з питаннями створення позамашинної інформаційної бази системи; решта (3-тя і 4-та) пов'язані з переробкою даних в ЕОМ, тобто з розв'язанням пи­тань створення машинної ІБ.

Позамашинна інформаційна база — це частина ІБ системи, яка являє собою сукупність сигналів, повідомлень і документів, при­значених для безпосереднього сприйняття людиною без застосу­вання засобів обчислювальної техніки.

У процесі створення позамашинної ІБ комп'ютерної системи виконуються такі дії: формалізація даних; вибір форм первинних документів і машинних носіїв; вибір способів і засобів фіксуван­ня у первинних документах і на машинних носіях; розробка форм вихідних документів; визначення та розробка логічної структури бази даних; вибір системи управління базою даних (СУБД); ор­ганізація раціонального документообігу і т.ін.