6. Характер і особистість. Найвідоміші типології

Характер- це сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що складається і проявляється в діяльності і спілкуванні, обумовлюючи типові для неї способи поведінки, висловлює певний склад його потреб та інтересів, прагнень і цілей, почуттів і волі, що виявляються у вибірковості його дійсності і поведінки, у відносинах і манерах поведінки. Темперамент впливає на форму прояву характеру, своєрідно забарвлює ті чи інші його риси. Особистість - більш-менш стабільна, міцна організація характеру, темпераменту, інтелекту і тіла, яка визначає її єдину індивідуальну адаптацію до середовища. Основні риси особистості, які входять до складу характеру людини: * визначають вчинки людини у виборі цілей діяльності: риси можуть проявитися раціональність, ощадливість чи протилежні їм якості. * відносяться до дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей: наполегливість, цілеспрямованість, * чисто інструментальні риси, безпосередньо пов'язані з темпераментом: екстраверсія - інтроверсія, спокій - тривожність, стриманість - імпульсивність,

7. Акцентуації характеру

Надмірний вияв окремих рис характеру та їх поєднань, крайні варіанти норми в психології називають акцептуаціями характеру. У людей, акцентуації яких відхиляються від середньої норми. Німецький вчений К. Леонгард виділив 12 типів акцентуацій характеру. Його класифікація базується на оцінці стилю спілкування людини з оточуючими. Типи акцентуацій характеру поділяються на дві групи за принципом акцентуації рис: характеру і темпераменту.

Характеру

Демонстративний тип. Для осіб цього типу акцентуації є характерними схильність до «витіснення» зі свідомості тих оцінок, які є неприємними для образу «Я»; прагнення за будь-яку ціну завжди бути в центрі уваги; завищена самооцінка, намагання приймати «бажане за дійсне». Педантичний тип. притаманні інертність психічних процесів, схильність «загрузати» в дрібницях, наявність проблеми складності прийняття рішення, приваблюють рівним настроєм, надійністю в справах, сумлінністю та охайністю. Застряглий тип- значна стійкість афекту, «злопам'ятність», прагнення і в головному і в дрібницях відстоювати свою точку зору, не враховуючи позицію групи. Збудливий тип- схильність до «вибуху» емоцій, як засобу періодичної розрядки нервової системи.

Темпераманту

Гіпертимний тип- високий рівень оптимізму, а також жадоба діяльності при можливій схильності до поверхових висновків. Дистимічний тип- песимістична спрямованість особистості, фіксація на похмурих сторонах життя. Тривожний тип - високий рівень тривожності, сильно розвинений «комплекс неповноцінності» - як підтвердження заниженої самооцінки. Циклотимічний тип- схильність до невмотивованих різких змін настрою протягом короткого часового інтервалу: від підвищено-оптимістичного до знижено-песимістичного і навпаки. Екзальтований тип- великий діапазон емоційних станів, вони захоплюються чимось радісним і так само легко впадають у відчай. Емотивний тип- чутливі та вразливі люди, що відзначаються глибиною переживань у галузі тонких емоцій. Екстравертований тип- відкриті до всякої інформації, готові вислухати і надати допомогу кожному, хто до них звертається, здатні до конформізму, товариськості, балакучості, поступливість, ретельність. Інтровертований тип-низька контактність, замкненість, відірваність від реальності, схильність до філософствування, орієнтовані на свій внутрішній світ, на свою оцінку предмета або події, а не на предмет як такий.

Зазначені типи акцентуацій проявляються не завжди, бо структура характеру є динамічною і змінюється протягом життя людини, акцентуації характеру можуть бути зменшені в процесі виховання, самовиховання або психокорекції.