- •Тема 13. Експертиза бізнес-плану План:
- •Методологічні основи експертизи бізнес-плану
- •Критерії оцінки якості обґрунтування бізнес-плану та його розділів
- •Методологічні основи експертизи бізнес-плану
- •Зведена таблиця результатів експертизи бізнес-плану
- •Критерії оцінки якості обґрунтування бізнес-плану та його розділів
- •Оцінка якості написання розділів бізнес-плану
- •Оцінка якості написання бізнес-плану
- •Оцінка написання резюме
- •Оцінка написання розділу «галузь. Фірма та її продукція»
- •Оцінка написання розділу «дослідження ринку»
- •Оцінка написання підрозділу «маркетинг-план»
- •Оцінка написання підрозділу «виробничий план»
- •Оцінка написання підрозділу «організаційний план»
- •Оцінка написання підрозділу «фінансовий план»
- •Оцінка написання підрозділу «оцінка ризиків»
Оцінка написання підрозділу «організаційний план»
Назва підрозділу |
наявність обґрунтування вибору організаційної форми бізнесу |
обґрунтування потреб у персоналі |
наявність організаційної схеми управління |
відомості про власника фірми |
наявність та обґрунтування кадрової політики і стратегії |
Організаційний план |
— |
— |
— |
— |
— |
Σ «+» |
|
|
|
|
|
Σ «» |
|
|
|
|
|
Σ «–» |
|
|
|
|
|
Таблиця 4.10
Оцінка написання підрозділу «фінансовий план»
Назва підрозділу |
Критерії |
||||||
достовірність інформації |
наявність плану доходів та витрат |
наявність плану руху готівки |
наявність планового балансу |
обґрунтування припущень, на підставі яких розраховуються показники |
наявність розрахунків фінансових потреб та строків повернення позичок |
сумісність з іншими розділами бізнес-плану |
|
Фінансовий план |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
Σ «+» |
|
|
|
|
|
|
|
Σ «» |
|
|
|
|
|
|
|
Σ «–» |
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 4.11
Оцінка написання підрозділу «оцінка ризиків»
Назва підрозділу |
Критерії |
||
наявність оцінки рівня ризиків та побічних результатів від них |
розробка системи заходів для запобігання негативним наслідкам |
інші критерії |
|
Оцінка ризиків |
— |
— |
— |
Σ «+» |
|
|
|
Σ «» |
|
|
|
Σ «–» |
|
|
|
На використанні подібних методичних підходів засновано методику експертизи бізнес-планів, яку розробили російські вчені. Вони виокремлюють п’ять експертних моделей:
1) якісну, що передбачає написання рецензії з якісними висновками за розділами і в цілому на основі аналізу шести груп факторів: проблеми, виробництво, фінанси, ринок, менеджмент, організація;
2) спрощену кількісну за групами факторів (зважену), коли групи факторів експертно зважуються, і за розробленою шкалою відповідних оцінок формується загальна оцінка бізнес-плану;
3) бінарну за факторами, коли за шістьма названими групами факторів дається проста оцінка «так — ні» (0—1). Те саме можна зробити й за 7—10 підфакторами кожної групи (50—60 факторів). У першому випадку шкала 0—6 є надто грубою, хоч і допускає зважування, у другому — оцінка детальніша, але немає шкал, і суб’єктивність оцінки буде надто високою;
4) трифакторну, коли за шістьма групами чи за 50—60 факторами встановлюється трирівнева оцінка «так — формально наявне — ні». Зручно користуватися трифакторною схемою для виявлення кореляційних залежностей і ваги факторів;
5) велику багаторівневу;
Остання, п’ята, система потребує докладнішого пояснення. Будь-яка система, добра чи погана, як учить інформатика, є ефективнішою ніж довільний добір. Первинною формою систематизації є класифікація елементів чи структуризація системи. Виходячи з вимог психології, зручності сприйняття, видимості і користування, кількість груп — класів у класифікації (обсяг класифікації) не повинна виходити за межі 7 ± 2. Звичайно вибирається міра дроблення, кратна 2, 5, 10, 100. Вибравши міру дроблення 5—10 для всіх рівнів структуризації бізнес-плану, одержуємо доступне для огляду дерево цілей.
Відомо, що структурно неорганізований матеріал забезпечує приріст знань і надається для активного використання лише на 30 %, тоді як структурно добре організований — на 90 %. Цікаво, що розгалуження дерева цілей на один порядок (розбивка на 5—10 елементів) знижує кількість різночитань, і підвищує узгодженість оцінок у 5—10 разів (помилки знижуються до 10 %). У бальній багаторівневій оцінці користуються такими структурними рівнями:
0) загальне поняття бізнес-плану (один елемент);
І) виділення шести груп факторів;
ІІ) поділ кожної групи на 10 факторів (усього: 10 6 = 60 фа- кторів);
III) добір для кожного з факторів шести рівнів оцінки за п’ятибальною шкалою (усього 60 6 = 360 елементів).
Такий трирівневий підхід підвищує збіжність оцінок до 95—99 %. За дворівневих структур до того ж зникає необхідність визначати вагомість підсистем, бо фактори за наявності 50—100 елементів (і отже, їхні однакові групи) автоматично стають рівнопотужними та рівноважними.
Таким чином, цілі бізнес-плану структуруються до шести груп факторів (до 10 · 6 = 60 факторів і 60 · 6 = 360 цільових показників): проблеми; виробництво; фінанси; ринок; менеджмент; організація. Якщо це угруповання майже тривіальне, то формування факторів спричиняє певні труднощі. Наведемо структуру факторів у другій групі «виробництво»:
2.1. Галузь.
2.2. Підприємство (компанія, фірма).
2.3. Продукція і послуги.
2.4. Асортимент продукції.
2.5. Сировина, комплектувальні матеріали.
2.6. Технологія виробництва.
2.7. Витрати на виробництво.
2.8. Кваліметрична оцінка.
2.9. Дизайн і ергономіка.
2.10. Післяпродажний сервіс.
Як бачимо, у переліку витримується принцип «від загального до часткового» і логіка переходу. Оцінні показники, як і фактори, за можливості не повинні змістовно і термінологічно перетинатися. Наприклад, фактор «Вибір постачальника» був структурований за цільовими показниками:
0) питання в бізнес-плані не висвітлене;
1) група постачальників названа орієнтовно, без точної вказівки;
2) перелічено місцевих постачальників;
3) постачальника зазначено без обґрунтування;
4) дано порівняльну характеристику кількох постачальників, обґрунтовано вибір;
5) обґрунтовано вибір постачальника, додано протокол про наміри.
За бальної п’ятирівневої оцінки для всіх 60 факторів установлюється якісне співвідношення шести рівнів у 0, 1, 2, 3, 4, 5 балів, тобто дається матрична структура оцінки за 60 · 6 = 360 елементами-показниками. Зважування неможливе через високий рівень деталізації, але в цьому і немає необхідності — структурованість настільки висока, що допускається рівноважність факторів. За добре побудованих шкал помилка за будь-яким фактором не повинна перевищувати +1 бал чи 1/360 (реально 0,3 %) загальної оцінки, фактично навіть нижче 0,2 % (зсув на один бік).
Автори методики пропонують такі умови загальної оцінки: підрахунок загальної зваженої суми за п’ятибальною шкалою має орієнтовний (навіть умовний) характер і доповнюється змістовним ко- ментарем (наприклад, оригінальність чи собівартість можуть бути настільки виграшні, що переважатимуть інші фактори); за призначення вищого бала в проекті мають бути наявні ознаки нижчого бала (ліпше просто доповнювати проект); загальна оцінка приводиться до зручної п’ятибальної шкали. Ця шкала може мати такий вигляд:
відхиляється: 0—0,5 балів;
потребує докорінної переробки: 0,5—1,5 балів;
приймається з доопрацюванням: 1,5—2,5 балів;
висувається на конкурсну реалізацію: 2,5—3,5 балів;
висувається на позаконкурсну реалізацію: 3,5—4,5 балів;
відзначається нагородою: 4,5—5,0 балів.
Формалізована кількісна оцінка, ще раз підкреслимо, є дещо умовною, але вона дає змогу з достатньою наочністю у вигляді пакета графіків подати оцінки за групами і в цілому (піки-провалини). Методика дає також можливість ініціаторам проектів здійснити передекспертну самооцінку своїх розробок.
На тій самій методологічній базі засновані й інші застосовувані на практиці методики експертизи бізнес-планів. За умовами конкурсу бізнес-проектів МСП-ІІ (ЄБРР) експертиза здійснюється за чотирьма напрямками з відповідним розподілом балів:
І. Аналіз проекту за документацією бізнес-плану — до 50 балів (на блок питань «стратегія» припадає 10 % загальної оцінки, блок «маркетинг» — 14 %, блок «виробництво» — 8 %, блок «фінанси» — 14 %, блок «менеджмент» — 4 %).
ІІ. Кредитна оцінка підприємства банком та головним кредитним радником ЄБРР — за результатами відвідання підприємства — до 20 балів.
ІІІ. Усна презентація проекту — до 25 балів.
ІV. Х-фактор — до 5 балів.
І. Критерії оцінки за документами бізнес-планів мають бальну шкалу, що подається нижче.
Загальна оцінка проекту (до 10 балів):
1. Стратегія проекту — нове підприємство, існуюче підприємство/новий продукт, розширення існуючого виробництва, сумісність проекту з існуючими операціями (до 3 балів).
2. Унiкальнi характеристики товару чи послуги проти товарів/послуг конкурентiв (до 2 балів).
3. Збільшення потужності виробництва протягом терміну виконання проекту або відношення планованого обороту до існуючого обороту в 2-му році проекту (до 2 балів).
4. Наявність аналізу SWOT — сильні та слабкі сторони, можливості, загрози (до 1 бала).
5. Чіткість визначення цілей проекту, їх вимірюваність, реалістичність, чутливість до часу та ймовірність досягнення (до 1 бала).
6. Точність відображення в резюме змісту всього бізнес-плану (до 1 бала).
Оцінка маркетингового дослідження (до 14 балів):
1. Використання в дослідженні ринку адекватного методу з наведенням результатів (обсяг ринку, потенційне зростання) (до 2 балів).
2. Урахування за дослідження конкуренції інших виробників (імпортерів) стратегії та якості, імпортозаміщення (до 2 балів).
3. Характеристика різноманітних, незалежних сегментів ринку, потреб кожного сегмента (до 2 балів).
4. Характеристика конкурентної стратегії (фокусована, конкуренція у витратах, диференціація), власної ринкової ніши (до 2 балів).
5. Наявність і реалістичність політики ціноутворення (до 2 балів).
6. Наявність каналів збуту, укладених договорів про збут (до 2 балів).
7. Наявність та реалістичність бюджету, плану виходу на ринок (до 2 балів).
Оцінка виробничого процесу (до 8 балів):
1. Повний цикл виробництва — незалежність підприємства від зовнішніх чинників (до 2 балів).
2. Постачальники сировини та/або гарантованість стабільних поставок (до 2 балів).
3. Вибір нового обладнання, його сумісність з існуючим, технічні характеристики (до 1 бала).
4. Система калькуляції витрат, «прив’язка» до дохідності (до 2 балів).
5. Наявність необхідних ліцензій, дозволів або знання про- цедур отримання необхідних дозволів чи ліцензій (до 1 бала).
Оцінка фінансового потенціалу проекту (до 14 балів):
1. Здатність проекту до погашення кредиту — консервативний підхід до розрахунків, величина коефіцієнта обслуговування боргу, урахування сезонних коливань, резерви, збільшення оборотного капіталу (до 5 балів).
2. Планована прибутковість після оподаткування (до 2 балів).
3. Власний внесок — готівкою чи в матеріальній формі (до 3 балів).
4. Виторг від експортного продажу (до 1 бала).
5. Розрахунок інвестиційних витрат зі включенням робочого капіталу, початкових витрат, ПДВ (до 3 балів).
Оцінка управлінського персоналу (до 4 балів):
1. Досвід, вік, кваліфікація вищого менеджменту (до 2 балів).
2. Наявність кваліфікованого персоналу (до 2 балів).
ІІ. Критерії кредитної оцінки підприємства банком та головним кредитним радником ЄБРР за результатами відвідання підприємства мають свою бальну шкалу:
Оцінка стану підприємства (до 12 балів):
1. Наявність та потреба в робочому капіталі за даними балансового звіту (до 1 бала).
2. Історія діяльності підприємства та кредитна історія (до 2 балів).
3. Інші джерела надходжень (до 2 балів).
4. Розвиток підприємства за останні 3 роки (до 1 бала).
5. Здатність до створення грошового потоку — за даними руху коштів на поточному рахунку (до 2 балів).
6. Відношення позиченого капіталу до власного перед запровадженням проекту та після нього, інші одержані кредити (до 2 балів).
7. Здатність підприємства погашати кредит — відношення суми обслуговування боргу до поточного обороту підприємства (до 2 балів).
Оцінка головним кредитним радником ЄБРР за результатами відвідання підприємства (до 8 балів):
1. Компетентність керівництва підприємства (до 2 балів).
2. Візуальні враження від підприємства (до 2 балів).
3. Стадія підготовки (до 2 балів).
4. Інфраструктура, приміщення, дороги (до 2 балів).
ІІІ. Критерії усної презентації проекту мають таку бальну шкалу:
Надійність керівництва підприємства (до 3 балів).
Відданість справі, готовність погашати кредит (до 1 бала).
Готовність до точно зважених ризиків (до 1 бала).
Далекі стратегічні цілі керівництва підприємства (до 1 бала).
Готовність до надання відкритої інформації (до 3 балів).
Презентація матеріалів (до 4 балів).
Відповіді на 4 запитання (по 3 бали за кожну).
ІV. Критерії Х-фактора мають таку бальну шкалу:
Інноваційність продукту (до 3 балів).
Новизна для українського ринку (до 2 балів).
Отже, за бізнес-план підприємству нараховується лише до 50 % від усієї суми балів. Оцінка існуючого бізнесу та фізичних активів підприємства може дати ще до 20 %. Вдала презентація компанії та точні відповіді його керівництва на запитання журі забезпечать решту — 30 % усіх балів. Такий високий процент підкреслює важливість людського фактора в бізнесі.
1. Оцінку якості бізнес-плану можуть здійснювати як ініціатори відповідних підприємницьких проектів, так і зов- нішні користувачі відповідної інформації: інвестори, кредитори, органи державної влади. Найчастіше для цього застосовується експертний підхід, оскільки показники якості бізнес-плану не піддаються безпосередньому вимірюванню.
Основними напрямками експертизи бізнес-планів є експертиза планового документа та експертиза бізнес-проекту. У процесі експертизи бізнес-плану як документа виконуються такі завдання: оцінка рівня відповідності бізнес-плану встановленим стандартам (формулюється користувачем інформації з орієнтацією на вимоги загальновизнаних у світі методик бізнес-планування); оцінка повноти та релевантності наданої інформації; розробка рекомендацій щодо залучення необхідної додаткової інформації, методів її збирання, а також напрямів коригування доку- мента з метою усунення помилок.
Предметом експертизи бізнес-проекту в скороченому варіанті є якість і ціна продукції, потреби кінцевих споживачів, система каналів розподілу, методи просування продукції на ринок. У кінцевому підсумку експерти повинні зробити висновок щодо достовірності наведеного в бізнес-плані прогнозу обсягів продажу. Поглиблена експертиза бізнес-проекту передбачає комплексну діагностику ситуації і, по суті, є тестуванням стратегії його реалізації на здійсненність.
Найпоширенішу методику проведення експертизи бізнес-плану засновано на так званій критеріальній оцінці окремих розділів. Для кожного окремо взятого розділу бізнес-плану виби- рають певну кількість загальних, найзначущіших для нього критеріїв-еталонів. Потім ці критерії, сказати б, «накладаються» на певний розділ реального бізнес-плану, що його тестують на відповідність еталону. Інші методики побудовані на подібних засадах.