
- •2.2 Визначення основних масових параметрів автомобіля
- •2.3 Визначення основних геометричних параметрів автомобіля
- •3.1.2 Визначення потужності двигуна, вибір та обґрунтування його типу, побудова швидкісної зовнішньої характеристики
- •3.1.3 Вибір та обґрунтування типу трансмісії автомобіля. Визначення кількості передач і передаточних чисел механічної ступінчастої трансмісії
- •3.2 Визначення показників тягово-швидкісних властивостей автомобіля
- •3.3 Визначення показників гальмівних властивостей автомобіля
- •3.4 Визначення показників стійкості автомобіля
- •3.5 Визначення показників керованості автомобіля
- •3.6 Визначення показників плавності ходу автомобіля
- •3.7 Визначення показників прохідності автомобіля
- •3.8 Визначення показників паливної економічності автомобіля
3.5 Визначення показників керованості автомобіля
Критична швидкість автомобіля з умови керованості
де
- кут повороту керованих коліс автомобіля,
град.
Обчисливши
критичні швидкості з умов керованості
при
= 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 400,
заносять розрахунки до таблиці 3.6 та
будують залежність критичної швидкості
від кута повороту керованих коліс.
Таблиця 3.6 - Критична швидкість автомобіля з умов керованості
, град |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
|
19,39 |
13,56 |
10,87 |
9,17 |
7,90 |
6,87 |
5,94 |
5,06 |
Рисунок 3.6 - Залежність критичної швидкості автомобіля з умови керованості від кута повороту керованих коліс
При русі автомобіля на повороті зі швидкістю понад Vкер керовані колеса будуть ковзати в поперечному напрямі й поворот їх на більший кут не змінить напрямку руху автомобіля. Виходячи з цього можна зробити висновок про межі керованості автомобіля.
Радіус повороту автомобіля при еластичних колесах
де = 20° - середній кут повороту керованих коліс;
- кути бокового відведення (збочення)
коліс передньої та задньої осей, град:
,
,
,
- бокові сили, які діють на колеса
передньої та задньої осей, Н.
Граничні значення бокових сил та , при яких колеса котяться без бокового ковзання, визначають за виразами
,
де
та
— сили зчеплення коліс відповідно
передньої осі та візка (середньої та
задньої осей) з полотном дороги;
та
- сили тяжіння, що припадають відповідно
на передню вісь та візок автомобіля.
Квід1 та Квід2 — коефіцієнти опору боковому відведенню (збоченню) одного одинарного колеса передньої осі та візка, Н/град. Для розрахунків приймаю Квід = 1300 Н/град, оскільки для колеса вантажного автомобіля Квід = 800... 1500 Н/град.
Таким чином,
Н
Н
,Н
,Н
При жорстких колесах радіус повороту
Re=12,05 м > R=11,54 м.
Враховуючи, що при Re=R повороткість автомобіля нейтральна, при Rе > R - недостатня, при Rе < R – надлишкова, повороткість автомобіля недостатня.
3.6 Визначення показників плавності ходу автомобіля
Основними оціночними показниками плавності ходу є частота вільних коливань підресорених і непідресорених мас, швидкість, прискорення та швидкість зміни прискорення коливань підресорених мас.
Підресорені маси здійснюють низькочастотні коливання з частотою
де
- статичний прогин підвіски, м;
= 0,08...0,13 м у вантажних автомобілів та
міських автобусів. Менші значення
беруть
для задньої підвіски, більші - для
передньої.
Плавність ходу автомобіля задовільна, оскільки для вантажних автомобілів частота коливань підресорених мас має бути в межах 1,3...1,8 Гц.
Непідресорені маси мостів здійснюють високочастотні коливання, зумовлені жорсткістю шин, з частотою
де
- сумарна жорсткість шин моста, Н/м;
mм - маса моста, кг.
Оскільки
дані про жорсткість шин, встановлених
на автомобілі, відсутні, орієнтовно
можна взяти:
для передньої підвіски та
– для задньої.
Крім вільних коливань, автомобіль здійснює також вимушені коливання з частотою
де
- швидкість автомобіля, м/с;
S - довжина хвилі нерівності на дорозі, м; S = 0,5...5,0 м.
Швидкість руху, при якій може настати резонанс, обчислюють за виразом
Для S = 4 м:
Швидкість та прискорення коливань підресорених мас визначають за формулами:
де
=0,05
м - висота нерівності
м/с
м/с
м/с2
м/с2
Швидкість зміни прискорення при коливаннях
м/с
м/с3
м/с3
Рисунок 3.7 - Залежність резонансних швидкостей руху автомобіля від довжини нерівності