2.1. Методичні вказівки до семінарських занять Методичні рекомендації до семінарських занять з курсу

“Утворення незалежних держав на Балканах в 70-х рр. ХІХ ст.”

( № 1-6 )

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема: ФОРМУВАННЯ СЕРБСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ. – 1839 рр.

Розглядаючи поступово питання для обговорення, доцільно зосередити увагу насамперед на висвітленні наступних:

• Національний склад Белградського пашалику.

• Спроби султана Селима Ш реформувати воєнну, адміністративну і фінансову системи держави.

• Участь австрійських сербів у Першому сербському повстанню.

• Політичний трактат карловацького митрополита С.Стратиміровича.

• Верховна влада на початковому етапі повстання. Проект Б.Груйовича.

• Утворення Урядовчої ради Сербської. Перші постанови Урядовчої ради Сербської.

• Боротьба навколо проблеми верховної влади у Сербії.

• Розширення функцій Ради. Адміністративно-представницькі зміни.

• Проголошення Карагеоргія спадкоємним і верховним ватажком та інші рішення Скупщини 1811 р.

• Умови Бухарестського мирного договору (1812 р.).

• У чому полягало значення повстання ?

• Умови усної домовленості М.Обреновича з турками (серпень 1815 р.).. Зростання влади М.Обреновича.

• Тенденції до скасування демократичних традицій.

• Дипломатичні заходи сербів за визнання султанським урядом прав князівства на внутрішню автономію.

• Варіанти створення органів і визначення принципів законодавчої і виконавчої влади.

• Положення «Окремого акту» Аккерманської конвенції 1826 р. відносно майбутнього державного устрою Сербії. Умови Адріанопільського трактату (1829 р.) щодо Сербії.

• Основні положення хатті-шеріфів 1829 і 1830 рр. з питань сербської автономії.

• Повстання у Східній Сербії (1833 р.) і розширення території Сербського князівства.

• Хатті-шеріф 1833 р. Скасування спахійських відносин у Сербії.

• Невдоволення деспотичним режимом М.Обреновича. Проблема підготовки законодавства.

• Створення органів управління і інші перетворення у першій половині 30-х рр.

• Прийняття і основні положення Сретенського уставу. Доповнення щодо Сретенського уставу.

• Зростання впливу опозиції. Указ о конституційних гарантіях (жовтень 1837 р.).

• Прийняття і основні положення Турецького уставу. Обмеження законодавчої і виконавчої влади князя.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Тема: СЕРБСЬКЕ КНЯЗІВСТВО В 1840-1875 РР.

Розглядаючи поступово питання для обговорення, доцільно зосередити увагу насамперед на висвітленні наступних:

• Обрання князем О.Карагеоргія і його прагнення до абсолютної влади.

• Прийняття і основні положення Громадянського законнику.

• Прийняття і основні положення «Нацртати» І.Гарашаніна.

• Вимоги австрійських сербів на початковому періоді революції 1848 р.

• Вплив революційних подій 1848 р. в Австрії на плани національної незалежності.

• .Повернення Мілоша Обреновича і його наміри щодо перегляду Конституції 1838 рр.

• Прийняття законів про Державну Раду, народне військо, народну скупщину. Створення міністерств та Ради міністрів.

• Криза автократичного режиму Михайла Обреновича. Прихід до влади поміркованих лібералів.

• Прийняття, основні положення і значення Конституції 1869 р., виборчий та інші законі 1870 р.

• Пропозиції М.Гарашаніна відносно змін конституції 1869 р.

• Погляди і діяльність адвоката із Австрійської імперії С.Мілетича.

• Прийняття і основні положення програми сербської Національно-визвольної партії. Питання об’єднання Сербії і Болгарії.

• Позиція офіційної Сербії на початку Східної кризи.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 3

Тема: ФОРМУВАННЯ ЧОРНОГОРСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ. – 1875 РР.

Розглядаючи поступово питання для обговорення, доцільно зосередити увагу насамперед на висвітленні наступних:

• Боротьба владики чорногорського Петра І Негоша проти сепаратизму

• Прийняття, основні положення і значення «Законника чорногорського та бродського» (Законника Петра І

• Створення нових державних органів влади і гвардії за допомогою Росії.

• Проекти державного устрою Чорногорії.

• Пропозиції Петра І Негоша відносно утворення об’єднаної південнослов’янської держави з центром у Чорногорії..

• Меморандум І.Вукотича.

• Суспільно-економічні перешкоди створенню чорногорського уряду.

• Скасування Петром ІІ Негошем інституту гувернадурства (губернаторства).

• Заснування Урядового Сенату і скасування племінного представництва.

• Відокремлення функцій Сенату від функцій митрополита як голови держави.

• Створення регулярних військово-поліцейських загонів.

• Проект І.Вукотича «Закони Батьківщини».

• Проголошення Данила верховним правителем Чорногорії. Проголошення Чорногорії князівством.

• Прийняття і основні положення Загального державного законника (Законник Данила І).

• Реорганізація чорногорського війська. Перетворення в системі місцевого управління.

• Меморандум князя Данила учасникам Паризького конгресу (1856 р.).

• Переговори князя Данило з султанським урядом відносно незалежності.

• Конвенція про встановлення кордонів з Османською імперією.

• Боротьба з сепаратизмом Миколи Негоша (1860-1918 рр.).

• Проведення фінансової реформи.

• Антитурецька спрямованість національно-визвольного руху Чорногорії в середині 60-х рр.

• Проект військової конвенції між Сербією і Чорногорією.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4

Тема: ФОРМУВАННЯ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ РУМУНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ. – 1875 РР.

Розглядаючи поступово питання для обговорення, доцільно зосередити увагу насамперед на висвітленні наступних:

• Особливості історичного розвитку і становища Дунайських князівств в ХУШ ст.

• Поширення автономних прав і надання низки пільг умовами Кучук-Кайнарджийського трактату 1774 р.

• Специфіка інституту господарів.

• Еволюція вищої законодавчої (Загальне зібрання), верховної судової і фінансової влади в ХІХ ст.

• Повстання в Валахії і Молдові 1821 р.

• Органічний регламент Молдови. Праці Д.Філіппіде “Історія Румунії ” і “Історія Географії “.

• Вплив умов Аккерманської конвенції (1826 р.) і Адріанопільського мирного договору (1829 р.) на політичне і економічне життя князівств Молдова і Валахія.

• Основні положення перших конституцій князівств.

• Революція 1848 р. у Валахії. Створення Тимчасового революційного уряду.

• Проекти молдавських емігрантів відносно майбутнього державного устрою.

• Становище романськомовного населення Австрії.

• Ліберальна, консервативна і революційно-демократична течії політичного розвитку.

• Умови Балто-Ліманської конвенції (1849 р.) щодо автономних прав Дунайських князівств.

• Положення Паризького мирного трактату (1856 р.) відносно Молдавського і Валашського князівств і їх вирішення.

• Порушення умов Паризької конвенції (1858 р.).

• Створення загальних органів влади Об’єднаних князівств. Міжнародне визнання обрання О. Іона Кузу.

• Рішення Виборчого зібрання Валашського князівства (березень 1860 р.)

• Державний переворот. Плебісцит 1864 р. і його підсумки.

• Прийняття і основні положення Статусу до Конвенції 1858 р. (1864 р.).

• Прихід до влади Карла Гогенцоллерна.

• Повстання граничар.

• Боротьба за владу між консерваторами і лібералами.

• Прийняття і основні положення Конституції 1866 р.

• Розпуск сенату. Повстання проти Карла Гогенцоллерна 1870 р. і його результати.

• Посилення позицій консерваторів і зміни у політичному режимі Румунії (1871-1876 рр.).

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5

Тема: ФОРМУВАННЯ ТА УТВОРЕННЯ БОЛГАРСЬКОЇ