- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •Лекція №3 (самостійне вивчення)
- •Тема «Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки»
- •План навчального заняття
- •1.Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків. Рівні надзвичайних ситуацій.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2).За масштабами та глибиною надзвичайні ситуації (нс)
- •2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей
- •2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз – методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •6.2. Система життєдіяльності
- •2.3. Системний (або комплексний) аналіз безпеки життєдіяльності
- •Система “людина – машина – середовищ е” гарантує досягнення таких цілей:
- •Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки
- •3. Обґрунтування категорії ог за рівнем загрози та ступенем їхньої захищеності. Основи теорії катастроф
- •3.1. Основи теорії катастроф
- •4. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій.
2).За масштабами та глибиною надзвичайні ситуації (нс)
локальні (загроза її виникнення та розповсюдження наслідків обмежена ви-робничим приміщенням, відповідають рівню системи «Л-ЖС» з однією особою та мікроколективом);
об’єктові (обмежена територією об’єкта, системам з рівнем колектив, макроколектив);
місцеві (обмежена територією населеного пункту, району чи області, системам, в які входить населення міста або району);
регіональні (обмежена територією декількох областей, краю чи суміжних країн);
загальнодержавні (національні) (наслідки охоплюють великі території держави, населення країни але не виходять за її кордони);
континентальні;
глобальна (загальнопланетарна) (загроза її виникнення та поширення наслідків – континент або значна його частина чи планета в цілому).
Рис.4. Розподіл НС за масштабами та глибиною
Сьогоднішня ситуація в Україні щодо небезпечних природних явищ, аварій і катастроф характеризується як дуже складна. Тенденція зростання кількості НС, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку економіки країни. Запобігання НС, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодержавну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.
2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей
У зв’язку з тим, що будь-яка небезпека завдає шкоди людині, виробничо-му, побутовому середовищу, можна стверджувати, що забезпечення безпеки в усіх випадках має підкорятись чітко упорядкованим закономірностям – методо-логічним основам моделі забезпечення БЖД, що передбачає відповідний алго-ритм дій з визначення елементів моделі.
Модель передбачає системи заходів забезпечення БЖД у виробничій сфері, в побуті та в умовах надзвичайних ситуацій.
2.1. Системно-структурний підхід та системний аналіз – методологічна основа безпеки життєдіяльності
Безпека життєдіяльності, як порівняно нова галузь науки, що створюється в наш час. на стику природничих, гуманітарних і технічних наук, використовує методи цих наук, водночас розробляючи свої власні методи. Отримавши розвиток на основі досягнень наук про людину, суспільство, природу, БЖД почала створювати свої методи, використовуючи накопичений досвід. З іншого боку, комплексний характер БЖД вимагає використання комплексу методів інших наук.
У природі і суспільстві окремі явища не існують відірвано одне від одного, вони взаємопов'язані та взаємозумовлені. У своїй діяльності ми повинні враховувати цю об'єктивну дійсність з її зв'язками та взаємовідносинами. І якщо нам необхідно пояснити будь-яке явище, то передусім слід розкрити причини, що породжують його.
Головним методологічним принципом БЖД є системно-структурний підхід, а методом, який використовується в ній, — системний аналіз.
|
Безпека життєдіяльності на основі застосування системного підходу розробляє правила поведінки людини, як члена суспільства та жителя планети Земля; рекомендації щодо запобігання негативного впливу на навколишнє середовище та виникнення надзвичайних ситуацій |
Системний аналіз — це сукупність методологічних засобів, які використовуються для підготовки та обґрунтування рішень стосовно складних питань, що існують або виникають у системах.
Під системою розуміється сукупність взаємопов'язаних елементів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета).
Під елементами (складовими частинами) системи розуміють не лише матеріальні об'єкти, а й стосунки і зв'язки між цими об'єктами. Будь-який пристрій є прикладом технічної системи, а рослина, тварина чи людина — прикладом біологічної системи. Будь-які групи людей, колективи, спільноти – соціальні системи.
Система, одним з елементів якої є людина, зветься ергатичною. |
Прикладами ергатичних систем є системи:
«людина — природне середовище» («л-с»),
«людина — машина» («л-м»),
«людина — машина — навколишнє середовище» («л-м-с») тощо.
Взагалі будь-який предмет може розглядатися як системне утворення. Системи мають свої властивості, яких немає і навіть не може бути у елементів, що складають її. Ця найважливіша властивість систем, яка зветься емерджентністю, покладено в основі системного аналізу.
Принцип системності розглядає явища у їхньому взаємному зв'язку, як цілісний набір чи комплекс. Мета чи результат, якого досягає система, зветься системотворним елементом.
Будь - яка система є складовою частиною іншої системи або ж входить до іншої системи як її елемент. З іншого боку, окремі елементи будь-якої системи можуть розглядатися як окремі самостійні системи.
У сфері наук про безпеку системою є сукупність взаємопов'язаних людей, процесів, будівель, обладнання, устаткування, природних об'єктів тощо, які функціонують у певному середовищі для забезпечення безпеки.