Архітектурні споруди

З іменем Вагнера пов'язані дві визначні архітектурні пам'ятки, спорудження обидвох було фінансовано королем Людвіга II Баварським.

Перша з них — це Театр у Байройті, відкритий 1876 року світовою прем'єрою тетралогії Р. Вагнера «Кільце Нібелунга». Особливістю театру є те, що оркестрова яма і диригент повністю приховані від публіки. В цьому театрі щорічно проводяться фестивалі опер Вагнера.

Другою спорудою є замок Нойшванштайн, зведений протягом 1869—1886 років. Цей замок відомий тим, що в інтер'єрах замка головну роль відіграють ілюстрації до опер Вагнера та старовинних німецьких легенд.

Звинувачення в антисемітизмі та нацизмі

Карикатура на Вагнера у віденському сатиричному журналі Humoristische Blätter (1873). Перебільшені риси натякають на чутки про єврейське походження Вагнера

В 1850 році в Новому музичному журналі (нім. Neue Zeitschrift für Musik), Вагнер під псевдонімом «Вільнодумець» опублікував есе «Єврейство в музиці» (нім. Das Judenthum in der Musik). Назву спочатку перекладали як «Юдаїзм в музиці», пізніше, коли у 1869 році ім'я автора стало відомим, замість «юдаїзм» почали вживати «єврейство» ^{CITATION Гоз06 \p 267 \l 1049} . У ній Вагнер піддав критиці єврейських музикантів і продекларував, що євреї паразитують на чужій культурі — «Євреї говорять мовою тієї нації, серед якої вони живуть, але говорять, як іноземці», і як народ, що знаходиться у вигнанні, в галуті, не здатні створювати свою культуру, в тому числі і народну, «етнічну» музику: «У євреїв, не мали свого мистецтва, ніколи не було життя з художнім змістом. Ось чому навіть для допитливого художника виявилося можливим витягти з неї тільки форму для художніх творів». ^{CITATION Гоз06 \p 267 \l 1049} Вагнер пише ^{CITATION Гоз06 \p 267 \l 1049} :

Список творів Опери

Музичні драми Вагнера прийнято класифікувати за трьома періодами:

Ранній період

• (1832) Весілля (Die Hochzeit) (незавершена)

• (1833) Феї (Die Feen)

• (1836) Заборона кохання (Das Liebesverbot)

• (1837) Ріенці, останній з трибунів (Rienzi, der Letzte der Tribunen)

Середній період

• (1843) Летючий Голландець (Der fliegende Holländer)

• (1845) Тангейзер (Tannhäuser)

• (1848) Лоенгрін (Lohengrin)

Пізній період

• (1859) Трістан і Ізольда (Tristan und Isolde)

• (1867) Нюрнберзькі мейстерзінгери (Die Meistersinger von Nürnberg)

• Перстень Нібелунгів (Der Ring des Nibelungen) до складу ввійшли:

  • (1854) Золото Рейну (Das Rheingold)

  • (1856) Валькірія (Die Walküre)

  • (1871) Зіґфрід (Siegfried), первинна назва Молодий Зігфрід (Jung-Siegfried)

  • (1874) Смерть богів (Götterdämmerung), первинна назва Смерть Зігфріда (Siegfrieds Tod)

• (1882) Парсіфаль (Parsifal)

Симфонічні твори

• Симфонія C-Dur

• Симфонія E-Dur (незавершена)

• «Ідилія Зигфріда» для малого оркестру (Siegfried Idyll, 1870)

• Увертюра до трагедії Раупаха «Король Енціо» (König Enzio-Ouvertüre, 1832)

• Увертюра «Христофор Колумб» (Columbus-Ouvertüre, 1835)

• Увертюра «Польща» (Polonia, 1836)

• «Керуй, Британіє» (Rule Britannica, 1837)

• Увертюра «Фауст» (Eine Faust-Ouvertüre, 1844)

• (Huldigungsmarsch für Ludwig II. von Bayern, Es-Dur, 1864)

• Kaisermarsch, B-Dur (1871)

• «Великий урочистий марш» (Großer Festmarsch, G-Dur, 1876)

• Ankunft bei den schwarzen Schwänen — Albumblatt in As-Dur für Klavier (1861)

• Albumblatt für Frau Betty Schott für Klavier (1875)