Тема 4. Світовий фінансовий ринок
ЛИТЕРАТУРА:
Основна /4, С.13-49, 63-95/, /5, С.7-74/
Чернега О.Б. Международная экономика [Текст] : учеб. пособие для студ. напр. подготовки 6.030503 «Международная экономика» днев. и заоч. форм обучения / М-во образования и науки, молодежи и спорта Украины, Донец. нац. ун-т экономики и торговли им. М. Туган-Барановского, Каф. междунар. экономики; О.Б. Чернега, И.А. Іваненко, А.С. Маловичко. – Донецк : ДонНУЭТ, 2011. – 238 с.
Чернега О. Б. Міжнародна економіка [Текст] : метод. рек. до вивч. дисципліни для студ. напряму підготовки «Міжнародна економіка» всіх форм навчання / М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, каф. міжнар. економіки ; О. Б. Чернега, І. А. Іваненко. – Донецьк : [Доннует], 2008. – 175 с.
Киреев А. Международная экономика: В 2-х ч.- Ч. 1. Движение товаров и факторов производства. Уч.пособие для вузов. - М.: Международные отношения, 2006. – 416 с.
Міжнародна економіка [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ю.Г. Козак [та ін.]; за ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової, В.М. Осипова. - вид. 2-ге, перероб. і допов. К.:"Центр учбової літератури", 2008 . – 1118 с.
Міжнародні фінанси [Текст]: підручник / О.І.Рогач, А.С. Філіпенко, Т.С. Шемет та ін.; за ред. О.І.Рогача. – К.: Либідь, 2003 – 784 с.
Додаткова / 2.1 – 2.5/
2.1. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків» в іноземній валюті // Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=185%2F94-%E2%F0&p=1258040530398276.
2.2. Барановський О.І. Актуальні проблеми функціонування валютних ринків // Фінанси України, 2009.- № 4.- С. 13 -32.
2.3. Міщенко В.І., Нідзельська І.А., Кулінець А.П., Шульга С.О. Гнучкий режим курсоутворення: етапи запровадження та можливі наслідки для економічного розвитку України: Науково-аналітичні матеріали. Вип.15. - К.: Національний банк України. Центр наукових досліджень, 2010. – 124 с.
2.4.Моторнюк У.І. Проблеми інтеграції України у світове фінансове середовище / У.І.Моторнюк, О.О.Жовтанецька // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – 2009. – № 657. – С. 515-520.
2.5. Уманців Ю. Модифікація світової фінансової системи в умовах новітніх викликів / Ю.Уманців // Вісник Національного банку України. – 2010. – № 4. – С. 36-40.
План
4.1. Сутність та структура світового фінансового ринку
4.2. Міжнародний рух капіталу
4.3. Валютні ринки: види і структура
4.4. Валютний курс і фактори, що впливають на його формування
4.1. Сутність та структура світового фінансового ринку
Світовий фінансовий ринок представляє важливу ланку світової економічної системи, оскільки пов’язує між собою всі процеси, що відбуваються в економіці: торгівлю товарами та послугами, рух робочої сили, технологічний обмін та ін. Світовий фінансовий ринок виступає своєрідним посередником між тими країнами, що достатньо швидко розвиваються та можуть легко знайти використання новим фінансовим ресурсам, та регіонами із статичним розвитком або зменшенням активності, що мають кошти, але не можуть достатньо ефективно використати їх на національному рівні. В результаті країни з надлишком коштів отримають можливість вкласти їх та отримати прибуток, а країни з нестачею коштів – залучити необхідні кошти на вигідних умовах.
Світовий фінансовий ринок — це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків.
Під світовим фінансовим ринком треба розуміти складне переплетіння, взаємозалежність, інтеграцію національних та міжнародних ринків, що забезпечує перелив грошово-кредитних ресурсів між країнами, регіонами, галузями та окремими суб'єктами бізнесу. Це глобальний механізм, що забезпечує балансування світового попиту і пропозиції на капітал.
Світовий фінансовий ринок історично виникає на базі національних фінансових ринків під впливом концентрації виробництва та капіталу й інтернаціоналізації світогосподарських зв'язків. Упровадження інформаційних технологій у банківській та фінансовій сферах дало значний поштовх глобалізації фінансових ринків.
Світовий фінансовий ринок становить складну, внутрішньо структуровану систему.
Загальна структура світового фінансового ринку складається з таких ринків:
За критерієм часу (або залежно від термінів реалізації майнових прав)
грошовий (валютний) ринок – ринок, на якому майнові права реалізуються протягом року;
ринок капіталів – реалізація майнових прав відбувається протягом строку, що перевищує рік.
За типом фінансових інструментів:
ринок цінних паперів
ринок позикового капіталу (рис. 4.1)
Рис. 4.1. Структура світового фінансового ринку
Між деякими структурними елементами світового фінансового ринку не можна провести чіткої межі. Наприклад, міжнародний ринок облігацій є складовою частиною міжнародного ринку боргових зобов'язань, водночас за іншими критеріями він становить елемент міжнародного ринку цінних паперів. Міжнародний ринок титулів (прав) власності, будучи структурним компонентом міжнародного ринку цінних паперів, є також одним із двох головних сегментів міжнародного ринку капіталів.
Досить складну проблему становить і виокремлення такого нового елементу світового фінансового ринку, як міжнародний ринок похідних фінансових інструментів. З одного боку, він все ще несе "родові" риси грошового ринку, тому в деяких моделях структури світового фінансового ринку включається в цей його сегмент. З іншого боку, ринок похідних використовує деякі інструменти міжнародного ринку капіталу як базисні продукти. Похідні інструменти мають елементи окремих довгострокових боргових інструментів ринку капіталу.
Міжнародні валютні ринки — це міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля-продаж іноземних валют.
Валютні ринки забезпечують своєчасність здійснення міжнародних платежів і розрахунків, страхування валютно-кредитних ризиків, диверсифікації валютних резервів. Значні коливання курсових співвідношень роблять світовий валютний ринок важливим місцем проведення спекулятивних операцій.
Сучасні міжнародні валютні ринки склалися на основі розвитку та взаємозв'язків національних ринків.
З погляду організації ринкового простору, де здійснюються операції купівлі-продажу іноземних валют, міжнародні валютні ринки є глобальною телекомунікаційно-комп'ютерною мережею, що з'єднує банки та брокерські компанії різних країн. Саме на цій основі відбувається швидкісна передача інформації про курси валют, попит та пропозицію, стан банків, новини в економіці та політиці, що забезпечує миттєві валютні трансакції.
За масштабами операцій валютний ринок багаторазово перевищує інші компоненти світового фінансового ринку. Як уже зазначалося, обсяг щоденних операцій тут у середньому сягає 1,5 трлн дол. і зростає на 10% щорічно.
Хоча на валютному ринку торгують усіма видами валют, операціям з доларом належить тут провідне місце. Трансакції на валютному ринку можуть здійснюватися як партнерами всередині однієї країни, так і партнерами, що перебувають у різних країнах. Основна частина міжнародних валютних операцій припадає всього на три міста — Лондон, Нью-Йорк, Токіо. Торгівля валютою опосередковується головним чином найбільшими банківськими установами. У світових фінансових центрах 3/4 торгівлі валютою ведеться 10—11 % банківських інституцій.
Міжнародний ринок боргових зобов'язань — це сфера обігу боргових зобов'язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника.
Міжнародний ринок боргових зобов'язань складається з двох головних сегментів: міжнародного кредитного ринку, що по суті є ринком банківських кредитних зобов'язань, та міжнародного ринку боргових цінних паперів, який переважно є міжнародним ринком облігацій.
Міжнародне кредитування відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку світової економіки. Воно забезпечує зростання світової торгівлі, підтримує прямі іноземні інвестиції ТНК, допомагає урядам отримати іноземну валюту для стабілізації економіки або рефінансування заборгованості.
Банк міжнародних розрахунків (Базель) виокремлює такі специфічні види діяльності у сфері міжнародних кредитних операцій:
1. Позики та кредити, надані банками один одному як усередині країни, так і за її межами.
2. Позики та кредити, надані небанківськими установами як усередині країни, так і за її межами.
3. Міжбанківське повторне депонування (операції з євровалютами і діяльність на офшорних банківських ринках).
На міжнародному ринку боргових цінних паперів обертаються фінансові інструменти, що засвідчують боргові відносини між кредитором та позичальником. Крім найбільш типового боргового інструменту — облігацій, сюди належать і ринок середньострокових нот та деякі інші цінні папери.
У структуру міжнародного ринку боргових зобов'язань входить обіг короткострокових боргових зобов'язань (термін погашення від 1 дня до 1 року) та довгострокових боргових зобов'язань (термін погашення понад 1 рік).
Серед довгострокових боргових зобов'язань виділяють такі види:
а) державний борг, тобто боргові зобов'язання центральних або місцевих органів влади;
б) гарантований державою борг приватних фірм;
в) приватний борг, не гарантований державою.
Лише частина міжнародного ринку цінних паперів є сегментом міжнародного ринку боргових зобов'язань. Обіг тих цінних паперів, які є інструментами власності, відбувається на міжнародному ринку титулів власності — окремому важливому елементі світового фінансового ринку.
САМОСТІЙНО: Міжнародні ринки облігацій /5, С. 198-206, 208-214, 221-222/
Міжнародні ринки титулів (прав) власності є сферою, де відбувається купівля-продаж цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємств. До таких цінних паперів слід віднести акції та депозитарні розписки.
Глобалізація ринку титулів власності ще не досягла рівня, притаманного, наприклад, світовому ринку валют або міжнародному ринку боргових зобов'язань. Більшість акцій, що продаються на національних фондових ринках США та інших промислово розвинутих країн, емітовані місцевими корпораціями. Хоча схильність інвесторів тримати акції "своїх" національних компаній ще виразно виявляється, кількість випадків "глобальних" емісій акцій ТНК останніми роками значно зросла. Точних даних про обсяг міжнародного ринку титулів власності немає. За приблизними оцінками, в другій половині 90-х років XX ст. він становив понад 40 млрд дол. Процеси приватизації, які відбуваються у країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються, стимулюють зростання цього важливого сегмента фінансового ринку.
САМОСТІЙНО: Міжнародний ринок акцій і депозитарних розписок /5, С. 230-239, 248-250/
Міжнародні ринки похідних фінансових інструментів (деривативів) охоплюють обіг групи нових фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків.
Фінансові деривативи — це інструменти торгівлі фінансовим ризиком, ціни яких прив'язані до інших активів (ціни товарів або акцій, курсу валюти, процентної ставки).
В середині 90-х років загальний річний обсяг контрактів, укладених на торгівлю фінансовими деривативами, досяг 27 трлн дол. Щоденний обсяг торгівлі на внутрішніх та міжнародному ринках перевищив 2 трлн дол.
Розрізняють два механізми обігу фінансових деривативів: 1) торгівлю деривативами на біржах; 2) торгівлю деривативами поза біржами.
Ринок фінансових деривативів швидкими темпами глобалізується. Більша частина торгівлі цими фінансовими інструментами припадає на міжнародний ринок.
САМОСТІЙНО: Ринки похідних фінансових інструментів /5, С. 260-269/
Ознаки сучасного розвитку світового фінансового ринку:
1) утворюються валютні блоки навколо провідних валют світу (долара, євро);
2) роль механізму перерозподілу фінансових коштів переходить від банківського сектору до фондових ринків;
3) структура фінансових інструментів ринку змінюється на користь інструментів реального сектору – корпоративних цінних паперів та похідних інструментів;
4) зростають масштаби глобального технологічного переозброєння фінансових ринків на основі Інтернет технологій;
5) зростає взаємозв’язок та взаємозалежність фінансового та реального секторів економіки;
6) в зв’язку з поширенням кризових явищ змінюється політика міжнародних фінансових організацій;
7) збільшується інтерес до операцій на фінансовому ринку приватних осіб;
8) зростає кореляція між фондовими ринками розвинутих країн;
9) збільшується обсяг грошей у міжнародному обігу, що відкриває нові можливості перед потенційними інвесторами та позичальниками;
10) загострюється конкуренція між країнами у боротьбі за іноземні фінансові ресурси;
11) серед фінансових потоків домінують зарубіжні портфельні інвестиції, що значно перевищують обсяги ВВП;
12) збільшується обсяг міжнародного вторинного ринку цінних паперів;
13) відбувається сек’юритизація кредитних відносин. Сек'юритизація — це процес перетворення мало ліквідних фінансових активів на інструменти ринку капіталів, що придатні для продажу. На суми виданих кредитів банки випускають цінні папери і продають їх. Цей механізм дає змогу знизити кредитні ризики та забезпечити приплив грошей у банк до настання термінів погашення кредиту.
14) розширюється спектр банківських послуг;
15) темп розвитку ринку похідних фінансових інструментів в кілька разів перевищує темп розвитку базових активів.
САМОСТІЙНО: /2.4, 2.5/