Визначення

Залежності між силою F, моментом сили τ (M), імпульсом p і моментом імпульсу L

Момент сили , яка діє на матеріальну точку із радіус-вектором визначаєтся як

.

тобто є векторним добутком радіус-вектора на силу .

Момент сили - це вектор перпендикулярний, як до радіус-вектора точки, так і до сили, яка на цю точку діє. За абсолютною величиною момент сили дорівнює добутку сили на плече або

,

де α - кут між напрямком сили й радіус-вектором точки.

Момент сили адитивна величина, тобто момент сил, яка діють на систему матеріальних точок дорівнює сумі моментів сил, які діють на окремі точки системи.

Характерною властивістю момента сили є те, що в останню формулу входять лише зовнішні сили, а взаємодію матеріальних точок між собою можна не враховувати, оскільки згідно із третім законом Ньютона сили, які діють на пару точок рівні за величиною й обернені за напрямком. Враховуючи цей факт, легко показати, що плече таких сил дорівнює нулю.

17.

Сила, яка діє на тіло, дорівнює добут­ку маси тіла на прискорення, яке на­дається, даною силою:

Ця сила тільки надає тілу прискорення і не залежить від дії інших сил на це тіло.

Основне рівняння динаміки — якщо на тіло діє декілька сил, то геометрична сума усіх зовнішніх сил дорівнює добутку маси тіла на прискорення, з яким рухається тіло під впливом усіх сил:

Одиницею сили є 1 Н (ньютон). 1 Н — це постійна сила, яка надає тілу масою 1 кг прискорення 1 м/с²:

1 8. Перша космічна швидкість — це та швид­кість, яку необхідно надати тілу при ки­данні його з Землі, щоб воно стало штуч­ним супутником Землі (на невеликій, у порівнянні з радіусом Землі, висоті).

1

Друга космічна швидкість (у поверхні Землі) дорівнює 11,19 км/с. При досягненні цієї швидкості тіло залишить орбіту навколо Землі і почне обертатися навколо Сонця.

Якщо надати тілу швидкості 16,7 км/с, воно залишить Сонячну систему. Ця швидкість називається третьою космічною швидкістю.

19. Неінерціальна система відліку — це систе­ма відліку, що рухається з прискоренням відносно інерціальної системи відліку.

Неінерціальна система відліку еквіва­лентна полю тяжіння — принцип віднос­ності Ейнштейна.

При описі поступального руху тіла в неінерціальній системі відліку, що ру­хається поступально з прискоренням а, вводиться переносна сила інерції F_І.П.; F_І.п. = -та (рис. 59).

П ри описі обертового руху тіла в неінер­ціальній системі відліку, що рухається з постійним доцентровим прискоренням

вводиться переносна сила інерції, яка на­зивається відцентровою силою інерції (F_відц.і):

С ила Коріоліса (F_1-к) — сила інерції, що діє на тіло, яке рухається із швидкістю v в обертовій неінерціальній системі відліку з кутовою швидкістю ω:

В неінерціальних системах відліку за­кони Ньютона не виконуються.

20. Сили пружності — це сили, які виника­ють при деформації тіла і перешкоджа­ють цій деформації.

Сили пружності напрямлені перпенди­кулярно до поверхні деформованого тіла (N— наприклад, нормальна реакція опори (сила пружності підставки), або вздовж нитки (Т)

Деформацією твердого тіла називають зміну форми та об'єму тіла під зовнішнім впливом. Розрізняють пружну і пластичну дефор­мації.

Пружна деформація повністю зникає після припинення дії зовнішніх сил.

У випадку пружної деформації модуль сили пружності визначається за законом Гука:

с ила пружності при пружній дефор­мації прямо пропорційна абсолютному подовженню тіла і протилежно йому на­прямлена