1. Кожна точка на кривій байдужості означає різну комбінацію двох товарів;

2. кожна точка на бюджетній лінії означає різну комбінацію двох товарів;

3. всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень корисності;

4. всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень грошового доходу.

130. До цінових чинників попиту належить:

1. ціна товару;

2. ціна на товар-замінник;

3. ціна на товар-доповнювач;

4. всі відповіді правильні.

131. При еластичній пропозиції більшу частину податку беруть на себе:

1. виробники;

2. споживачі;

3. держава;

4. всі порівну.

132. Зменшення ціни одного з ресурсів графічно виражається:

1. паралельним зсувом ізокости праворуч;

2. паралельним зсувом ізокости ліворуч;

3. зменшенням нахилу ізокванти;

4. зменшенням нахилу ізокости.

133. Гранична продуктивність праці дорівнює:

1. обсягу продукції поділеному на кількість трудових ресурсів;

2. додатковій кількості продукції від останньої найнятої одиниці робочої сили;

3. кількості трудових ресурсів, поділеній на капітальний ресурс;

4. кількості трудових ресурсів, необхідній для останньої виробленої одиниці продукції;

5. всі варіанти не вірні.

134. Альтернативні витрати, що приймають форму прямих (грошових) виплат за ресурси, що не належать підприємству називаються:

1. економічними;

2. явними;

3. неявними;

4. внутрішніми.

135. Неправильним є твердження, що:

1. довгостроковий період завжди є більш тривалим, ніж короткостроковий;

2. у короткостроковому періоді частина чинників виробництва є постійними, а в довгостроковому періоді всі чинники є змінні;

3. у короткостроковому періоді так як і в довгостроковому частина чинників виробництва є постійними;

4. у довгостроковому періоді зниження витрат на одиницю продукції виникає за рахунок змін обсягів як постійних, так і змінних факторів, а у короткостроковому – тільки змінних.

136. До суб’єктів мікроекономіки відносяться:

1. Споживачі і виробники;

2. підприємства;

3. держава;

4. домашні господарства;

5. всі відповіді правильні.

137. Функція корисності – це є:

1. зв'язок між складом набору благ та витратами на його придбання;

2. правило, за яким різним наборам благ надаються значення, адекватні перевагам споживача;

3. зв'язок між кількістю товарів, що споживаються, та величиною корисності;

4. сукупність всіх наборів благ, які може придбати споживач у межах свого бюджету.

138. Під рівновагою споживача розуміють ситуацію, коли:

1. споживач повністю використовує свій бюджет на придбання певних товарів;

2. споживач отримує максимальну корисність при певному бюджеті;

3. індивід не споживає товари нижчої якості;

4. ціна та кількість одного товару дорівнює ціні та кількості іншого.

139. Рівновага споживача на карті байдужості – це:

1. Будь-який перетин бюджетної лінії і кривої байдужості;

2. будь-яка точка на найвищій кривій байдужості;

3. точка, в якій нахил бюджетної лінії бюджетної дорівнює нахилу до неї кривої байдужості;

4. будь-яка точка, розміщена на бюджетній прямій;

5. будь-яка точка, розташована у просторі, обмеженому бюджетною лінією.

140. При інших рівних умовах зростання попиту призведе:

1. До росту рівноважних цін та кількості;

2. до зниження рівноважних цін та обсягу;

3. до росту ціни та зниження кількості;

4. до зниження ціни та росту обсягу.

141 Пропозиція - це: