Дисципліна 02 КАРТОГРАФІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ТОПОГРАФІЧНЕ КАРТОГРАФУВАННЯ
Автор: Нікулішин Володимир Ігорович
І рівень
№ |
Запитання |
Розділ. Параграф. |
1. |
Модель земної поверхні записана цифрами в кодовій формі і за встановленою структурою на магнітній стрічці, або якомусь іншому носієві інформації з урахуванням прийнятих елементів математичної основи карти і вимог картографічної генералізації щодо її картографічного зображення |
Р.9:П.3 |
а) цифрова карта; б) електронна карта; в) топографічна карта; г) тематична карта; д) веб-карта; | ||
2. |
Спосіб картографічного зображення, що використовується для відображення відносних статистичних показників за одиницями адміністративно-територіального поділу – це… |
Р.9:П.4 |
а) спосіб картодіаграм; б) спосіб ареалів; в) спосіб картограм; г) спосіб кількісного фону; д) спосіб якісного фону; | ||
3. |
Тривимірні плоскі рисунки, що передають пластику об’єкта називають |
Р.4:П.2 |
а) 3D моделі; б) цифрові моделі; в) блок-діаграми; г) гіпсометричні моделі; д) картографічні моделі; | ||
4. |
Геоінформаційні системи це – |
Р.8:П.1 |
a) група взаємопов'язаних елементів і процесів; б) система, що виконує процедури над даними; в) це автоматизована інформаційна система, призначена для обробки просторово-часових даних; г) система, що відображає картографічні дані; д) характеристики географічного положення; | ||
5. |
Геопросторові дані це – |
Р.8:П.1 |
a) координати об'єкта та їх властивості; б) зображення; в) діаграми; г) картографічні дані; д) растри; | ||
6. |
Базовим елементом векторної моделі даних є – |
Р.8:П.1 |
a) точка; б) пряма; в) вектор; г) ламана лінія; д) полігон; | ||
7. |
Базові типи об'єктів векторних даних – |
Р.8:П.1 |
a) піксель; б) точка, лінія, полігон; в) рядок; г) ламана лінія; д)вектор; | ||
8. |
Які компоненти містять географічні дані: |
Р.8:П.2 |
a) місця розташування, властивості, час, просторові відносини; б) характеристики висоти; в) географічні координати; г) тематичні дані; д)геодезичні координати; | ||
9. |
Що може бути елементом бази просторових даних: |
Р.8:П.2 |
a) реальний об'єкт; б) змодельований об'єкт; в) об'єкт бази даних; г) растровий об’єкт; д) всі перераховані вище характеристики | ||
10. |
Просторові об'єкти можуть бути згруповані в: |
Р.8:П.1 |
a) шари; б) ландшафти; в) координати; г) вектори; д)квартали; | ||
11. |
Переваги растрової моделі даних: |
Р.8:П.1 |
a) Подання даних у вигляді двовимірної сітки, кожна клітинка якої містить тільки одне значення б) можливість роботи зі складними структурами в) робота з космічними зображеннями; г) інформативність; д) все вище перелічене | ||
12. |
Переваги векторної моделі даних: |
Р.8:П.1 |
a) компактна структура; б) якісна графіка; в) топологія; г) малий розмір; д) все перелічене; | ||
13. |
Що визначає геометричне місце розташування векторних об'єктів: |
Р.8:П.1 |
a) точка; б) піксель; в) растр; г) поверхня; д) вектор | ||
14. |
Автоматизоване створення і використання карт на основі географічних інформаційних систем і баз картографічних даних - це |
Р.8:П.3 |
a) геоінформаційне картографування; б) використання атласів і карт; в) використання геоінформаційних систем; г) картографічне моделювання; д) все перелічене; | ||
15. |
Що таке атрибутивна (семантична) інформація? |
Р.8:П.2 |
a) інформація про просторові об'єкти у вигляді набору координат точок цих об'єктів; б) інформація, що описує якісні або кількісні характеристики об'єктів; в) інформація, що описує структуру реляційної таблиці; г) інформація, що описую структуру даних; д) все перелічене; | ||
16. |
Геоінформаційне картографування це - |
Р.8:П.1 |
a) автоматизоване створення і використання карт на основі географічних інформаційних систем і баз картографічних даних; б) використання атласів і карт; в) використання геоінформаційних систем; г) створення геоінформаційних систем; д) вивчення геоінформаційних систем; | ||
17. |
Дані що можуть використовуватися для картографічного моделювання: |
Р.1:П.2 |
a) картографічні, цифрові; б) текстові; в) дані дистанційного зондування; г) статистичні; д) все перелічене; | ||
18. |
Процедури маніпулювання даними в інформаційній системі забезпечують ... |
Р.8:П.2 |
a) швидку і адекватну інтерпретацію результатів моделювання; б) можливість графічного відображення динаміки моделі; в) управління даними з використанням можливостей СУБД. г) створення управлінських звітів; д) все перелічене; | ||
19. |
Управлінські інформаційні системи використовуються для ... |
Р.8:П.1 |
a) вирішення проблем, розвиток яких важко прогнозувати; б) зміни постановки вирішуваних завдань; в) реалізації технологій, максимально орієнтованих на користувача; г) підтримки прийняття рішень на рівні контролю за операціями; д) все перелічене; | ||
20. |
Математичне моделювання як основний метод автоматизованого вирішення завдання - це ... |
Р.5:П.2 |
a) здійснення логічного накладання інформації моделей об'єктів, що відносяться до різних тематичних шарів; б) створення нових карт методом побудови просторових моделей; в) подання зображення у вигляді математичних моделей, що зв’язані між собою топологічними і семантичними описами; г) використання методів таксономічного, компонентного, факторного, кластерного аналізів; д) моделювання просторово-часових взаємозв'язків у географічних інформаційних системах; | ||
21. |
Яка модель відображає точкові, лінійні і полігональні об'єкти, які задані координатами x, y? |
Р.8:П.1 |
a) векторна; б) растрова; в) TIN-модель; г) планово-картографічна; д) векторна та планово-картографічна; | ||
22. |
Які дані з перерахованих є первинними джерелами просторових даних? |
Р.1:П.2 |
a) дані дистанційного зондування б) дані наземної зйомки в) дані з карт і планів г) дані в цифровому вигляді д) все перелічене; | ||
23. |
Координати X і Y визначають положення точки в системі координат: |
Р.5:П.2 |
a) плоскій прямокутній; б) географічній; в) геодезичній; г) астрономічній; д) все перелічене; | ||
24. |
Поверхня - це: |
Р.5:П.2 |
a) математична модель, що дозволяє відображати взаємне розташування географічних об'єктів на площині (у тому числі і на паперовій Карті). б) об'єкт на Карті, який визначається послідовністю пар координат. Має більше двох вузлів, а не тільки точки початку і кінця. в) вид тематичної карти, яка будується за безперервно розподілених даних. Наявні значення точок інтерполюються так, щоб кожному осередку створюваної растрової поверхні відповідало своє значення. г) частина земної поверхні; д) все перелічене; | ||
25. |
Полігон, об'єкт – полігон – це: |
Р.8:П.1 |
a) об'єкт на карті, який визначається послідовністю пар координат. Має більше двох вузлів, а не тільки точки початку і кінця. б) полігональний об'єкт, що складається з єдиної замкнутої фігури; в) математична модель, що дозволяє відображати взаємне розташування географічних об'єктів на площині (у тому числі і на паперовій карті). г) співвідношення довжин об'єктів на карті і на поверхні землі; д) все перелічене; | ||
26. |
Полілінія, об'єкт – полілінія – це: |
Р.8:П.1 |
a) математична модель, що дозволяє відображати взаємне розташування географічних об'єктів на площині (в тому числі і на паперовій карті); б) об'єкт на карті, який визначається послідовністю пар координат. має більше двох вузлів, а не тільки точки початку і кінця. в) полігональний об'єкт, що складається з єдиною замкнутої фігури; г) співвідношення довжин об'єктів на карті і на поверхні землі; д) все перелічене; | ||
27. |
Просторовий аналіз це: |
Р.6:П.2 |
a) процедура, при якій на вихідні картографічні дані накладаються деякі умови з метою отримання нової географічної інформації; б) комп'ютерні програми, використовувані у звичайній роботі, такі як текстові процесори; в) об'єкт на карті, який визначається послідовністю пар координат. Має більше двох вузлів, а не тільки точки початку і кінця. г) полігональний об'єкт, що складається з єдиною замкнутої фігури; д) все перелічене; | ||
28. |
Вузол - це: |
Р.8:П.1 |
a) кінцева точка лінійного об'єкта, або сегмента полілінії або полігону; б) процес, при якому програма зберігає інформацію в файлі, для використання в інших програмах; в) малюнки, що використовуються для зафарбовування замкнутих об'єктів; г) стрілка або інше зображення на екрані, яке переміщається слідом за рухами миші; д) все перелічене; | ||
29. |
Тематична змінна - це: |
Р.9:П.1 |
a) дані, які відображаються умовними позначеннями на тематичній карті; б) екранне зображення, що представляє собою масив точок або бітів; в) найважливіший растровий шар карти для геокодування або створення нових шарів; г) один з типів аналізу просторової близькості об'єктів, при якому створюється область (зона) заданого розміру навколо обраних об'єктів карти. д)все перелічене; | ||
30. |
Науково-технічний комплекс, який містить електронну базу даних (загальногеографічного і тематичного змісту), що має канали постійного оновлення інформації, базові електронні карти, комплект спеціалізованого програмного забезпечення, який дозволяє оперативно розробляти картографічні моделі, створювати таблиці, графіки, профілі тощо – це |
Р.8:П.2 |
а) автоматизована картографо-інформаційна система; б) проектована картографо-інформаційна система; в) картографо-інформаційна система; г) розроблена картографо-інформаційна система; д) все перелічене; | ||
31. |
Моделі, що відображають статистичні залежності між двома або декількома величинами. |
Р.5:П.3 |
а) кореляційні; б) регресійні; в)факторні; г)таксономічні; д) все перелічене; | ||
32. |
Моделі, що служать цілям виділення їх сукупностей взаємносполучених факторів і умов головних факторів, що визначають основні структурні закономірності, особливості розвитку й функціонування територіальних систем. |
Р.5:П.3 |
а) кореляційні; б) регресійні; в)факторні; г)таксономічні; д) все перелічене; | ||
33. |
Моделі, що також відображають статистичні залежності, але на відміну від кореляційного аналізу тут завжди одні явища приймають за причину, а інші - за наслідок. |
Р.5:П.3 |
а) кореляційні; б) регресійні; в)факторні; г)таксономічні; д) все перелічене; | ||
34. |
Моделі, що використовуються на завершальних стадіях математико-картографічного моделювання. Вони дозволяють синтетично узагальнити інформацію, розчленовану на певні комплекси в попередніх стадіях дослідження. |
Р.5:П.3 |
а) кореляційні; б) регресійні; в)факторні; г)таксономічні; д) все перелічене; | ||
35. |
Процес або метод отримання інформації про об'єкт, ділянку поверхні або явище шляхом аналізу даних, зібраних без контакту з досліджуваним об'єктом. |
Р.7:П.1 |
а) польове знімання; б) сканування; в) дистанційне зондування; г)цифрування; д) все перелічене; | ||
36. |
Елементарна частинка сканерного зображення – це… |
Р.8:П.1 |
а) растр; б) піксел; в) вузол; г)вектор; д) все перелічене; | ||
37. |
За різночасовими картами вивчають зміни таких типів: |
Р.6:П.3 |
а) повільні зміни; б) швидкі зміни; в) періодичні й циклічні зміни; г) епізодичні й катастрофічні зміни або заміщення; д) все перелічене; | ||
38. |
Вивчення та картографічне відображення проблем, які виникають у взаємодії суспільства та природи – це… |
Р.9:П.1 |
а) картографування суспільних явищ; б) картографування природних явищ; в) проблемне картографування; г) картографування природного середовища; д) все перелічене; | ||
39. |
Автоматизована інформаційна система, призначена для обробки просторово-часових даних, основою інтеграції яких служить географічна інформація – це… |
Р.8:П.1 |
а) ГІС; б) GPS; в) UTM; г) RTK; д) GLONAS; | ||
40. |
Картографічні зображення на екрані комп'ютера як результат візуалізації деяких цифрових даних – це… |
Р.8:П.1 |
а) Цифрові карти; б) Електронні карти; в) Паперові карти; г) Мультимедійні карти; д) Анімаційні карти; | ||
41. |
На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:100 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:5 000? |
Р.10:П.3 |
а) 4; б) 9; в) 36; г)144; д) 256; | ||
42. |
На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:100 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:50 000? |
Р.10:П.3 |
а) 4; б) 9; в) 36; г)144; д) 256; | ||
43. |
На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:50 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:25 000? |
Р.10:П.3 |
а) 4; б) 9; в) 36; г)144; д) 256; | ||
44. |
На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:25 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:10 000? |
Р.10:П.3 |
а) 4; б) 9; в) 36; г)144; д) 256; | ||
45. |
На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:5 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:2 000? |
Р.10:П.3 |
а) 4; б) 9; в) 36; г)144; д) 256; | ||
46. |
На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:1 000 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:300 000? |
Р.10:П.3 |
а) 4; б) 9; в) 36; г)144; д) 256; | ||
47. |
На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:1 000 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:200 000? |
Р.10:П.3 |
а) 4; б) 9; в) 36; г)144; д) 256; | ||
48. |
На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:1 000 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:500 000? |
Р.10:П.3 |
а) 4; б) 9; в) 36; г)144; д) 256; | ||
49. |
На скільки частин поділяють аркуш карти масштабу 1:1 000 000, щоб отримати аркуш карти масштабу 1:100 000? |
Р.10:П.3 |
а) 4; б) 9; в) 36; г)144; д) 256; | ||
50. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура L–35? |
Р.10:П.3 |
а) 1:1 000 000; б) 1:300 000; в) 1:100 000; г) 1:200 000; д) 1:50 000; | ||
51. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура С–3–9 |
Р.10:П.3 |
а) 1:100 000 б) 1:300 000; в) 1:200 000; г) 1:100 000; д) 1:50 000; | ||
52. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–35–14–А? |
Р.10:П.3 |
а) 1:50 000; б) 1:25 000; в) 1:10 000; г) 1:100 000; д)1:5000; | ||
53. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура В–4–1–А–в? |
Р.10:П.3 |
а)1:50 000; б) 1:25 000; в)1:10 000; г)1:5 000; д)1:100 000; | ||
54. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура К–22–4–А–а –4? |
Р.10:П.3 |
а)1:50 000; б) 1:25 000; в) 1:10 000; г)1:100 000; д)1:5 000; | ||
55. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–34–44-(4)? |
Р.10:П.3 |
а) 1:10 000; б) 1:5 000; в) 1:2 000; г)1:500; д)1:25 000; | ||
56. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–35–4-(2–в)? |
Р.10:П.3 |
а) 1:10 000; б) 1:5 000; в) 1:25 000; г)1:50 000; д) 1:2 000; | ||
57. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура ІХ–М–35? |
Р.10:П.3 |
а) 1:1 000 000; б) 1:300 000; в) 1:200 000; г)1:50 000; д)1:100 000; | ||
58. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–35- ІХ? |
Р.10:П.3 |
а) 1:1 000 000; б) 1:100 000; в) 1:300 000; г) 1:200 000; д)1:50 000; | ||
59. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–35- Г? |
Р.10:П.3 |
а) 1:1 000 000; б) 1:500 000; в) 1:300 000; г)1:200 000; д)1: 100 000; | ||
60. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–35–1–Г? |
Р.10:П.3 |
а) 1:50 000; б) 1:25 000; в) 1:10 000; г)1:5 000; д)1: 100 000; | ||
61. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура L–35–35–А–а? |
Р.10:П.3 |
а)1:50 000; б) 1:25 000; в)1:10 000; г)1: 100 000; д)1: 200 000; | ||
62. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура L–35–3? |
Р.10:П.3 |
а) 1:100 000 б) 1:300 000; в) 1:200 000 г)1:500 000; д)1:50 000; | ||
63. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–4–4-(4)? |
Р.10:П.3 |
а) 1:10 000; б) 1:5 000; в) 1:2 000 г)1:1 000; д)1:25 000; | ||
64. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–5–5-(5–в)? |
Р.10:П.3 |
а) 1:10 000; б) 1:5 000; в) 1:2 000; г) 1:1 000; д) 1:500; | ||
65. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура ІІІ–М–35? |
Р.10:П.3 |
а) 1:1 000 000; б) 1:300 000; в) 1:200 000; г)1:100 000; д)1:50 000; | ||
66. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура М–35- ХІІІ? |
Р.10:П.3 |
а) 1:1 000 000; б) 1:200 000; в) 1:300 000; г)1:100 000; д)1:50 000; | ||
67. |
Якого масштабу топографічна карта, якщо її номенклатура А–35- А? |
Р.10:П.3 |
а) 1:1 000 000; б) 1:100 000; в) 1:300 000; г) 1:500 000; д)1:200 000; | ||
68. |
Яка точність масштабу карти, якщо її масштаб становить 1:1 000 000? |
Р.10:П.3 |
а) 200 м; б) 100 м; в)50 м; г)25 м; д) 10 м; | ||
69. |
Яка точність масштабу карти, якщо її масштаб становить 1:100 000? |
Р.10:П.3 |
а) 100 м; б) 50 м; в) 200 м; г) 25 м; д) 10 м; | ||
70. |
Яка точність масштабу карти, якщо її масштаб становить 1:10 000? |
Р.10:П.3 |
а) 100 м; б) 10 м; в) 1 м; г)25 м; д) 5 м; | ||
71. |
Яка точність масштабу карти, якщо її масштаб становить 2 000? |
Р.10:П.3 |
а) 20 м; б) 2 м; в) 0,2 м; г) 25 м; д) 0,1 м; | ||
72. |
До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах масиви лісових насаджень? |
Р.13:П.1 |
а) Позамасштабні; б) Масштабні; в) Лінійні; г) Пояснювальні; д) Площинні; | ||
73. |
До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах прохідні болота? |
Р.13:П.1 |
а) Позамасштабні; б) Масштабні; в) Лінійні; г) Пояснювальні; д) Площинні; | ||
74. |
До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах луки? |
Р.13:П.1 |
а) Позамасштабні; б) Масштабні; в) Лінійні; г) Пояснювальні; д) Площинні; | ||
75. |
До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах непрохідні болота? |
Р.13:П.1 |
а) Позамасштабні; б) Масштабні; в) Лінійні; г) Пояснювальні; д) Площинні; | ||
76. |
До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах дороги? |
Р.13:П.1 |
а) Позамасштабні; б) Масштабні; в) Лінійні; г) Пояснювальні; д) Площинні; | ||
77. |
До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах огорожі? |
Р.13:П.1 |
а) Позамасштабні; б) Масштабні; в) Лінійні; г) Пояснювальні; д) Площинні; | ||
78. |
До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах дерева, що стоять окремо? |
Р.13:П.1 |
а) Позамасштабні; б) Масштабні; в) Лінійні; г) Пояснювальні; д) Площинні; | ||
79. |
До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах пам’ятники? |
Р.13:П.1 |
а) Позамасштабні; б) Масштабні; в) Лінійні; г) Пояснювальні; д) Площинні; | ||
80. |
До якої групи умовних знаків відноситься знак, яким зображають на топографічних картах пункти геодезичної основи? |
Р.13:П.1 |
а) Позамасштабні; б) Масштабні; в) Лінійні; г) Пояснювальні; д) Площинні; |