ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ №1

1. До суб’єктів мікроекономіки відносяться:

1. споживачі і виробники;

2. підприємства;

3. держава;

4. домашні господарства;

5. всі відповіді правильні.

2. На ринковий попит не впливають:

1. доходи споживачів;

2. ціни на взаємопов’язані товари;

3. ціни на ресурси;

4. Кількість покупців.

3. При інших рівних умовах зростання пропозиції призведе:

1. до росту рівноважних цін та кількості;

2. до зниження рівноважних цін та обсягу;

3. до росту ціни та зниження кількості пропозиції;

4. до зниження ціни та росту обсягу продажу.

4. Перехресна еластичність попиту характеризується реакцією:

1. ціни одного товару на зміну ціни іншого товару;

2. величини попиту одного товару на зміну ціни іншого товару;

3. ціни одного товару на зміну пропозиції іншого товару;

4. величини попиту одного товару на зміну попиту на інший товар.

5. До об’єктів з приводу яких складаються відносини у мікросистемі не належить:

1. праця;

2. капітал;

3. природні ресурси;

4. підприємницькі здібності;

5. правильної відповіді немає.

6. Гранична продуктивність праці дорівнює:

1. Обсягу продукції поділеному на кількість трудових ресурсів;

2. додатковій кількості продукції від останньої найнятої одиниці робочої сили;

3. кількості трудових ресурсів, поділеній на капітальний ресурс;

4. кількості трудових ресурсів, необхідній для останньої виробленої одиниці продукції;

5. всі варіанти не вірні.

7. Ізокванта має аналогічні властивості з:

1. ізокостою;

2. кривою байдужості;

3. бюджетною лінією;

4. кривою попиту;

5. має специфічні властивості, що притаманні тільки їй.

8. Короткотерміновий період виробництва – це період:

1. до 1 місяця;

2. до 1 року;

3. Це період виробництва, протягом якого деякі чинники виробництва неможливо регулювати;

4. це період виробництва, за який виробники можуть змінити рівні використання одного або всіх чинників виробництва продукції.

9. У короткостроковому періоді підприємство виробляє 10 од. продукції. Середні змінні витрати дорівнюють 5 грн., сукупні постійні – 20 грн. За даних умов загальні витрати дорівнюють:

1. 100грн.;

2. 70 грн.;

3. 50 грн.;

4. 25 грн.

10. Теорія споживчої поведінки передбачає, що споживач намагається максимізувати:

1. різницю між загальною і граничною корисністю.

2. загальну корисність.

3. середню корисність.

4. граничну корисність.

5. кожну із перерахованих величин

11. Виробнича функція, яка має встановлені незмінні коефіцієнти технології для поєднання вхідних чинників у певних пропорціях, щоб виробити певний рівень вихідної продукції називається:

1. Виробнича функція Туган-Барановського;

2. Виробнича функція Енгеля;

3. Виробнича функція Госсена;

4. Виробнича функція Леонтьєва.

12. Розміщення і нахил кривої байдужості для окремого споживача можна пояснити:

1. його вподобаннями і розмірами доходу.

2. тільки цінами товарів, які він купує.

3. вподобаннями, розмірами доходу, цінами товарів, що він купує.

4. тільки вподобаннями.

5. цінами товарів, які він купує і розмірами доходу.

13. Зменшення ціни одного з ресурсів графічно виражається:

1. паралельним зсувом ізокости праворуч;

2. паралельним зсувом ізокости ліворуч;

3. зменшенням кута нахилу ізокванти;

4. зменшенням кута нахилу ізокости;

5. правильна відповідь відсутня.

14. Введення податку на одиницю продукції означає, що податковий тягар несуть:

1. виробники;

2. споживачі;

3. і виробники і споживачі;

4. уряд, що встановив податок.

15. Домогосподарства – це економічні одиниці, що::

1. складаються з одного чи більше осіб, які ведуть спільне господарство, забезпечують економіку ресурсами і використовує зароблені при цьому кошти на поточне споживання товарів та послуг і заощадження з метою задоволення своїх потреб;

2. складаються з одного чи більше осіб, які ведуть спільне господарство, зокрема, здійснюють виробництво в домашніх умовах картоплі, свинини, молока та інших продуктів;

3. це мікро товаровиробники і основна ланка економіки. До них належать будь-які господарюючі суб’єкти, що займаються виробничим споживанням ресурсів та виробництвом товарів і послуг в домашніх умовах з метою отримання прибутку;

4. жодна з відповідей не правильна.

16. Ізокванта ілюструє:

1. криву валового обсягу продукту;

2. виробничу функцію;

3. різні обсяги продукту, які можна виготовити при заданій кількості ресурсів;

4. криву середнього продукту;

5. криву граничного продукту.

17. Нормальні товари — це такі товари, які:

1. дорожчі відносно інших товарів;

2. дуже дорогі і якісні;

3. людина споживає у біль­шій кількості, коли зростає її дохід;

4. споживання яких змен­шується за умови зростання доходу споживача.

5. всі відповіді правильні.

18. Наслідками запровадження максимальної ціни є:

1. виникнення на ринку дефіциту товару;

2. поява так званого чорного ринку;

3. необхідність нормування дефіцитного товару урядом;

4. всі відповіді правильні.

19. В довгостроковому періоді:

1. всі витрати є змінними;

2. всі витрати є постійними:

3. змінні витрати швидше зростають, ніж постійні;

4. постійні витрати зростають швидше ніж змінні;

5. всі витрати виступають як неявні.

20. Сукупний продукт змінного чинника – це:

1. збільшення загального обсягу продукції при збільшенні змінного чинника;

2. приріст загального випуску продукції, досягнутий за рахунок приросту цього чинника на одну додаткову одиницю;

3. загальний обсяг випуску продукції, який відповідає певній кількості змінного чинника за умови незмінності всіх інших чинників виробництва;

4. добуток граничного продукту та кількості змінного чинника, що зайнята у виробництві.

21. Закон пропозиції виражає:

1. зворотній зв'язок між ціною та кількістю товару, що продається;

2. прямий зв'язок між ціною та кількістю товару, що продається;

3. зв'язок між еластичними товарами та нееластичними;

4. міру еластичності кожного товару.

22. Переміщення уздовж кривої попиту може бути пов’язане, із:

1. зміною доходів споживача;

2. зміною ціни товару;

3. зміною уподобань споживача;

4. зміною ціни товару-замінника.

23. Гранична корисність визначається як:

1. приріст загальної корисності за зростання обсягу споживання блага на одиницю;

2. відношення загальної корисності до обсягу споживання;

3. відношення загальної корисності до ціни товару;

4. сума загального попиту на благо;

5. корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

24. Бюджетне обмеження для споживача становить:

1. лінію загальної корисності товарів;

2. лінію граничної корисності товарів;

3. лінію, яка обмежує споживчий вибір;

4. лінію максимального задоволення споживача.

25. Альтернативні витрати, що приймають форму прямих (грошових) виплат за ресурси, що не належать підприємству називаються:

1. економічними;

2. явними;

3. неявними;

4. внутрішніми;

5. змінними.

26. Мікроекономіка на відміну від макроекономіки вивчає:

1. поведінку окремого споживача;

2. економіку територіальної одиниці;

3. економічні явища протягом короткого періоду часу;

4. взаємодію структурних одиниць економіки;

5. усе вище перераховане.

27. З наведених нижче моделей не є мікроекономічною:

1. модель підприємства;

2. модель інфляції;

3. модель споживача;

4. модель ринкової рівноваги;

5. модель галузі.

28. Щоб бути в стані рівноваги (максимізувати корисність) споживач повинен:

1. не купувати недоброякісних товарів

2. бути впевненим, що ціни всіх придбаних товарів пропорційні загальним корисностям, проте їхні граничні корисності зростають.

3. врівноважити граничні корисності останніх одиниць усіх придбаних товарів

4. бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей.

5. розподілити доход таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на придбання будь-якого товару, забезпечила такий же рівень корисності, як і грошова одиниця, витрачена на придбання іншого товару.

29. Збільшення доходу споживача графічно зображується:

1. зміною нахилу бюджетної лінії;

2. паралельним зсувом бюджетної лінії праворуч;

3. паралельним зсувом бюджетної лінії ліворуч;

4. зростанням нахилу бюджетної лінії.

30. Яке з поданих тверджень є неправильним:

1. кожна точка на кривій байдужості означає різну комбінацію двох товарів;

2. кожна точка на бюджетній лінії означає різну комбінацію двох товарів;

3. всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень корисності;

4. всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень грошового доходу.

31. На ринкову пропозицію впливають: