- •Розвиток соматичної та вегетативної нервової системи.
- •Ембріональний розвиток нервової системи
- •Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у новонароджених
- •Безумовні рефлекси, які проявляються в новонароджених, поділяються на три категорії.
- •Зміни нервової системи в процесі старіння.
- •Вестибулярний апарат
- •Аналізатори смаку, нюху
- •Шкірна рецепція
- •Формування вищої нервової діяльності в різні періоди життя людини (розвиток умовних рефлексів, вищих психічних реакцій, пам”яті, уваги).
- •Особливості фізіології пам”яті і уваги
- •Сон у дитячому віці і людей похилого віку
- •Особливості розвитку кісткової систкми Анатомо-фізіолгічні особливості ноародженого
- •Афо кісткової тканини новонародженої дитини
- •Геронтологічні зміни опорно-рухового апарату
- •Розвиток ендокринної системи. Особливості нейро-ендокринної регуляції в процесі росту і розвитку людини.
- •Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза
- •Гєронтологічні зміни гіпофіза
- •Вікові особливості системи кровообігу: морфо-функціональні, фізіологічні, особливості провідної системи, иеханізмів регуляції.
- •Плацентарний кровообіг
- •Особливості руху крові у новонароджених
- •Систолічний і хвилинний об'єм крові
- •Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи у новонароджених Серце в період новонародженості
- •Геронтологічні зміни серцево-судинної системи
- •Розвиток органів дихання у плода
- •Механізм першого вдиху
- •Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання
- •Геронтологічні зміни з боку органів дихання
- •Особливості системи травлення
- •Травлення в період внутрішньоутробного розвитку
- •Особливості будови і функцій органів травлення у новонароджених
- •Особливості процесу травлення у новонароджених
- •Особливості процесів травлення після переходу на загальний харчовий раціон
- •Геронтологічні зміни з боку органів травлення
- •Обмін речовин та енергії
- •Обмін речовин у плода
- •Обмін речовий у різні вікові періоди
- •Енергетичний обмін у дітей та дорослих
- •Основний обмін
- •Білковий обмін
- •Вуглеводний обмін
- •Водно-сольовий обмін
- •Формування і розвиток системи виділення в різні вікові періоди. Особливості регуляції сечоутворення. Основні показники функціонування нирок.
- •Механізм сечоутворення Нирковий кровообіг та клубочкова фільтрація
- •Виведення сечі
- •Шлюб та сім’я
- •Здоровий секс
- •Психологія людей геронтологічного віку.
- •2. Заперечення (відчай).
- •3. Визнання.
- •4. Адаптація (пристосування).
- •10 Порад для тих, хто переживає горе:
- •Внутрішньоутробний період розвитку репродуктивної системи
- •Період новонародженості
- •Період дитинства
- •Вікові зміни статевого апарату в чоловіків та жінок. Механізм клімаксу
- •Вплив різних факторів на ріст та розвиток ембріона, плода, дітей та дорослих людей різних вікових груп: фізичних хімічних, біологічних, екологічних, а також нікотину, алкоголю, наркотиків та ін”
Безумовні рефлекси, які проявляються в новонароджених, поділяються на три категорії.
Стійкі автоматизми, що зберігаються на все життя. До них належать ковтальний, глотковий, кон'юнктивальний, надбрівний, сухожилкові рефлекси кінцівок.
Транзиторні рудиментарні рефлекси, що відображають специфічні умови рівня розвитку рухового аналізатора. Згодом ці рефлекси зникають. До них належать смоктальний, хоботковий, пошуковий, долонно-ротовий (оральні автоматизми), хапальний рефлекс, рефлекс Моро, автоматичні — ходи, повзання, рефлекси Таланта, Переса (спінальні сегментарні автоматизми), лабіринтний, асиметричний та симетричний шийні тонічні рефлекси (мієлоенцефальні).
Автоматизми, які з'являються після народження і тому виявляються пізніше. До них належать мезенцефальні установчі автоматизми (лабіринтні рефлекси), прості й ланцюгові шийні та тулубні рефлекси.
Відділи нервової системи в період ембріогенезу розвиваються за принципом: спочатку еволюційно більш старі (стовбур мозку і гіпоталамус) а потім більш молоді (кора великого мозку)
Важливою особливістю будови головного мозку є відсутність мієлінізації черепних нервів і нервових клітин.
Процес мієлінізації в цілому завершується лише до 3-5 років. Через відсутність мієлінізації швидкість проведення збудження по нерву у дітей перших років життя значно знижена, вона складає 0,6-2 м\с, тоді як швидкість проведення збудження по мієлінізованих волокнах складає 10-35 м\с.
У новонароджених дітей раннього віку відзначається висока проникність гематоенцефалічного бар’єра, що зумовлює підвищену чутливість тканини головного мозку до дії токсичних речовин.
У психомоторному розвитку дітей 1-го року життя виділяють 3 періоди:
І – таламопалідарний (від народження дитини до 4-6 місяців);
ІІ – стріопалідарний (від 4-6 місяців до 10-11 місяців) – період включення антигравітаційних механізмів (сидіння, стояння), зниження м’язевого тонусу, розвиток рухів на базі природжених рефлексів;
ІІІ – період визрівання коркових функцій – розвиток складних умовних рефлексів, формування другої сигнальної системи, розвиток мови, активізація психічної діяльності.
Діяльність всіх органів і систем постійно знаходяться під впливом симпатичної і
парасимпатичної іннервації. У випадках функціонального перевантаження однієї із
систем спостерігаються симптоми її підвищеної збудливості: симпатикотонія і
ваготонія.
При симпатикотонії відмічається: частий пульс, схильність до артеріальної гіпертонії, розширення зіниць; при ваготонії – повільний пульс, пітливість, вузькі зіниці.
Інтеграція вегетативної регуляції здійснюється на рівні гіпоталамуса і лімбігної системи. Гіпоталамус приймає участь в регуляції сна і всіх видів обміну речовин, регуляції ендокринних функцій, статевих органів, серцево-судинної і дихальної систем, діяльності шлунково-кишкового тракту, тазових органів, регуляції трофічних функцій, температури тіла.
Лімбічна система грає суттєву роль у формуванні мотивацій. Мотивації містять у себе інстинктивні і емоціональні реакції, наприклад, харчові, захисні. Крім того приймає участь у регуляції сна і неспання, пам’яті, уваги тощо.
Функціональне дозрівання периферичних відділів вегетативної нервової системи тісно пов’язані зі станом вищих відділів ЦНС.
Після народження на ранніх стадіях постнатального онтогенезу, в основному регулювання здійснюють центри симпатичної нервової системи. Тонус парасимпатичної системи , зокрема блукаючого нерва, відсутній. Блукаючий нерв включається в рефлекторні реакції на 2-3-му місяці життя дитини. Разом з тим відділи вегетативної нервової системи починають функціонувати в різні строки ентогенезу неоднаково стосовно різних органів і систем. Так, щодо органів травлення спочатку включається парасимпатична система, а симпатична регуляція починає діяти в період відняття немовляти від грудей. Стосовно регуляції діяльності серця симпатична система включається раніше від вагусної. Як свідчать результати експериментальних досліджень, передавання збудження у вегетативних гангліях у новонароджених здійснюється адренергічним шляхом, а не за допомогою ацетилхоліну, як це спостерігається у дорослих.
Таким чином, симпатична передача збудження в період раннього онтогенезу характеризується великою кількістю адренергічних синапсів.
Наприклад у дітей спостерігають вегетативні порушення: при ваготонії колір обличчя мінливий (діти легко червоніють і блідніють), кисті рук ціанотичні, вологі, холодні, бліднуть при натискуванні пальцем, спостерігають мармуровість шкірних покривів, різку пітливість, піт рідкий і виступає на спині, обличчі, ногах, під пахвами; шкіра нерідко сальна, схильна до вугревої висипки, можлива алергічна висипка, нейродерміт. Дермографізм червоний, підвищений. Для симпатикотонії типовими є суха шкіра, білий або рожевий дермографізм, потовиділення незначне.
Порушення діяльності органів травлення – пронос, закреп, дискінезія жовчних шляхів, сухість у роті, або гіперсалівація.
Спрстерігається сальність шкіри, змінюється її забарвлення, можуть з’являтися пролежні, порушується судинна регуляція, змінюються розміри зіниці, повікові щілини, можуть спостерігатися розлади сечрвипускання, якщо є ураження вегетативної нервової системи.