- •Розвиток соматичної та вегетативної нервової системи.
- •Ембріональний розвиток нервової системи
- •Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у новонароджених
- •Безумовні рефлекси, які проявляються в новонароджених, поділяються на три категорії.
- •Зміни нервової системи в процесі старіння.
- •Вестибулярний апарат
- •Аналізатори смаку, нюху
- •Шкірна рецепція
- •Формування вищої нервової діяльності в різні періоди життя людини (розвиток умовних рефлексів, вищих психічних реакцій, пам”яті, уваги).
- •Особливості фізіології пам”яті і уваги
- •Сон у дитячому віці і людей похилого віку
- •Особливості розвитку кісткової систкми Анатомо-фізіолгічні особливості ноародженого
- •Афо кісткової тканини новонародженої дитини
- •Геронтологічні зміни опорно-рухового апарату
- •Розвиток ендокринної системи. Особливості нейро-ендокринної регуляції в процесі росту і розвитку людини.
- •Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза
- •Гєронтологічні зміни гіпофіза
- •Вікові особливості системи кровообігу: морфо-функціональні, фізіологічні, особливості провідної системи, иеханізмів регуляції.
- •Плацентарний кровообіг
- •Особливості руху крові у новонароджених
- •Систолічний і хвилинний об'єм крові
- •Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи у новонароджених Серце в період новонародженості
- •Геронтологічні зміни серцево-судинної системи
- •Розвиток органів дихання у плода
- •Механізм першого вдиху
- •Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання
- •Геронтологічні зміни з боку органів дихання
- •Особливості системи травлення
- •Травлення в період внутрішньоутробного розвитку
- •Особливості будови і функцій органів травлення у новонароджених
- •Особливості процесу травлення у новонароджених
- •Особливості процесів травлення після переходу на загальний харчовий раціон
- •Геронтологічні зміни з боку органів травлення
- •Обмін речовин та енергії
- •Обмін речовин у плода
- •Обмін речовий у різні вікові періоди
- •Енергетичний обмін у дітей та дорослих
- •Основний обмін
- •Білковий обмін
- •Вуглеводний обмін
- •Водно-сольовий обмін
- •Формування і розвиток системи виділення в різні вікові періоди. Особливості регуляції сечоутворення. Основні показники функціонування нирок.
- •Механізм сечоутворення Нирковий кровообіг та клубочкова фільтрація
- •Виведення сечі
- •Шлюб та сім’я
- •Здоровий секс
- •Психологія людей геронтологічного віку.
- •2. Заперечення (відчай).
- •3. Визнання.
- •4. Адаптація (пристосування).
- •10 Порад для тих, хто переживає горе:
- •Внутрішньоутробний період розвитку репродуктивної системи
- •Період новонародженості
- •Період дитинства
- •Вікові зміни статевого апарату в чоловіків та жінок. Механізм клімаксу
- •Вплив різних факторів на ріст та розвиток ембріона, плода, дітей та дорослих людей різних вікових груп: фізичних хімічних, біологічних, екологічних, а також нікотину, алкоголю, наркотиків та ін”
Енергетичний обмін у дітей та дорослих
Енергія потрібна для основного обміну (підтримання життя в стані повного спокою при температурі 20 °С
протягом 14 год після їди).
Основний обмін
У стані неспокою дитини витрати енергії збільшуються на 20—60 %, а під час плачу — у 3 рази. У разі підвищення температури на 1 °С обмін підвищується на 14—16 %. У дітей до 1,5 року обмін підвищується, а потім знижується. Головний компонент — витрати енергії та самооновлення. У дітей ендогенній азот сечі вищий, ніж у дорослих. 1 мг ендогенного азоту = 1 ккал = 4,184 кДж. Виділення азоту з сечею (протягом доби):
• до 2,5 року — 60 мг/кг;
• з 3 до 25 років — 50 мг/кг (у хлопчиків більше);
• до 29 років — 40—30 мг/кг;
• до 69 років — 30—25 мг/кг.
У дітей до 1,5 року відзначається спочатку підвищення основного обміну, а потім поступове зниження його.
На підтримання температури тіла витрачається 48—100 ккал/кг (201—419 кДж/кг на добу). Витрати енергії на підтримку тепла тим нижчі, чим менша дитина.
Витрати енергії на ріст (пластичний обмін) у дітей найбільші. Приріст маси на 1 г потребує 7 ккал (29 кДж).
До 3 міс витрати енергії на ріст становлять 46 %; до 6 міс — 28 %; до 9 міс — 13 %; до 12 міс — 6 %.
З 4 років і в період статевого дозрівання витрати енергії збільшуються. У дорослих вони становлять 1/3 від добової витрати енергії.
На інші витрати (піт, волосся, нігті, фекалії) організм витрачає 1—2 % енергії.
Білковий обмін
1 г білка = 4 ккал = 16,7 кДж. У дорослих кількість виділеного азоту дорівнює кількості отриманого азоту. У дітей позитивний баланс, вони отримують з їжею більше азоту, ніж його виділяється. Потреба дітей у білках і в амінокислотах вища, ніж у дорослих. Дитині потрібно амінокислот у 6 разів більше, ніж дорослим. Діти більш чутливіші до голоду. Інтелектуальний індекс школяра залежить від білкової недостатності в ранньому дитинстві. Дорослі, які голодували в дитинстві, погано переносять стреси. Білкове голодування називають квашіоркором.
Вуглеводний обмін
1 г = 4 ккал — 16,7 кДж. У дітей 1-го року вміст вуглеводів забезпечує потребу в енергії і становить 40 %. На 2-му році життя вуглеводний обмін підвищується на 60 %. У перші місяці життя потреби покриваються за рахунок молочного цукру — лактози грудного молока. Після введення прикорму дитина починає отримувати крохмаль, глікоген. У цей період слина вже має достатню кількість амілази. У старечому віці знижується активність лактази. Багато людей не переносять незбираного молока. Рідше проявляється природжена мальабсорбція сахарози, частіше у дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні. Рівень глікемії залежить від співвідношення глікогену та глікогенолізу. Керує цим процесом цукровий центр — сукупність різних центрів у ЦНС: кора півкуль, ядра півкуль, гіпоталамус, довгастий мозок та ендокринні залози.
Існують природжені дефекти ензимних систем, при яких синтез або розпад глікогену порушується. Для новонароджених характерна гіпоглікемія, до 5—6-го дня рівень глюкози підвищується. Підвищення рівня глюкози відбувається до 6 років, а потім — до 12 років, що збігається з періодами посилення росту і підвищенням концентрації соматотропного гормону. Для визначення кривої вмісту глюкози у дорослих застосовують навантаження — 1г цукру на 1 кг маси тіла. У дітей цукрове навантаження збільшується з віком. Тип цукрової кривої будують відповідно до даних табл. 18.
Однак рівень підвищення глюкози після навантаження у дітей менший, ніж у дорослих, проте діти важче переносять цукровий діабет.
Жировий обмін
Жири в організмі швидко поновлюються. Так, 50 % жирового депо дорослої людини поновлюється кожні 5—9 днів, а 50 % жиру печінки — кожні З дні. Жири мають значення в синтезі гормонів, захисті організму від тепловтрати, транспорті вітамінів. У доношеної новонародженої дитини жир становить 11—16 % від маси тіла, а у дитини до 6 міс — 26 %. У цей період дитина перебуває на грудному вигодовуванні. У віці понад 6 міс вміст жирів зменшується. Рівень їх знову підвищується до 6—9 років і в період статевого дозрівання. У жінок накопичення жиру збільшується до 30—35 років і становить у цьому віці 35 % від маси тіла. У юнаків до 15— 16 років він зменшується, а потім зростає і до 35 років досягає 26 %. Зі збільшенням кількості жиру зростає рівень глікогену. Існує різниця в хімічному складі тригліцеридів. У новонароджених жир має високу точку плавлення — 43 °С, у дорослих — 17,5 °С. Це потрібно враховувати під час організації догляду за дітьми і виконання ін'єкцій.
У дітей перших днів життя спостерігається стеаторея. З калом виділяється 3 г ліпідів на добу. У калі дитини зменшується кількість жирних кислот, що свідчить про краще всмоктування в кишках.
У дітей знижена активність ліпази, жовчі виділяється менше, ніж у дорослих (на 1 -му році життя — 70 % від норми в дорослих). Унаслідок тканинного обміну жирів утворюються проміжні продукти — кетонові тіла. Схильність до кетозу особливо проявляється у віці 2—10 років, коли порушується співвідношення жирів, білків і вуглеводів (у нормі воно становить, відповідно, 1:1:4). У дитячому віці в крові невеликий
вміст ліпідів, з віком він збільшується.