Екологічні проблеми сільского господарства.

СКОРОЧЕННЯ ПЛОЩІ ОРНИХ ЗЕМЕЛЬ

• майже 70% суші не може бути використано для землеробства. Сюди належать: шапки полярної криги, мерзлий грунт, круті і скелясті гори, пустелі, … Дві третини решти 30% придатні тільки для випасання худоби. Отже, лише на 10% земної поверхні можна вирощувати сільськогосподарські культури;

• за роки існування цивілізації втрачено 2 млрд. га родючих земель;

• площа сільськогосподарських земель у розрахунку на душу на­селення Землі зменшилась з 0,31 га в 1975 p. до 0,15 га в 2000p. За даними ЮНЕСКО, опустинювання відбувається зі швидкістю 44 га /хв, що при збереженні цієї тенденції призведе до втрати до кінця сторіччя третини нині існуючих сільськогосподарських угідь;

• в останні десятиліття кожен рік на Землі перетворюються на пустелю 5-7 млн. га земель;

• за останні 50 років XX ст. площа Сахари збільшилась на 650 тис. га;

• у густонаселених районах великі ділянки родючого грунту зайняті містами, промисловими майданчиками, автомобільними й залізничними шляхами, аеродромами, звалищами.

• на кожній кілометр автостради треба відвести 2 га землі, на кілометр газо- чи нафтопроводу – 4 га;

• Україна: господарське освоєння території України дуже високе – 92-95%. При цьому сільськогосподарське освоєння земель перевищує 70% (одне з найбільших в світі), а розорювання – 56%.

для порівняння: США – 15%,

Англія – 18%,

Франція, Німеччина – 33%,

Україна – 56%.

• Україна: зміни у структурі земельного фонду:

2000 Років тому - ліси - 50% зараз - 14,3%

степи – 35% 1%

болота – 6% 3%

солончаки – 4% 8%

• Україна: чорноземні та лугово-чорноземні грунти займають 42% території України, що складає 67% усіх чорноземів світу. Родючість грунтів України одна найвищих у світі;

• Україна: за останні 60 років під різні види несільського господарського використання вилучено родючої землі, площа яких перевищує територію Одеської області;

ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ

• кожен рік Земля втрачає 1% шару грунту;

• застосування великої кількості добрив і пестицидів знижує здатність бактерій розкладати органічні речовини;

• за останні 45 років використання мінеральних добрив виросло в 43 рази, а отрутохімікатів – у десять разів;

• 30% Інсектицидів, 60% гербіцидів, 90% фунгіцидів, що застосовуються в сша

здатні викликати рак;

- на повне тестування пестициду витрачається 600 тис.$ й триває воно 5 років.

Тому майже з 3 500 видів пестицидів, які виробляються у США, тестування пройшли менше ніж 10%.

• у світі близько 25 млн. сільськогосподарських робітників щороку отрую­ються пестицидами. Безпосередній вплив їх на людину полягає в ураженні та зміні функцій печінки, захворюваннях центральної нервової, серцево-су­динної та дихальної систем. Пестициди негативно впливають на репродук­тивну функцію людини;

• птахи, ссавці, риби та корисні комахи гинуть під час застосування пес­тицидів на полях, особливо при їх внесенні за допомогою авіації;

• хімізація сільського господарства породила проблеми, пов'язані з адаптацією бур'янів і сільськогосподарських шкідників до певних речовин, а також їх негативним впливом на навколишнє середовище.

• Завдяки сучасним технологіям застосування міндобрив кожен гектар сільскогосподарських угідь дає на 200% врожаю пшениці більше ніж 70 років тому. Якщо припинити застосування хімії, сільське господарство Землі зможе прогодувати всього 4 млрд. людей, іншим 2,6 млрд. нема буде чого їсти;

• Україна: в Україні вже зіпсовано 60% чорноземів.

Негативні наслідки використання пестицидів

Пестицидами називають велику групу речовин переважно штучного походження, які використовують для знищення або суттєвого пригнічення небажаних для людини видів рослин або живих істот. До пестицидів відносять:

• інсектициди - створені для знищення шкідливих комах;

• зооциди - для боротьби з гризунами;

• дефоліанти - для видалення листя;

• дефлоранти - для видалення квіток;

• гербіциди - використовують для пригнічення бур’янів на полях культурних рослин;

• нематоциди - застосовують проти нематод (групи черв’яків);

• фунгіциди - антигрибкові речовини.

• Разом зі шкідниками гинуть спочатку корисні комахи (бджоли, джмелі тощо), а потім і птахи. Втрати від зниження врожаю полів і садів в наслідок вимирання запилювачів часто бувають вищими, ніж вигоди від „захищених” хімією площ.

• Істотне зниження чисельності бодай одного з домінуючих видів в екосистемі звільняло екологічну нішу для інших або порушувало систему міжвидових зв’язків. Наслідком дуже часто буває заміщення одних шкідників іншими, не менш голодними.

• Безперервне використання одного й того ж пестициду приводить до появи шкідників, стійких до цієї отрути.

• у Молдавії (за часів СРСР) список дітей у класному журналі подекуди складався з двох частин. Більшу запитували і ставили оцінки, меншу (нижню) - ні. Не було потреби: вони не могли нічого засвоїти;

• бавовникові поля Середньої Азії в 70-х ті 80-х роках отримували щороку понад 0,5ц/га. Багато пестицидів застосовувалось при вирощуванні рису;

• Україна: з усієї кількості мінеральних добрив, що вносяться в грунти України, в середньому лише 5-10% поглинається рослинами. Решта 90-95% змивається дощами і талими водами, здувається вітрами й потрапляє в річки , озера , грунтові води, стаючи шкідливими компонентами екосистем;

• Україна: біля 20% території України знаходиться в незадовільному стані в зв’язку с перенасиченням грунтів токсичними матеріалами;

забруднення земель промисловими викидами:

• створення промислових та побутових звалищ веде до зниження площі земель, придатних для сільського господарства, отруєння ґрунтових організмів на прилеглих ділянках

- присутність нетоксичний пил з кварцу у викидіах Екібастузської ТЕС у Казахстані викликала пошкодження поверхні зубів у свійських тварин, які паслися у посипаному пилом степу;

ПРИЧИНИ ПИСКОРЕННОЇ ЕРОЗІЇ

• безконтрольне вирубування лісу;

• розорення лук;

• пере випасання худоби;

• неправильне ведення землеробства

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ЕРОЗІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

• природна ерозія - це повільний неперервний процес, одночасно з яким формується новий ґрунтовний шар. Але нераціональне використання землі може так прискорити процес ерозії, що за кілька десятиліть величезні території залишаються без шару грунту;

• щороку людство лише в сільському господарстві перевертає, перелопачує своїми плугами й культиваторами таку масу грунту, яка в 200 разів більша, ніж маса піску, глини, мулу, що виносяться в океан усіма річками Землі;

• в наслідок вивітрювання кожен рік на Землі втрачається 26 млрд. т грунту;

• для відновлювання шару грунту товщиною у 1 см природним шляхом в наших широтах потрібно 200-300 років;

• надмірний випас худоби викликає ущільнення ґрунту, знищення рослинності;

• неправильне зрошування має наслідком заболочення та засолювання ґрунтів;

• знищення лісів посилює вітрову та водяну ерозію;

• в кінці XX ст. втратили родючість 20-25% сільгоспугідь Європи. У деяких

країнах (Колумбія, Лесото, Малаві та Свазіленд) понад 75% придатних для обробітку земель серйозно постраждали через нераціональне використання;

• Україна: 24 березня 2007 р. вчені багатьох країн Європи зафіксували незвичайно великий вміст пилу у повітрі. З’ясувалося, що це прийшла хмара з України, яка містила 3 млн. т частинок грунту (головним чином з південних районів України).

• Україна: в наслідок замулювання Україна втратила в XX ст. більше ніж 20 тис. мілких річок;

• Україна: мы ежегодно теряем (смывается в реки) 600 млн. т. почвы, в том числе 20 млн. т гумуса (это 100 тыс. железнодорожных эшелонов);

ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

• для того, щоб зберегти фізичні властивості ґрунтів — структуру, по­ристість, оптимальний водно-повітряний режим — потрібно різко скоротити повторність обробітку ґрунтів, перейти на прогресивні та ефективні його форми, легкі машини і механізми;

• використовувати мінеральні добрива та інші хімічні засоби виключно в гранульованому вигляді;

• застосовувати біологічні методи захисту рослин;

• в перспективі ймовірним є викори­стання так званого мостового землеробства, тобто пере­міщення агрегатів по спеціально підготовлених доріжках, прикладом такого вирішення сьогодні є вирощування зернових за інтенсивною технологією з тимчасовими ко­ліями для тракторів;

• біологічне (органічне) землеробство - повністю виключає застосування отрутохімікатів і неякісних мінеральних добрив. Проте це землеробство вимагає високої культури, дотримання всіх термінів та вимог обробітку грунту і догляду за рослинами, застосування біологічних методів захисту рослин від шкідників і бур’янів;

• Жуки жужелиці скорочують кількість насіння бур’янів і при створенні нормальних умов для існування цих жуків можливо значне скорочення використання гербіцидів.

• В Ізраїлі фермери залишать на полях поодинокі дерева. Хижі птахи будують на них гнізда і вигодовують своїх пташенят гризунам-шкідниками.

• тільки перехід від відвальної оранки до безплужної обробки зменшує змив грунту в 2-4 рази.

ПРОБЛЕМА ТВАРИННИЦТВА

• дуже напружена екологічна обстановка склалась навколо великих тваринницьких комплексів (у радіусі кількох кілометрів), де вирощуються 30-100 тис. і більше голів худоби: вони щодоби продукують до 2-3 тис. т екскрементів в рік, які в господарстві не встигають переробляти. Внаслідок розкладання й гниття експериментів виділяються великі маси аміаку, азоту, сірководню, органічних кислот, розвивається патогенна мікрофлора. Стічні води тваринницьких комплексів у радіусі кількох кілометрів забруднюють поверхневі й грунтові води, спричиняють загибель риби та інших гідро біонтів. На кілометри повітряними потоками розноситься сморід;

• доведено, що свинокомплекс свиней на 100 тис. голів дає стільки забруднень, скільки місто з 400-тисячним населенням.