- •97% Всього забруднення річок і озер - наслідок використання хімікатів в сільському господарстві.
- •Забруднення підземних вод.
- •Проблеми світового океану.
- •70% Нерестилищ не придатні для розвитку мальків;
- •Негативні наслідки добування корисних копалин.
- •Екологічні проблеми сільского господарства.
- •2000 Років тому - ліси - 50% зараз - 14,3%
- •30% Інсектицидів, 60% гербіцидів, 90% фунгіцидів, що застосовуються в сша
Забруднення підземних вод.
природне очищення забруднених ґрунтових вод може тривати 300 – 400 років;
Україна: близько 70% жителів сіл і селищ міського типу задовольняють свої потреби в питній воді за рахунок грунтових вод (колодязі) чи глибших водоносних горизонтів (свердловин);
Україна: в промислових районах (Донбас, Кривбас) розробка шахт і кар’єрів негативно впливає на якість і запаси підземних вод – рівень водоносних горизонтів дуже понизився, а з деяких вода зникла зовсім;
Україна: у підземних водах у багатьох місцях є надмір пестицидів, нітратів, хлоридів, фенолів, а в Криму до цього додається ще й миш’як і марганець;
Україна: с Креничі – кишкові палички у воді у 265 разів перевищують норму;
Проблеми світового океану.
ЗНАЧЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ
біологічні ресурси:
біомаса океанів нараховує 150 тис. видів тварин та 10 тис. водоростей, а її загальний об’єм оцінюється у 35 млрд. тон;
за рахунок океану нині забезпечується 6 % світового виробництва рослинного білка та близько 24% тваринного;
мінеральні ресурси:
на шельфі добувають нафту (майже 1 млрд. т щорічно), газ, вугілля, янтар, залізну руду, золото, рідкоземельні метали тощо. З морської води видобувають бром, магній, солі та ін.
Японія добуває біля 20% вугілля з морських шахт – над покладами породи
будується штучний острів, а потім бурят ствол.
енергетичні ресурси:
до них можно віднести енергію припливів і відпливів, хвиль, морських течій.
транспортний ресурс:
морський транспорт забезпечує приблизно 80% перевезень між країнами.
ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ
загальна вага забруднюючих відходів, що скидаються в Світовий океан, дорівнює мільярдам тонн на рік;
приблизно 1/3 міндобрив потрапляє з часом до морів – лише азоту і фосфору потрапляє близько 62 млн. т.; ДДТ й інші стійкі з'єднання цього класу зараз знаходять всюди у Світовому океані, включаючи Арктику й Антарктику. Вони легко розчинні в жирах і тому накопичуються в органах риб, ссавців, морських птахів;
вміст ртуті у тріски з Балтійського моря інколи досягає 800 мг/кг. Якщо з’їсти 5-8 кг такої риби, то до організму потрапить така сама кількість ртуті, яка є медичному термометрі;
в Мексиканський затоці біля гирла річки Міссісіпі, яка виносить великий об’єм дуже забруднених вод, утворилася величезна „мертва зона” (площею понад 4 тис. км2). Дедалі частіше такі зони утворюються в гирлах Дунаю, Дніпра, Дністра, Південного Бугу;
на кожен квадратний кілометр океанської поверхні припадає 17 тон різних відходів з суші;
у цілому для Світового океану очікується на найближчі 20-25 років ріст його забруднення в 1,5-3 рази. Відповідно до цього буде погіршуватись й екологічна ситуація. Концентрації багатьох токсичних речовин можуть досягти граничного рівня, потім наступить деградація природної екосистеми.
Україна: найбільшими забруднювачами вод України є (% від всього обсягу злив в ріки):
електроенергетика 43%;
комунальне господарство 19,5%;
сільське господарство 16.6%;
чорна металургія 9%;
хімія і нафтохімія 3%;
інші 8,9%.
нафтове забруднення:
головним чином в результаті втрат при добуванні з морських родовищ, аварій танкерів, берегового стоку тощо в моря та океани щорічно потрапляє 6 – 15 млн. т нафти та нафтопродуктів;
від 2 до 4% водяної поверхні Тихого й Атлантичного океанів постійно покрито нафтовою плівкою (за деякими даними – до 30%);
з нафтової плівки з часом виникають грудочки важкої фракції нафти, що здатні довго плавати на поверхні моря. До грудочок мазуту, що плавають, прикріплюються різні дрібні тварини, якими охоче харчуються риби і вусаті кити. Разом з ними вони заковтують і нафту. Одні риби від цього гинуть, інші наскрізь просочуються нафтою і стають неприпридатні для вживання в їжу через неприємний запах і смак;
в 1989 р. танкер „Валіз” компанії „Ексон” затонув біля узбережжя Аляски. Тоді загинуло від дії нафтової плівки майже 1 млн. птахів та 95% всіх тюленів. Ліквідація наслідків катастрофи обійшлася в 2 млрд. доларів.
нафтова плівка на поверхні океанів - це також зменшення кількості кисню в атмосфері в результаті забруднення і загибелі планктону;
через нафтову плівку також створюються умови, що стимулюють гігантське розмноження деяких водоростей, які подвоюються у розмірах менш ніж за добу. Біля берегів Скандинавії спостерігали такі "червоні припливи" висотою у 2 м та шириною до 50 км. Ці гігантські колонії водоростей інтенсивно споживають кисень, що призводить до задухи і загибелі всієї морської флори та фауни;
ліквідація нафти поверхнево-активними речовинами екологічно не має сенсу, оскільки вони отрутніше за нафту;
радіоактивне забруднення:
за 10 років з 1967 по 1977 рр. у водах Світового океану було поховано 46 тис. т радіоактивних відходів;
до 1992 р. СРСР затопив 15 реакторів з атомних підводних човнів – з 6 навіть не відвантажили ядерне паливо;
контейнер з ядерним реактором з атомоходу „Ленін”, який не тонув, було розстріляно з кулеметів;
військова діяльність:
Україна: Севастополь – кораблі й берегові частини Чорноморського флоту щодня скидають у море більш як 9 тис. м3 неочищених стоків;
Україна: у Севастопольській бухті концентрація нафтопродуктів у 180 разів перевищує ГДК!
Україна: земля в околицях Севастополя майже всюди насичена свинцем, гранично допустимі концентрації якого перевищені у 1,5 – 4 рази; в багатьох місцях вміст ртуті більший за норму у 65-68 разів;
ЗАГРОЗА ЖИТТЮ В ОКЕАНІ