Симетричним прописним шрифтом розміром 10 загол. Виконується надпис.

Розрахунково – пояснююча записка (в центрі листа).

Згідно з ГОСТ 2.304 – 68.

Аркуш 4. - (можна з другої сторони аркуша 3).Зміст

В змісті необхідно дати перелік розроблених питань в курсовому проекті вказавши сторінку, наприклад:

ЗМІСТ (шрифт 7 рядків).

стор.

ВСТУП …………………………….....….................………………………….......9

1.1.Загальний розділ ...........………………………………..…………………....11

1.1.1 Розробка технологічної операції, на яку проектується пристрій.............12

1.1.2.Аналіз вихідних даних……………………….................…………………13

1.1.3.Перевірка умови позбавлення можливості переміщення заго-

товки в пристрої до шести степенем вільності…………………………...........16

.....................................................................................................................................

3.Література………………………………………………………........................30

Примітка: 1. Сторінка аркуша 3 оформляється «малим» штампом

форма 3.

Після змісту на чистій сторінці оформляється «Вступ»

(шрифт 7 рядковий).

Текст вступу оформляється на одній – двох сторінках. Необхідно вказати мету проекту, відмітити про роль технологічної оснастки у виробничому процесі. У вступі необхідно відмінити основні заходи по підвищенню рівня технічної оснащеності виробничих процесів. Роль нормалізації і стандартизації в скороченні термінів проектування технологічної оснастки.

Література (1) стор.5.(2) стор.5-9 (12) стор.3 – 18.

1.1.Загальний розділ і пункти з яких він складається слід почати з нового аркуша. Перша сторінка аркуша оформляється великим штампом (форма2).

В центрі аркуша симетрично виконується надпис: 1.1.Загальний розділ

1.1.Загальний розділ. (шрифт 7 рядковий).

(п.1.1.1 виконується з нової сторінки.)

1.1.1.Розробити технологічну операцію, для якої проектується пристрій.

В питанні 1.1.1. необхідно виконати повний розрахунок режимів різання на операції, для якої проектується пристрій, аналітичним методом. Тут же необхідно провести аналіз обробки (схему обробки) На схемі обробки позначити сили різання і їх напрямок і величини.

Література (10),(11),(15),(16).

1.1.2. Аналіз вихідних даних.

Проаналізувавши креслення деталі і схему обробки, студент повинен запропонувати установочні елементи пристрою. В п.1.1.2. необхідно провести схему верстату, на якому планується використати пристрій. На схемі верстату вказати коротку його конструкційну характеристику. Особливо необхідно звернути увагу на ці конструктивні елементи верстату, які мають вплив на конструктивні розміри пристрою. Наприклад габарити стола, максимальну і мінімальну віддаль від стола до площини торця шпінделя, максимальну віддаль до різальної кромки інструменту, розміри, кількість і розташування Т-подібних пазів стола і ряд інших важливих параметрів, які мають вплив при конструюванні пристрою.

Література (6),(13),(14).

1.1.3.Перевірити умову позбавлення можливості переміщення заготовки в пристрої по шести степенях вільності та відповідності з ГОСТ 21495 – 76.

В пункті 1.1.3. студент повинен зарисувати ескіз деталі.

В 2 – х 3 – х проекціях і умовно позначити установочні елементи, позначивши їх цифрами 1.2.3.4.5.6. Ескіз деталі помістити в просторову систему координат і обґрунтувати позбавлення в заготовки 6 – ти степенем вільності з допомогою запропонованих установочних елементів.

(16), (17).

1.2.Розрахунково – конструкторський розділ.

На чистій сторінці, оформленій кутовим штампом форма 2, в центрі аркуша симетрично виконується надпис:

1.2.Розрахунково – конструкторський розділ (шрифт 7 рядковий).

(Цифри і перша буква висотою 7 мм решта букви 5 мм).

Пункт 1.2.1. Розрахунок похибки базування.

В пункті 1.2.1. необхідно провести схему базування спрощено, позначивши установочні елементи. На схемі необхідно проставити всі розміри обробки, розміри деталі і конструктивні розміри установочних елементів, які мають вплив на похибку базування. Аналізуючи схему базування, студент повинен виконати розрахунок похибки базування, перевірити умову базування (Ебр -р < ІТр – р).І зробити висновки про можливість забезпечення точності обробку.

Література (1), (2), (3), (5), (6), (7),(8), (9).

1.2.2.Розрахунок зусилля затиску оброблюваної заготовки в пристрої.

В пункті 1.2.2. необхідно привести схему закріплення заготовки і позначити всі сили, які діють на заготовку в процесі різання. Для забезпечення непорушного положення заготовки необхідно вибрати точку прикладання сили затиску і позначити всі сили і реакції від цієї сили затиску (сили тертя, моменти тертя). Проаналізувавши дію всіх діючих сил різання і прикладених сил затиску, тертя та ін. , необхідно скласти рівняння рівноваги і визначити необхідну силу затиску.

Література (1) ,(3), (4), (5), (6), (19).

1.2.3.Розрахунок основних параметрів затискного механізму і силового приводу.

Виконавши пункт 1.2.2. і визначивши необхідну силу затиску, необхідно вибрати затискний механізм і силовий привід для затискного механізму.

В пункті 1.2.3. ще раз зарисувати схему затиску заготовки на якій вказати лише необхідну силу затиску, силові і конструктивні параметри затискного механізму і силового приводу. На схемі необхідно вказати всі параметри, які будуть впливати на дійсну силу затиску. Дійсна сила затиску Wд повинна бути більша або рівна необхідній силі затиску. Тобто Wд ≥ Wн.

Кінцевим розрахунком даного пункту являється визначення параметрів силового приводу і визначення дійсної сили затиску.

Закінчується пункт 1.2.3. висновком про достатній і надійний затиск в процесі закріплення.

Література (1), (3), (4), (5), (6), (7), (8), (9), (19).

1.2.4. Конструювання спеціального пристрою.

В пункті 1.2.4. необхідно описати послідовність конструювання пристрою. При конструюванні спеціального пристрою, на основі попередніх розрахунків або паралельно з ними, послідовно викреслюють окремі елементи пристрою у визначеному порядку. Методику конструювання, нанесення розмірів і оформлення технічних вимог див. (3) стор. 93 – 95.

Література (5), (6), (7), (8), (9), (19).

1.2.5.Розрахунок міцності деталей пристрою.

В п.1.2.5. слід визначити ланку в пристрої, яка сприймає навантаження і її міцність викликає сумнів. Такими ланками в пристрої можуть бути, наприклад, шпонки, які працюють на зріз, вали - на кручення, різьбові з’єднання – на зріз ниток різьби чи на розрив утоненої ділянки, прихвати - на згин тощо. Виявивши такі ланки в розрахунковій частині студент повинен привести схему (схеми) цих ланок з вказанням їх конструкторських розмірів і вказати точки, напрямки і величини діючих сил на дану (дані) ланки. По відповідній розрахунковий формулі перевірити достатність міцності окремої ланки (ланок) деталі.

Для розрахунку деталей на міцність (на розтяг, зріз, кручення, згин), крім вище сказаного, необхідні вибрати матеріал деталей. Якщо умова міцності не витримується необхідно змінити конструктивні розміри ланок в напрямку підвищення міцності. Якщо зміна конструктивних розмірів приводить до значного і небажаного збільшення металоємкості, або по чисто конструктивних міркуваннях являється неможливою, то слід змінити матеріал деталі на матеріал з більш високими показниками механічних властивостей. Слід пам’ятати, що механічні властивості сталі можна покращити одним із методів термічної або хіміко - термічної обробки.

Література (7).

1.2.6.Аналіз проектованого пристрою з метою зменшення його металоємкості.

В процесі проектування пристрою постійно необхідно приділяти увагу зменшення його металоємкості. Зменшення металоємкості можна досягнути наступними шляхами:

1. Не завищувати конструктивні розміри деталей пристрою, виходячи з умов міцності.

2. Вибирати з декількох принципових схем закріплення заготовки найбільш компактну.

3. Для збільшення жорсткості пристрою слід вводити в конструкцію корпуса ребра жорсткості, виконуючи його зварним чи збірним.

4. Цільні складні корпуси необхідно виготовляти шляхом відливання.

1.2.7. Будова і робота пристрою.

В п.1.2.7. необхідно описати конструкцію пристрою, його будову і принцип роботи, Опис конструкції і будови пристрою полягає в тому, що студент повинен перерахувати усі вузли і деталі пристрою і дати їм експлуатаційну характеристику, тобто індивідуальне призначення кожного вузла і деталі. Після опису конструкції і будови пристрою необхідно послідовно описати принцип встановлення пристрою на верстаті і принцип його роботи, Основну увагу необхідно приділити встановленню заготовки в пристрої, її закріпленню і розкріпленню. Даний пункт виконується на основі набутої інформації в процесі проектування.

1.2.8.Розрахунок економічної ефективності застосування пристрою.

Економічна ефективність від впровадження пристрою визначається шляхом визначення економічного ефекту по формулі :

E=Е₃+Е_обл+ Е_пр

де, Е₃ – економія зарплати за рахунок використання пристрою.

Е_обл – економія використання обладнання за рахунок використання пристрою.

Епр – різниця річних затрат зв’язаних з використанням нового або старого варіантів пристроїв.

Е₃= (t_шт.к.с. ·C_хв.с-t_шт.к.н·C_хв.н) ·N

де, t_шт.к.с , t_шт.к.н – штучно калькуляційний час виконання операції з старим і новим варіантами пристосування.

С_хв.с, С_хв.н – хвилинна ставка робітника з старим і новим варіантами пристосування відповідного розряду.

Як правило С_хв.с ≥ С_хв.н і t_шт.к.с > t_шт.к.н

Це зв’язано з тим, що новий пристрій повинен полегшити розумову і фізичну працю робітника, тому і його кваліфікація, а відповідно С_хв.н ≤ С_хв.с Крім цього новий пристрій повинен бути порівняно більш продуктивний, швидкодіючий, механізований.

Тому t_шт.к.н < t_шт.к.с

t_шт.к.с, t_шт.к.н – визначають шляхом нормування даної операції з новим і старим варіантами пристосування.

С_кв.с, С_кв.н – вибирають з тарифно – кваліфікаційних довідників відповідно до розряду роботи, професії і умов роботи.

Е_обл = (t_шт.к.с ·C_{хв.обл.с} - t_шт.к.н ·C_{хв.обл.н}) ·N

t_шт.к.с , t_шт.к.н – штучно-калькуляційний час виконання операції з старим і новим варіантами пристроїв.

С_{хв.обл.с} ,C_{хв.обл.н} – хвилинна вартість роботи обладнання на даній операції з старим і новим варіантом пристроїв.

N – річна програма випуску деталей в шт.

де, С_обл.с – вартість (повна) обладнання де використовується старий варіант пристрою.

С_обл.н – вартість (повна) обладнання де використовується новий варіант пристрою.

q = 20% - враховуються витрати зв’язані з експлуатацією обладнання.

А=5 років – термін окупності обладнання (термін амортизації).

Е_пр =( Сс - Сн )( )

де, Сн – повна вартість нового пристрою в грн.

Сс– повна вартість старого пристрою в грн.

А = 1....3 роки – термін амортизації.

g = 20% затрати зв’язані з експлуатацією пристрою.

Вартість пристрою (повну) грубо можна визначити по формулі:

С = ц · n

де, ц – ціна однієї деталі пристрою.

А.Ф.Горбацевич. „Курсове проектування по технології машинобудування”. (Мінськ, 1970р.,стор.153 т.67) приводить таблицю вартості пристроїв в залежності від кількості найменувань деталей в пристроях. Ця таблиця складена на основі статистичних даних машинобудівних заводів минулому СРСР. На сьогоднішній час (2006рік) для переводу приведеної вартості в таблиці в гривні її слід помножити на К=10.

n – к-ть найменувань деталей в пристрої (береться із специфікації).

Визначивши економічний ефект, визначають термін окупності пристрою.

УВАГА !

1. У кожній формулі, при занесенні в неї числового значення, звертай увагу на одиниці вимірювання.

2. Для визначення норми штучно – калькуляційного часу для двох варіантів операцій їх слід про нормувати.