Внесок у майбутнє

Український ринок предметів мистецтва почав активно розвиватися в останні п’ять років. Крім колекціонерів, які постійно цікавляться новинками, на цей ринок вийшла нова хвиля збирачів. На сучасному українському ринку є практично все, проте, за оцінками фахівців, найширше представлені живопис, посуд, книжки та меблі. Причому більшість предметів належать до ХIX—XX століть, речі XVIII століття з’являються дуже рідко. За даними аналітиків, забезпечені інвестори купують переважно живопис, на світових аукціонах понад 75% лотів, що купуються, належать пензлю художників. Менш привабливі, але досить популярні — акварель, скульптура, друковані видання, фотографії, предмети церковної культури, ювелірні вироби. На українському ринку з живопису особливо багато картин XIX—XX століть. Завжди популярні полотна й малюнки Айвазовського, Шишкіна, Тропініна та інших класиків. Найактивніше, за прогнозами фахівців, дорожчатимуть полотна російських майстрів кінця XIX — початку XX століття Бориса Кустодієва, Василя Полєнова. Потенційно цікава і графіка кінця XIX — початку XX століття. Гарантією світового інтересу до творів того чи іншого автора слугуватиме їх експонування в музеях і визнання критиками.

Протягом останніх трьох-чотирьох років відзначається прямо-таки ажіотажний попит на картини українських живописців. Картини українських художників продаються в середньому по 10—15 тис. дол., вартість лише окремих сягає 100 тис. дол. (наприклад, роботи Яблонської). Картини, написані українськими художниками 50—100 років тому, нині дуже складно знайти у вільному продажу, адже їх стає дедалі менше. Більшість цих творів живопису вже прикрашають приватні колекції, що й викликає колосальне зростання цін на них. На підтвердження цього, протягом останніх трьох років значно побільшало аукціонних домів. Якщо п’ять—сім років тому проводилося два-три аукціони на рік, то тепер — близько десяти. При цьому суми продажів сягають 3 млн. дол. за кожен окремий аукціон. На вторинному ринку (продажі через магазини й дилерів) обсяги продажів ще вищі — близько 100 млн. дол. За оцінками фахівців, його обсяг нині становить не менше 1 млрд. дол.

У середньому предмети колекціонування на українському ринку, порівняно з Росією та Заходом, недооцінені на 100—200%, констатують експерти. Є й локальні відмінності. Приміром, у сегменті живопису різниця у вартості картин в Україні і Росії відомих російських та українських художників XIX—XX століть може становити до 150% на користь Росії.

Ризики потенційних інвесторів в Україні пов’язані не тільки з визначенням адекватної, справедливої ціни, а й з ліквідністю купованого твору мистецтва. Співвідношення дохідності й ризику інвестицій у предмети мистецтва базується на тих самих критеріях, що й будь-яка інвестиція. Чим вища потенційна дохідність, тим вищий і ризик. На ринку предметів мистецтва, як і на фондовому ринку, існують різні стратегії інвестування, які різняться рекомендованими термінами інвестування та прибутком. Наприклад, інвестиції у класиків XIX—XX століть дають стабільний прибуток приблизно 20—30 % на рік, тоді як інвестиції в сучасних художників, ще не відомих ринку, можуть дати прибуток значно вищий.