Основні етапи технологічного процесу ремонту зварюванням

Технологічний процес ремонту зварюванням деталей і конструкцій, що розробляється, повинен передбачати виконання наступних етапів з метою:

– визначення місць розташування, розмірів і форми дефектів та пошкоджень, можливих причин їх утворення;

– визначення складу і властивостей основного металу в т.ч. з наявних відомостей в конструкторській і технологічній документації;

– вибору і призначення необхідних підготовчих операцій по розробці дефектів і пошкоджень під ремонтне зварювання;

– призначення послідовності і техніки виконання безпосередньо зварювальних операцій і утворення ремонтного зварного з’єднання;

– вибору і призначення необхідних фінішних операцій термічної, механічної та інших видів обробки ремонтного з’єднання після зварювання;

– вибору і призначення необхідних операцій вхідного, поточного і вихідного контролю підготовки і здійснення ремонтного зварювання.

Дефекти деталей і конструкцій та причини їх виникнення

Основними дефектами та пошкодженнями деталей і конструкцій, які можна усувати за допомогою ремонтного зварювання є:

– окремі тріщини та розтріскування (утворення сітки тріщин);

– відколи литих деталей та дефекти лиття;

– дефекти зварних швів: пори, свищі, непровари, підрізи, тощо;

– корозійне руйнування точкового, лінійного та площинного характеру.

Ремонт зварюванням буде малоефективним або зовсім невдалим у випадку, коли не визначені спочатку причину виникнення дефектів та пошкоджень конкретної деталі або конструкцій. Причини, які обумовлюють виникнення наведених дефектів і пошкоджень можна умовно поділити на наступні групи.

– помилки проектування технології виготовлення і порушення технологічного процесу виробництва деталей і конструкцій;

– аварії, порушення правил експлуатації або неочікуване перевантаження деталей і конструкцій;

– відмови в результаті зношення, повзучості або втомленості металу при тривалій експлуатації виробів , термін якої наближається до граничного;

– невдала конструкція виробу або неадекватна, тобто недостатня для даних умов експлуатації, міцність деталі та елементів конструкції.

При виробництві виробів дефекти зварювання, наприклад, водневе розтріскування в сталях і утворення гарячих тріщин або пористість в алюмінієвих сплавах виникають, як правило, внаслідок недостатнього контролю за процесом виготовлення. Тому перед тим, як спробувати виправити такі дефекти, дуже важливо визначити технологічні помилки, які могли їх викликати. Одна лише ліквідація дефекту і повторне зварювання навряд чи принесуть успіх.

При виникненні відмови деталі або конструкції в результаті зношення, повзучості чи втомленості металу важливо знати, яке конкретно із цих явищ явилося причиною відмови. В разі зношення визначають його тип: абразивний, під дією ударних навантажень, фрикційний, ерозійний, корозійний, тощо.

Внаслідок схожості неправильної експлуатації з випадковим пошкодженням або неочікуваним перевантаженням нерідко буває важко визначити справжню причину пошкодження (несправності) деталі і конструкції, та і обставини, що призвели до пошкодження, також можуть бути схожими. Однак, у будь-якому випадку треба зібрати максимальну кількість інформації, що буде сприяти призначенню раціональної технології ремонту зварюванням.

При ліквідації дефектів і пошкоджень, що виникли з наведених вище причин, необхідно за допомогою ремонтного зварювання відновити початкову міцність виробу та одночасно зберегти його розміри і форму.

У випадку, коли причиною пошкодження є невдала конструкція виробу, то ремонт зварюванням з метою відновлення первісної конструкції буде неефективним. Внаслідок термічного впливу процесу зварювання характеристики відремонтованої конструкції можуть навіть погіршитися в порівнянні з первісною.

Руйнування в результаті недостатньої для даних умов експлуатації міцності деталей і елементів конструкцій відбувається, як правило, на першій стадії роботи виробу. Відновлення первісної міцності конструкції не є достатнім тому, що може забезпечити лише такий самий незначний термін роботи виробу, як і до ремонту.

Пошкодження, що викликані недостатньою міцністю конструкції потребують її підсилення, удосконалення або навіть переробки. В цьому випадку технологія ремонту зварюванням повинна бути обґрунтована розрахунками і кресленнями, що розробляються підприємством - виробником виробу або проектно-конструкторським і технологічним бюро підприємства чи ремонтного підрозділу підприємства.