6.4 Платоспроможність підприємства

Платоспроможність – здатність своєчасно виконувати свої платіжні зобов’язання, які випливають з торгівельних та кредитних операцій платіжного характеру.

На платоспроможність впливають такі фактори:

- недостатня забезпеченість фінансовими ресурсами підприємства

- невиконання плану реалізації продукції

- нераціональна структура оборотних коштів на підприємстві

- несвоєчасне надходження платежів від контрактів

- знаходження товарів на тривалому зберіганні.

Ліквідність підприємства – це здатність перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їх терміну.

Усі активи підприємства, в залежності від ступеня ліквідності (швидкості перетворення в гроші без втрати вартості), поділяються на види:

  I група: Найбільш ліквідні активи (А1): сума по всіх статтях грошових коштів, які можуть бути використані для виконання негайних розрахунків.

                                                А1 = ГК + ПФІ                                                               (6.28)

ГК – грошові кошти, ПФІ – поточні фінансові інвестиції.

  II група: швидкореалізовані активи (А2): активи, для обігу яких і для перетворення яких в готівку вимагаються певні затрати часу (до 30-ти днів) (дебіторська заборгованість, інші види оборотних активів)

                                  А2 = ДтЗ + ДтЗр  + ІДтЗ + ВО                                                   (6.29)

Де, ДтЗ – дебіторська заборгованість (чиста реалізаційна вартість), ДтЗр – дебіторська заборгованість за розрахунками, ІдтЗ – інша дебіторська заборгованість, ВО – векселі одержані.

  ІІІ група: повільно реалізовані активи (А3): найменш ліквідні активи, до яких відносяться запаси і дебіторська заборгованість, для переведення яких в грошові кошти без втрати вартості потрібно не менше 1 місяця і не більше 1 року.

                               А3 = З +дДтЗ = ВЗ + НЗВ + ГП + ТВ + дДтЗ                              (6.30)

Де, З = ВЗ + НЗВ + ГП + ТВ, ВЗ – виробничі запаси, НЗВ – незавершене виробництво, ГП – готова продукція, ТВ – товари, дДтЗ – довгострокова дебіторська заборгованість.

IV група – важкореалізовані активи (А4): Активи, які призначаються для використання насамперед в господарській діяльності протягом відносно тривалого періоду часу (необоротні активи) і для переведення яких у грошову форму (їх продажу без втрати вартості) потрібно багато часу (більше 1 року).

                                    А4 = НА – дДтЗ  + ВМП                                                         (6.31)

Де, НА – необоротні активи, ВМП – витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу підприємства поділяється за ступенем зростання терміну погашення зобов’язань на чотири групи. Таким чином:

Найбільш термінові зобов’язання (П1): Кредиторська заборгованість, розрахунок по дивідендах, інша кредиторська заборгованість і позики, які не погашені в строк (та заборгованість, яку необхідно погасити до 30 днів)

                                          П1 = КтЗ + ПЗр                                                                  (6.32)

Де, КтЗ – кредиторська заборгованість, ПЗр – поточні зобов’язання за розрахунками.

Короткострокові пасиви (П2): короткострокові позики банків, та інші зобов’язання які мають погашатись у термін від 1 до 12 місяців після звітної дати

                                        П2 = ПЗ – (КтЗ + ПЗр)                                                        (6.33)

Де, ПЗ – поточні зобовязання.

Довгострокові пасиви (П3): довгострокові позики та інші довгострокові пасиви, які ввійшли в статті ІІІ розділу пасиву                         П3 = ДЗ                                             (6.34)

Де, ДЗ – довгострокові зобовязання.

Постійні пасиви (П4): повністю власні кошти, доходи майбутніх періодів, забезпечення наступних витрат і платежів.

                                          П4 = ВК + ДМП + ЗНВП                                                (6.35)

Де, ВК – власний капітал, ДМП – доходи майбутніх періодів, ЗНВП – забезпечення наступних витрат і платежів.

На першій стадії відповідні групи активів і пасивів співставляються. Баланс вважається ліквідним при виконанні наступних чотирьох умов:

          А1 ≥ П1 ,              А2 ≥ П2,           А3 ≥ П3 ,             А4 ≤ П4.                         (6.36)

Варто зауважити що на даний час перша нерівність на практиці виконується дуже рідко. Це пов’язано з тим, що сучасні банківські технології дають можливість підприємству дуже швидко переводити гроші з рахунку на рахунок, чи дуже швидко отримати короткостроковий кредит у банку для погашення найбільш термінових зобов’язань. Тому підприємства стараються щоб у них не було багато вільних грошових коштів на рахунку, а намагаються пустити всі гроші в оборот, щоб вони працювали і приносили прибуток, отже на даний час першу нерівність не можна вважати обов’язковою для ліквідності балансу.

Показники ліквідності застосовуються для оцінки здатності підприємства виконувати свої зобов’язання:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

                                          КЛа = А1 / (П1 + П2)                                                          (6.37)

Показує, яку частку короткострокової заборгованості підприємство може погасити в найближчий час. Нормативне значення більше за 0,1.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт критичної ліквідності, проміжний коефіцієнт покриття):

                                      КЛш = (А1 + А2) / (П1 + П2)                                                (6.38)

Нормативне значення знаходиться в межах 0,7-0,8

Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття):

                                  КЛп = (А1 + А2 + А3) / (П1 + П2)                                             (6.39)

Нормативне значення більше за 1.

21