Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РОБОЧИЙ ЗОШИТ.doc
Скачиваний:
33
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
2.48 Mб
Скачать

Багаторічні злакові трави

Тимофіївка лучна Костриця лучна Стоколос безостий

Житняк Райграс високий Грястиця збірна

Багаторічні злакові трави поширені на сіножатях і пасовищах, їх також висівають для поліпшення кормових угідь. З багаторічних кормових трав польового травосіяння більш поширені тимофіївка лучна, вівсяниця лучна, стоколос безостий, житняк, райграс високий, грястиця збірна, пирій безкореневищний. Всі вони мають добре розвинену мичкувату кореневу систему, яка розміщується переважно у верхньому шарі ґрунту – до 20 см. Найбільш вологолюбною рослиною серед названих злакових трав є тимофіївка лучна, менш вимогливий до вологи житняк.

Хімічний склад цих трав значною мірою залежить від фази розвитку рослин. Наприклад, у сухій речовині стоколосу безостого при скошуванні в період викидання волотей містилося 16,4% протеїну, на початку цвітіння – 14,2%, вівсяниці лучної – відповідно 17,2 і 14,6; грястиці збірної – 16,2 і 13,8%. Вміст протеїну та інших речовин залежить також від укосу трави. У трав другого і третього укосів міститься більше протеїну, ніж першого укосу. Наприклад, вміст протеїну в травосуміші конюшини з тимофіївкою першого укосу – 14,4, другого 18,5 %, а третього 22,6 %. Вміст клітковини в наступних укосах зменшується Під дією добрив, особливо азотних, вміст протеїну в сіні злакових трав значно підвищується.

Ботанічна характеристика

Користуючись посібником, натуральними зразками насіння, рослин, а також набутими знаннями з попередніх тем, зробити опис ботанічної характеристики пирію безкореневищного.

Пирій безкореневищний – багаторічний нещільнокущовий верховий, колосовий, мезофітний, середньостиглий, ярий, переважно сіножатний злак. Рослина добре й середньо облистнена. Придатна для вирощування у травосумішах з люцерною й еспарцетом, менше, ніж інші злаки, витісняє бобові в травостої. Дикі види у нас не трапляються. Введений в культуру в 1913 р. Досить посухостійкий. У травостоях утримується до 5 років, потім потрібне самообсіменіння; морозостійкий. Його можна вирощувати на солончаках. Дуже добре росте на родючих чорноземних ґрунтах, реагує на удобрення й поливи. Продуктивність середня 20-30, а при зрошенні 40-50 ц/га сіна. Отавність задовільна. Кормова цінність висока. Проте внаслідок меншої облистненості та деякої грубостеблості тварини поїдають пирій гірше.

А Б

Рис.    Пирій безкореневищний

А. – загальний вигляд, Б. – колос

однорічні злакові трави

а. – волоть;

б. – лопаті з гілочкою першого порядку;

в. – гілочка другого порядку з частиною лопаті;

г. – гілочка третього порядку;

д. – колосок

Рис. Суцвіття чумизи

А Б В

Рис. Однорічні злакові трави

А. – могар (загальний вигляд і суцвіття), Б. – райграс однорічний, В. – пайза.