Динаміка міжбюджетних трансфертів (бюджету Бучацького району) у 2009-2010 рр.*

Показники	Обсяг у 2009 р., тис.грн.	Обсяг у 2010 р., тис.грн.	Абсолют-ний приріст, тис. грн.	Темп росту, рази	Темп приросту, %
Дотація вирівнювання	4199,4	4216,3	16,9	1,004	0,4
Субвенція	233,8	246,3	12,5	1,053	5,3
Кошти, що передаються до державного та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів	-	-
Додаткові дотації	-	-

*Складено автором на основі джерел [9, 10]

Висновок. Отже, до бюджету Бучацького району в 2009 і 2010 роках із державного бюджету надійшли дотації вирівнювання і субвенції. У бюджетній діяльності застосовується дотація вирівнювання, що являє собою міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує. Надаються на безвідплатній і безповоротній основі без встановлення напрямів і умов їх використання. Відповідно до діючого законодавства України субвенції - це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Із табл. 6.2. видно, що обсяг дотацій вирівнювання є більшим ніж субвенцій. Абсолютний приріст дотацій вирівнювання у 2010р. порівняно із 2009р. становить 16,9 тис. грн. або 0,4%. Обсяг субвенцій зріс на 12,5 тс. грн. або на 5,3%. Згідно із даними Розпорядження голови районної державної адміністрації м. Бучач №644 від 04 листопада 2010 р. Про виконання бюджету району у 2009 – 2010рр. частка офіційних трансфертів із державного бюджету в доходах районного бюджету у 2010р. становила лише 3,5%, а у 2009р. – 3,2%.

Дотації вирівнювання недопоступило до планової суми на 35,7 тис.грн. Субвенції, що були передані із державного бюджету у 2009 і 2010 роках мали соціальне спрямування. Вони передбачають пільги ветеранам війни і праці, допомогу сім’ям з дітьми, додаткові виплати населенню щодо покриття втрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні витрати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Надання цих субвенцій забезпечило виконання делегованих державою органам місцевого самоврядування повноважень з фінансування соціальних програм.

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що, незважаючи на проголошений принцип фінансової самостійності територіальних громад України, реальних механізмів забезпечення цієї самостійності вкрай не вистачає.

Надмірна централізація різних гілок влади та неефективне управління бюджетними коштами на місцях що призвела до послаблення функцій місцевих органів влади щодо формування і виконання місцевих бюджетів. Результати аналізу засвідчили: оскільки сьогодні місцеві органи влади не можуть мати повної фінансової незалежності, тому виникає потреба в їх додатковому фінансуванні, яке здійснюється за рахунок системи трансфертів. Трансфертна політика по-різному впливає на окремі показники соціально-економічного розвитку. Наукою доведено, що між обсягами міжбюджетних трансфертів і динамікою ВВП, доходами на душу населення і обсягами промислового виробництва існує обернена залежність. Це свідчить про недостатню ефективність використання отриманих дотацій на місцях. Така ситуація пов’язана тим, що, по-перше, місцеві органи влади не несуть суворої відповідальності за неефективне використання отриманих фінансових ресурсів; по-друге, відсутні стимули до економічного розвитку підвідомчих територій, оскільки розрив між доходами і видатками, який утворився внаслідок недостатнього обсягу власних надходжень, буде покрито за рахунок трансфертів з вищого бюджету. Таким чином, центральною проблемою міжбюджетного фінансування на сьогодні є відсутність дієвих важелів, які б стимулювали місцеві органи влади до розвитку

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, доречно зазначити, що важливим інститутом фінансів місцевих органів влади є інститут самостійного місцевого бюджету. З метою ефективного функціонування місцевих бюджетів необхідним є:

• зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування шляхом розширення обсягу фінансових ресурсів;

• забезпечення прозорості процесу формування та виконання місцевих бюджетів;

• децентралізація управління бюджетними коштами;

• удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин (доречно було б перейти на застосування цільових трансфертів при реалізації делегованих функцій);

• запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

• посилення інвестиційної складової місцевих бюджетів.

Окрім того, в Україні назріла необхідність справжньої, а не декларативної фінансової децентралізації для більш повного та ефективного задоволення потреб населення в кожному регіоні. Без бюджетної самостійності місцевих органів влади з її численними складовими й урахування податкового потенціалу кожного регіону побудова й розвиток ефективної та дієвої бюджетної системи України може відкладатися на невизначений час.