2. Сучасний стан галузі

Розвинута чорна металургія в Україні спирається на могутню залізорудну базу. На території знаходиться багато родовищ чорних металів, при цьому провідне місце належить Криворізькому басейну з його високоякісною рудою. По покладах залізняку виділяються Кременчуцький і Білозерський (70% вміст заліза) басейни. Промислове значення мають залізняки Керченського півострова, які – попри невеликий вміст заліза (30-40%) – використовуються завдяки присутності легуючих металів – марганцю і ванадію. Україна має великі поклади марганцевих руд: Великий Токмак, Никополь, Орджонікідзе. По запасах марганцю вона посідає друге місце в світі після ЮАР. На території республіки сконцентровано до 20% світових ресурсів марганцевих руд (у тому числі майже 50% багатих руд) і понад 5% запасів залізняку. Найбільші їх басейни і родовища приурочені до південної частини Українського кристалічного щита – 27 млрд. т. [6]

Об'єми металургійного виробництва з 1990 р. до 2000 р. падали (табл. 1), лише останніми роками помічена деяка стабілізація і зростання виробництва по деяких видах продукції і в окремих металургійних гігантів (наприклад, Криворіжсталь).

Таблиця 1.

Виробництво основних видів продукції чорної металургії в Україні

Продукція	Роки
	1980	1985		1990		1991		1992		1993		1994		1995		1996
Чавун, млн. т	46,5		47,1		44,9		36,6		35,4		26,9		20,1		18,0	17,8
Сталь, млн. т	53,7		55,0		52,6		45,0		41,8		32,4		24,0		22,3	22,3
Прокат чорних металів, млн. т	42,3		45,1		45,5		37,2		32,5		26,0		26,2		17,8
В тому числі готовий	36,0		37,7		38,6		32,8		29,6		24,0		16,9		16,6
Стальні труби:
Млн. м	586		615		599		535		541		426		-		191
Млн. т	6,3		6,7		6,5		6,6		5,1		3,1		-		1,6	2,0
Товарна залізна руда в натуральному вираженні, млн. т	125,5		120		105		85,5		75,7		65,5		51,5		50,7
В тому числі в перерахунку на 100%-й вміст металу	68,0		66,2		59,0		48,3		43,0		37,2		29,1		28,7
Марганцева руда в натуральному вираженні, млн. т	7,2		7,1		7,1		6,6		5,8		4,3		3,3		3,2
У тому числі в перерахунку на 100%-й вміст металу	2,3		2,2		2,2		2,1		1,8		1,3		1,0		1,0

Згідно прийнятому Верховною Радою 14 липня 1999 р. закону "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України" [5], було вибране півсотні заводів, їм була реструктуризована заборгованість і надані пільги по сплаті податків і зборів. Передбачалося, що за час експерименту одна з основних галузей України накопичить кошти для модернізації устаткування і збільшення потужностей, а потім, оновлена і сильна, вийде на світові ринки, поповнюючи українську скарбницю відчутними валютними надходженнями. В 2000 р. експорт продукції металургів забезпечив майже 45% всіх валютних надходжень до держбюджету.

У 2000 р. порівняно з 1999-му виробництво залізняка в Україні зросло на 12-17%, марганцевої руди на 38,1%, прокату на 16%, труб на 48,1%, коксу на 12%, феросплавів на 36,9%, окатишів – на 28,3%. Частка бартерних операцій в розрахунках скоротилася до 7,3%, в 2,1 рази зросли платежі до бюджету. Підприємства чорної металургії, частина яких в 2000 р. складала 64,7% загальної виручки від реалізації, забезпечили підвищення даного показника на 52%. Об'єм прямого експорту на підприємствах – учасниках експерименту збільшився в 1,9 раз, а частка експорту в об'ємі реалізації продукції виросла з 37,5 до 45,7% [4, c.21].

Проте дані з інших джерел примушують засумніватися в ефективності експерименту. З 60 експериментальних підприємств гірничо-металургійного комплексу країни рентабельно, хоча і з незначним прибутком, працювали всього два лідери: Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча і "Криворіжсталь".

Темпи зростання в 2001 р. в українській металургії склали всього 9,4%, а об'єми експорту продукції - 3,4%. При цьому виручка від реалізації продукції зменшилася з 1100,5 до 580,2 млн. грн., або на 47,3%. Інвестиції в основний капітал за підсумками трьох кварталів 2001 р. склали 811 млн. грн. - приблизно в півтора рази менше ніж в 2000 році. Швидшало зростання кредиторської заборгованості в чорній металургії, одночасно знизилися темпи наростання заборгованості дебіторської [18].

Серед причин називались: недостатність для модернізації галузі зниження податкових ставок (так, сума отриманих підприємствами податкових пільг в 2001 р. склала 621,6 млн. грн. (в 2,7 рази менше ніж в 2000 р.). "Експериментальна система" оподаткування забезпечувала випереджаючий приріст виплат до бюджету щодо темпів приросту виробництва на підприємствах української металургії. Власне, цих грошей вистачало тільки на підтримку платіжного балансу і вихід на мінімальний рівень рентабельності". Експеримент, упроваджений в гірничо-металургійному комплексі, не дав потрібного успіху, а підприємства прогнозованих результатів від нього не отримали [9].

Несприятливо для українських металовиробників складалась і світова кон'юнктура. Попит на профільну продукцію скоротився, оскільки в 2000 р. виробництво сталі в світі досягло рівня в 843 млн. тонн, що граничить з кризою перевиробництва. Тому з кінця 2000 р. на світовому ринку чорних металів почався спад ділової активності.

У 2002 році так звані торгові війни з подачі США торкнулися кожної з країн-учасниць міжнародного ринку сталі. Санкції, обмежуючі поставки металопрокату до Північної Америки, введені Штатами, спровокували такі ж кроки інших країн - провідних виробників металу: співдружність країн ЄС, Китаю, Японії, й ін.

Крім того, боротьба США проти українських виробників компакт-дисків також призвела до значних втрат прибутків в металургійній галузі країни.

До цього слід додати значне скорочення закордонних ринків сталі через подію 11 вересня 2001 року і відповідних антитерористичних дій Штатів [19].