3. Зміна чи розірвання договору, правові наслідки

Як правило, укладений договір припиняється його виконанням. При цьому договір має виконуватися відповідно до умов, узгоджених при його укладенні. Зміна чи розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна умов договору чи розірвання договору може розглядатися як: правовий наслідок порушення однією зі сторін договірного зобов’язання (ст. 611 ЦК); етап розвитку договірного зобов’язання (ст. 651 ЦК). Зміна чи розірвання договору можуть здійснюватися: 1) за згодою сторін (ст. 652 ЦК України); 2) за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; 3) у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову можлива лише у випадках, прямо передбачених законом або договором.

За принципом свободи договору договір може бути змінений чи розірваний лише за згодою його сторін. Особи, які досягли домовленості при укладенні договору, можуть також домовитися про зміну його умов або взагалі про дострокове розірвання договору. Деякі обмеження цього права сторін встановлюються законом, наприклад, щодо договору на користь третьої особи (ст. 636 ЦК). Зміна чи розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї сторони або в разі односторонньої відмови від договору мають місце, якщо це прямо передбачено в конкретному договорі чи в законі щодо даного виду договору. Зміна чи розірвання договору в разі односторонньої відмови від нього полягає в тому, що сторона, яка виявила бажання відмовитися від договору, не звертається до суду, а лише повідомляє другій стороні про відмову від договору. Друга ж сторона набуває права оспорити таку відмову від договору в судовому порядку.

Однією з підстав зміни чи розірвання договору є істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. У цьому разі договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання (ст. 652 ЦК України). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

- у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заіцікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору чи звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна або розірвання договору, як правило, оформлюються як додаткова угода до цього договору.

Ст. 653 ЦК зазначає наслідки зміни чи розірвання договору: у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмету, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється чи припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється чи припиняється з моменту набрання законної сили рішенням суду про зміну або розірвання договору. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни чи розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.