- •Черкаський державний бізнес-коледж
- •Збірник задач з теорії ймовірностей та математичної статистики Черкаси – 2005
- •1. Випадкові події та операції над ними
- •Розв’язок типових задач
- •2. Класичне означення ймовірності та геометрична ймовірність
- •Розв’язок типових задач
- •3. Елементи комбінаторики
- •Розв’язок типових задач
- •4. Теореми додавання ймовірностей для сумісних і несумісних подій
- •Розв’язок типових задач
- •5. Умовна ймовірність та повна група подій
- •Розв’язок типових задач
- •6. Формули множення ймовірностей для залежних і незалежних випадкових подій
- •Розв’язок типових задач
- •Формула повної ймовірності
- •Розв’язок типових задач
- •8. Формула Байєса
- •Розв’язок типових задач
- •Формула Бернуллі
- •Розв’язок типових задач
- •Локальна та інтегральна теореми Лапласа
- •Розв’язок типових задач
- •11. Числові характеристики дискретних випадкових величин
- •Розв’язок типових задач
- •12. Функція розподілу, щільність. Числові характеристики неперервних випадкових величин
- •Розв’язок типових задач
- •13. Вибірковий метод
- •Розв’язок типових задач
- •Р ис. 13.5 Гістограма частот
- •Р ис. 13.6 Емпірична функція розподілу
- •14. Статистичні оцінки параметрів розподілу: точкові оцінки
- •Розв’язок типових задач
- •15. Інтервальні оцінки
- •Розв’язок типових задач
- •Список використаної літератури
- •Додаток а значення інтегральної функції лапласа
- •Додаток б критичні точки розподілу фішера (f-розподілу)
- •Додаток в значення локальної функції лапласа
- •Додаток г
- •Про автора
- •Збірник задач з теорії ймовірностей та математичної статистики
- •18000, М. Черкаси, вул. Смілянська, 2
1. Випадкові події та операції над ними
Випадковою називається подія, яка при розглянутих умовах може відбутися або не відбуватися.
Кожному
експерименту з випадковими результатами
(наслідками) відповідає певна множина
елементарних подій, кожна з яких
відбувається внаслідок його проведення:
.
Множину
називають простором елементарних подій.
Він може бути як дискретним, так і
неперервним. Якщо множина є зліченною,
тобто всі елементи множини можна
пронумерувати або перерахувати, то
простір елементарних подій називають
дискретним. Інакше (коли кожній
елементарній події не можна поставити
у відповідність певне натуральне число)
простір елементарних подій називають
неперервним.
Дві множини А і В називаються рівними, якщо вони складаються з одних і тих самих елементів.
Сумою
двох подій А і В називається така подія
(
),
яка в наслідок експерименту відбувається
з настанням принаймні однієї з подій А
або В.
Операція
називається об’єднанням
цих подій.
Добутком
двох подій А і В називається така подія
(
),яка
внаслідок експерименту відбувається
з одночасним настанням подій А і В.
Операція
називається перетином цих подій.
Різницею
двох подій А і В називається подія
,
яка внаслідок експерименту відбувається
з настанням події А і одночасним настанням
події В.
Розв’язок типових задач
Приклад 1.1. Монету підкидають чотири рази. Побудувати простір елементарних подій для цього експерименту і такі випадкові події:
А – герб випаде двічі;
В – герб випаде не менш як тричі.
Розв’язання. Шуканий простір елементарних подій:
А = {
};В = {
}.
Приклад 1.2. Провести операції об’єднання, перетину та віднімання над числовими множинами:
А = {1;3;5;7;9}, В = {1;2;3;4;5}, С = {2;4;6;8;10}.
Розв’язання.
= {1;2;3;4;5;7;9};
= {1;2;3;4;5;6;7;8;9;10};
=
{
};
= {1;3;5};
=
{7;9};
= {2;4};
С={1;3;5;7;9}.
Задачі
Монету підкидають тричі. Визначити простір елементарних подій цього експерименту.
Задано дві множини цілих чисел
= {1;2;3},
= {1;2;3;4}. Із кожної множини навмання
беруть по одному числу. Визначити
елементарні події цього експерименту
– появу пари чисел.Стрілок робить один постріл у мішень, поділену на три області. Позначимо:
- влучення у першу область,
- влучення у другу область,
- влучення у третю область,
- немає влучень у мішень, В - влучення
у першу або другу області, D - влучення
хоча б в одну область. Записати події
В і D.Стрілок стріляє двічі по мішені. Описати простір елементарних подій та записати подію, яка полягає в тому, що:
Стрілок влучив у мішень принаймні один раз.
Стрілок влучив рівно один раз.
Стрілок не влучив у мішень.
Задано множину цілих чисел = {1;2;3;4;5;6;7;8;9;10;11;12}. Навмання з цієї множини беруть одне число, Побудувати такі випадкові події:
З’явиться число, кратне 2.
З’явиться число, кратне 3.
З’явиться число, кратне 5.
Задано множину цілих чисел = {1;2;3;4;5;6;7;8;9;10;11;12;13;14;15}. Навмання з цієї множини беруть одне число. Побудувати такі випадкові події:
А – узяте число, кратне 2.
В – узяте число, кратне 3.
Визначити: , , .
Нехай A, B, C – дві довільні події. Знайти вираз для події D, яка полягає в тому, що відбулися хоча б дві з них.
Прилад складається з двох блоків першого типу і трьох блоків другого типу. Подія
полягає в тому, що придатний до роботи
і-й блок першого типу,
– придатний до роботи і-й блок другого
типу. Прилад працює, якщо придатний до
роботи хоча б один блок першого типу
і не менш ніж два блоки другого типу.
Виразити подію “прилад працює” через
дві події
і
.З гармати зроблено два постріли. Подія А – влучення при першому пострілі; В – влучення при другому пострілі. Що означає подія А+В?
1.10. Дано множини цілих чисел: А = {1;2;3}, В = {3;4}. Знайти , , .
1.11. Дві особи стріляють у мішень по одному разу. Подія А означає, що в мішень влучив перший стрілок, В – другий стрілок. Виразити через А і В такі події:
С – два влучення у мішень;
D – хоча б одне влучення у мішень;
E – лише одне влучення у мішень.
1.12. A, B, C – випадкові події. Записати наступні події:
Відбулася лише А.
Відбулися лише А і В.
Відбулися всі три події.
Відбулася хоча б одна подія.
Відбулася тільки одна подія.
Не відбулося жодної події.
Відбулися тільки дві події.
Відбулися хоча б дві події.
1.13.
Маємо такі події: А – навмання взята
деталь першого сорту, В – навмання взята
деталь другого сорту, С – навмання взята
деталь третього сорту. Пояснити, що
означають події
,
,
,
.
1.14.
Дано множини цілих чисел: А = {1;3;5;7;9},
В =
{1;2;3;4;5},
С={1;4;6;8;10}. Знайти
,
,
,
,
.
1.15.
Дано множини цілих чисел: А =
{-1;-2;-3;-4;-5;-7},В
= {-1;-2;-3;-4;-5;-6;-7;-8;9},
С =
{-2;-4;-6;-8}.
Знайти
,
,
,
,
,
.
1.16. Дано множини цілих чисел: А= {2;4;6;10;12;14;16;18}, В={4;8;12;16;20}, С={2;4;6;8;10}.Визначте такі множини: , , , , , .
1.17.
Множина А складається з різних всеможливих
очок, що утворюється при підкиданні
пари гральних кубиків, а В = {5;7;9}.
Визначте
.
1.18. Дано множини цілих чисел: U={4;6;8;10;12;14;16;18}, А={4;6;8;10}, В={4;8;16}. Намалюйте діаграму Венна і покажіть на ній ці підмножини.
1.19.
Для множин із задачі 1.18 знайти:
,
,
,
.результати
дій зобразіть графічно за допомогою
діаграм Венна.
1.20. Задано такі множини: А={3;– 4}, В={х : (Х – 3)(х + 4)=0}, С = {х : х3 + х2– –12х=0}, D={0;– 4;–3}. Які з них є рівними? Визначте усі співвідношення між цими множинами.
1.21. Підкидають монету і гральний кубик. Описати простір елементарних подій.
1.22. Підкидають монету доти, доки не випаде герб. Описати простір елементарних подій.
Які прості вирази відповідають подіям:
;
;
?
Довести рівності:
;
;
;
;
;
;
.
