- •Черкаський державний бізнес-коледж
- •Збірник задач з теорії ймовірностей та математичної статистики Черкаси – 2005
- •1. Випадкові події та операції над ними
- •Розв’язок типових задач
- •2. Класичне означення ймовірності та геометрична ймовірність
- •Розв’язок типових задач
- •3. Елементи комбінаторики
- •Розв’язок типових задач
- •4. Теореми додавання ймовірностей для сумісних і несумісних подій
- •Розв’язок типових задач
- •5. Умовна ймовірність та повна група подій
- •Розв’язок типових задач
- •6. Формули множення ймовірностей для залежних і незалежних випадкових подій
- •Розв’язок типових задач
- •Формула повної ймовірності
- •Розв’язок типових задач
- •8. Формула Байєса
- •Розв’язок типових задач
- •Формула Бернуллі
- •Розв’язок типових задач
- •Локальна та інтегральна теореми Лапласа
- •Розв’язок типових задач
- •11. Числові характеристики дискретних випадкових величин
- •Розв’язок типових задач
- •12. Функція розподілу, щільність. Числові характеристики неперервних випадкових величин
- •Розв’язок типових задач
- •13. Вибірковий метод
- •Розв’язок типових задач
- •Р ис. 13.5 Гістограма частот
- •Р ис. 13.6 Емпірична функція розподілу
- •14. Статистичні оцінки параметрів розподілу: точкові оцінки
- •Розв’язок типових задач
- •15. Інтервальні оцінки
- •Розв’язок типових задач
- •Список використаної літератури
- •Додаток а значення інтегральної функції лапласа
- •Додаток б критичні точки розподілу фішера (f-розподілу)
- •Додаток в значення локальної функції лапласа
- •Додаток г
- •Про автора
- •Збірник задач з теорії ймовірностей та математичної статистики
- •18000, М. Черкаси, вул. Смілянська, 2
13. Вибірковий метод
Додатне число, що вказує, скільки раз та чи інша варіанта зустрічається в таблиці даних, називається частотою.
Статистичний розподіл вибірки встановлює зв’язок між рядом варіант і відповідними частотами.
Відношення частоти
варіанти
до об’єму вибірки n
називається відносною частотою:
Якщо поділити всі частоти на ширину інтервалу h, то отримаємо розподіл щільності частоти вибірки:
Емпіричною функцією
розподілу називають функцію
,
яка визначає для кожного значення
x частість події X<x:
де nx – кількість варіант, які менші від x;
n – об’єм вибірки.
Полігоном частот
(відносних частот) називають ламану,
відрізки якої сполучають точки (
),
(
),…,(
)
),
(
),…,
.
Полігон частот та полігон відносних частот є аналогом щільності ймовірності.
Гістограмою частот
(відносних частот) називають ступінчасту
фігуру, яка складається з прямокутників,
основами яких є часткові інтервали
варіант довжиною
,
а висоти дорівнюють відношенню
– щільність частоти
– щільність відносної частоти
.
Площа гістограми частот дорівнює об’єму вибірки, а площа гістограми відносних частот – одиниці.
Медіана – це варіанта, яка має найбільшу частоту. Вона обчислюється за такою формулою:
.
Мода – це варіанта, яка ділить варіаційний ряд навпіл. Вона обчислюється за такою формулою:
де
– початок модального інтервалу;
– крок інтервалу,
– частота
домодального інтервалу;
– частота модального
інтервалу;
– частота після
модального інтервалу.
Розв’язок типових задач
Приклад 13.1. За заданим дискретним статистичним розподілом вибірки (див. табл. 13.1).
Таблиця 11.3
Вихідні дані до прикладу 13.1
X=xi |
- 6 |
- 4 |
-2 |
2 |
4 |
6 |
|
5 |
10 |
15 |
20 |
40 |
10 |
|
0,05 |
0,1 |
0,15 |
0,2 |
0,4 |
0,1 |
потрібно побудувати F*(х) і зобразити її графічно.
Розв'язання. Об’єм цієї вибірки буде:
.
Найменша варіанта дорівнює – 6, тому
F*(х)
= 0
для
.
Найбільша
варіанта дорівнює 6, тому F*(х)
= 1 для
.
Значення x<-4
спостерігалося
5 разів, тому F*(х)
=
при
.
Значення x<-2
спостерігалося
15 разів, тому F*(х)
=
при
.
Значення
x<2
спостерігалося
30 разів, тому F*(х)
=
при
.
Значення x<4
спостерігалося
50 разів, тому F*(х)
=
при
.
Значення x<6
спостерігалося
90 разів, тому F*(х)
=
при
.
Графічне зображення F*(х) подано на рис. 13.1.
Приклад 13.2. У результаті вибірки одержали такі значення ознаки X: -3, 2, -1, -3, 5, -3, 2. Побудувати полігон частот цієї вибірки.
Розв’язання. У цьому випадку варіантами будуть:
Відповідні їм частоти:
Відклавши
у системі координат (хОп)
точки:
та з’єднавши
їх відрізками прямих, одержимо полігон
частот цієї вибірки ( Рис. 13.2.).
Приклад 13.3. За заданим інтервальним статистичним розподілом вибірки (див. табл. 13.2).
Таблиця 13.2
Вихідні дані до прикладу 13.3
h=8 |
0 - 8 |
8 - 16 |
16 - 24 |
24 - 32 |
32 - 40 |
40 - 48 |
|
10 |
15 |
20 |
25 |
20 |
10 |
|
0,1 |
0,15 |
0,2 |
0,25 |
0,2 |
0,1 |
Потрібно побудувати гістограму частот і відносних частот. Розв’язання. Гістограми частот і відносних частот наведені на рис. 13.3 та 13.4.
Рис. 13.3 Гістограма частот
Рис. 13.4 Гістограма відносних частот
Площа
гістограми частот
Площа
гістограми відносних частот
Приклад 13.4. За заданим інтервальним статистичним розподілом вибірки (див. табл. 13.3) побудувати гістограму частот і F*(х). Визначити Мо*, Ме*.
Таблиця 13.3
Вихідні дані до прикладу 13.4
h=4 |
0 – 4 |
4 – 8 |
8 – 12 |
12 – 16 |
16 – 20 |
20 – 24 |
ni |
6 |
14 |
20 |
25 |
30 |
5 |
Розв'язання. Гістограма частот зображена на рис. 13.5.
