Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodychka z Osnov ZED po tsinah-2006-2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
829.44 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для проведення практичних занять та самостійного

вивчення теми „Методи ціноутворення при здійснені зовнішньоекономічних операцій”

для студентів спеціальностей “Менеджмент організацій”,

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”, “Облік і аудит”

Львів - 2006

Автори: доцент, к.е.н. Матвеєв М.Е.

асистент Кульчицька Е.А.

асистент Чопик О.В.

Рецензенти: к.е.н, доц. Вічевич А.М.

к.е.н., доц. Дудюк В.С.

Відповідальний за випуск: к.е.н, доц. Кульчицький Я.В.

Методичні вказівки розглянуті та рекомендовані до видання Методичною радою економічного факультету УкрДЛТУ. Протокол №

від “______”_______________ 2006 року.

ЗмІст

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ЦІНОУТВОРЕННЯ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 5

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДІВ ЦІНОУТВОРЕННЯ 7

2.1. Метод "поточні витрати + прибуток" 7

2.2. Метод ціноутворення на основі попиту 8

2.3. Метод розрахунку цін на основі поправочних коефіцієнтів до цін конкурентів 9

2.4. Метод розрахунку плинної ціни 16

2.5. Метод "цільового прибутку" 16

2.6. Метод розрахунку ціни обладнання на основі величини

економічного ефекту в сфері експлуатації 18

2.7. Розрахунок ціни експортного чи імпортного товару в залежності від базисних умов поставки згідно Інкотермс 18

РОЗДІЛ 3. ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗКУ ЗАДАЧ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ РІЗНИХ МЕТОДІВ ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІНИ 23

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 30

ДОДАТКИ 28

ВСТУП

Формування ринкових відносин, розвиток зовнішньоекономічних зв’язків вимагає знань у галузі ціноутворення на продукцію на міжнародних ринках. Успішне ведення міжнародних ділових операцій неможливе за відсутності належного рівня знань, щодо різних методів ціноутворення на продукцію, а також врахування різних чинників, які впливають на формування рівня цін.

Методичні вказівки включають короткі теоретичні пояснення різних методів ціноутворення, приклади розв’язку конкретних ситуацій та задач, вихідні дані для розв’язку задач за варіантами і список рекомендованої літератури до теми. Навчальні посібники, підручники, законодавчі акти, які рекомендуються наведено у списку літератури в кінці методичної розробки.

Розділ 1. Ціноутворення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

При встановленні ціни товару в контракті купівлі-продажу обумовлюються одиниця виміру ціни, базис ціни, валюта ціни, спосіб фіксації ціни і рівень ціни. Порядок визначення одиниці виміру ціни залежить від характеру товару і від практики, що склалася в торгівлі даним товаром на світовому ринку.

Ціна у контракті може бути встановлена за:

  • визначену кількісну одиницю (чи за визначене число одиниць) товару, зазначену в одиницях виміру (ваги, довжини, площі, обсягу, штук, комплектів і т.д. чи в рахункових одиницях – сотні, дюжина), які звичайно прийняті у торгівлі даним товаром;

  • вагову одиницю, виходячи з базисного вмісту основної речовини в товарі (для таких товарів, як руди, концентрати, хімікалії й ін.);

  • вагову одиницю залежно від коливань натурної ваги, вмісту сторонніх домішок і вологості.

При постачанні товару різної якості й асортименту ціна встановлюється за одиницю товару кожного виду, сорту, марки окремо. Якщо за одним контрактом постачається велика кількість різних за якісними характеристиками товарів, ціни на них, як правило, вказуються в специфікаціях, що є невід'ємною частиною контракту. При постачанні комплектного устаткування ціни, звичайно, встановлюються на кожну поставку, на окремі комплектуючі частини і вказуються в додатку до контракту. Якщо в основу ціни покладена вагова одиниця, необхідно визначити характер ваги (брутто, нетто), або обумовити, чи включає ціна вартість тари й упакування. Це необхідно також у тих випадках, коли ціна встановлюється за штуку, за комплект.

Існує три характеристики ваги:

  • вага нетто – це чиста вага товару без будь-якої упаковки;

  • вага брутто – це вага товару з упаковкою;

  • вага брутто за нетто – ця характеристика застосовується тоді, коли вага упаковки настільки мала, що нею можна знехтувати.

Якщо за основу ціни береться вагова одиниця, або коли ціна встановлюється за штуку або комплект, необхідно в контракті обумовлювати, чи включається вартість упаковки і тари у ціну товару.

Ціна у контракті може бути виражена у валюті країни-експортера або імпортера, у валюті “третьої країни”. При виборі валюти ціни на масові товари велике значення мають торговельні звичаї, що існують у торгівлі цими товарами.

Експортер, як правило, прагне зафіксувати ціну у відносно більш стійкій валюті, а імпортер, навпаки, зацікавлений у тому, щоб встановити ціну у валюті, яка знецінюється.

Роль експортерів й імпортерів у формуванні ціни у контракті неоднакова, тому що вони мають різні інтереси. Тому в контрагентів зовнішньоторговельної операції існує різна специфіка підходу до визначення ціни й обліку окремих ціноутворюючих факторів. Розглянемо використання основних методів встановлення ціни.

Розділ 2. Теоретичні основи методів ціноутворення

2.1. Метод "поточні витрати + прибуток"

Основна перевага методу встановлення цін на основі витрат виробництва полягає у його простоті. Основою визначення ціни є базові витрати на одиницю продукції, до яких додаються невраховані витрати і прибуток фірми.

Ц = С (1+Нпр/100) , (1.1)

де Ц – ціна експортної продукції;

Нпр - норма прибутку (або рентабельність, або надбавка у відсотках до собівартості), %;

С - загальні витрати (собівартість) на одиницю продукції.

Облік витрат виробництва здійснюється на основі калькуляції. Формальна схема калькуляції експортних цін мало відрізняється від схеми, що використовується при розрахунку внутрішніх цін.

Основна відмінність експортної калькуляції від внутрішньої полягає у додаткових витратах на збут, а саме:

  • комісійна винагорода продавців і представників;

  • імпортні митні витрати в країні покупця;

  • транспортні витрати;

  • витрати на фінансування;

  • витрати зі страхування товару;

  • витрати на упакування;

  • резерви, необхідні для покриття непередбачених ризиків;

  • витрати зі складання контракту, оформлення сертифікатів і інших паперів.

На практиці використовують два основних підходи до встановлення цін на основі витрат виробництва:

  • на основі повних витрат виробництва;

  • на основі граничних витрат виробництва.

Суть першого методу полягає в розрахунку сукупності витрат на одиницю продукції, тобто повних витрат виробництва. До отриманої суми сукупних витрат додається процентна надбавка у вигляді прибутку, який фірма розраховує одержати.

При встановленні ціни товару на основі методу граничних витрат враховуються лише ті витрати, що мають безпосереднє відношення до його виробництва.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]