4. Складові балетного спектаклю. В балетному мистецтві виділяють наступні жанри:

• трагедія „Ромео і Джульєтта”, „Отелло”

• комедія „Марна пересторога”

• драма „Ангара” лірико-драма „Лебедине озеро” „Лоуренсія”

• епіка „Полум’я Парижу” епіко-драма – „Спартак”

• лірика „Шопеніана” лірико-епіка „Кам’яна квітка”

• поема „Бахчисарайський фонтан”

• казка „Попелюшка”.

В структурі балету виокремлюються: сольні танці, дуети (па-де-де) – (танці-діалоги, унісон, любовний, розлуки), - Ромео і Джульєти, Отелло і Яго, Фрігії та Спартака, тріо (па де труа),- 2 П”єро і Коломбіна, 3 феї – золота, срібла і сапфірів, 2 злих сестер і мачухи, квартети (па де катр), - маленьких лебедів, старців та юнаків в “Бахчисарайському фонтані”, масовий кордебалет – вілліс в “Жизелі”, тіней в “Баядерці”, лебедів в “Лебединому озері”, сильфід в “Шопеніані”, “Вальс сніжинок” в “Лускунчику”.

• Чайковський. “Лускунчик”- “Вальс сніжинок”.

В балеті відрізняють класичний танець і характерний, основу балету складає дієвий танець, але нерідко балет включає дивертисмент. В сучасному балеті іноді використовується ритмопластичний танець, вільна пластика, танець модерн. Хореографічна дія близька до драматичного спектаклю і симфонічної музики. Але дія виражає не подробиці сюжету, а вузлові, етапні, кульмінаційні моменти взаємин героїв. В його основі – драматургія станів і почуттів. Тому хореографічна дія має узагальнений характер і розвивається в формах, аналогічних симфонічній музиці.

Велику допомогу актору повинен надавати театральний художник, який створює правдиву обстановку на сцені, переносить глядачів саме в ту епоху, соціальне середовище, де відбуваються події п”єси (Коровін, Бенуа, Бакст, Реріх, Сєров, Білібін).

Декорації характеризують середовище, емоційну атмосферу дії, яка підкоряється специфічним умовам хореографії: мають надавати сцену для танцю, допомагати розгортанню танцювальних композицій.

Костюми в балеті умовні, характеризують соціально-історичні, індивідуальні особливості персонажів.

Процес створення образу починається з вивчення історичних, літературних, іконографічних, музичних матеріалів.

Усіх артистів об”єднує вміння говорити із глядачем мовою художніх образів. Думки, почуття, переживання свого героя виражаються рухами тіла, жестами рук, мімікою обличчя. Від ступеня наповненості танцю змістом залежить сила його виразності.

5. Розвиток балетного театру для дітей

Спектаклі для дітей ставилися у всіх балетних театрах України ("Мурзілка й Мазілка" (1926р.), "Аладін і чарівна лампа" (1958 р.), "Весняна казка" (1953р.), "Кіт у чоботах" (1961р.), "Спляча красуня", "Горбоконик", "Лускунчик", "Попелюшка", "Чіпполіно".

За мотивами казки братів Грим і кінофільму Уолта Діснея Генріх Майоров поставив "Білосніжку та сім гномів" (муз. Б.Павловського).

В 1982 році на одеській сцені поставлено дитячий спектакль "Чарівні туфельки". Балетна партитура І.Ковача "Північна казка" (за мотивами повісті-казки шведської письменниці Сельми Лагерльоф "Чарівна подорож Нільса з дикими гусаками") в 1977 році одержала цікаве хореографічне трактування на харківській сцені.

Пригодницький дитячий балет І.Ковача "Бембі", прикрасив репертуар Харківського театру музичної комедії, у 1985 році казковий балет "Сніжна королева" Ж.Колобуд (лібрето О. Стельмашенка за однойменною казкою Г.-Х.Андерсена).

В репертуарі всі ширше утверджуються поряд з класичними балетами вистави, побудовані на формах неокласики та сучасної пластики.

В 1994 році було засновано Українську академію танцю при Національній опері України видатними діячами української культури та хореографічного мистецтва, серед яких А. Авдієвський, М. Вантух, В. Калиновська, Є.Станкович, А. Шекера, В. Потапова, А. Кальченко.

Очолює Академію Юрій Станішевський.

Досвід провідних балетних шкіл свідчить про те, що на сучасному етапі розвиток анатомо-фізіологічних особливостей дітей молодшого віку дозволяє за умови вірно побудованої системи вправ навіть при мінімальних здібностях досягти ступеню професійної придатності.

Так виникла ідея створити дитячий балетний театр для дітей різного віку, включаючи самих маленьких, і професіоналів.

У Харкові, працює унікальний у своєму роді Дитячий балетний театр. Тут артистами виступають діти 6 - 17 років, кращі вихованці хореографічної школи й училища.

Балет П.Чайковського "Лускунчик" займає центральне місце в репертуарі. Оркестром Харківської філармонії в "Лускунчику" диригують заслужені артисти України Алин Власенко й Вікторія Жадько. "Белосніжка та сім гномів" на музику Б. Павловського в новій редакції, здійсненої викладачами Харківської хореографічної школи під керівництвом Наталії Ржевської (автор ідеї створення Дитячого балетного театру - єдиного в Україні професійного балетного колективу у 1984 р. за підтримкою ХАТОБу ім.М.В.Лисенко).