4. Патент: поняття, види та межі чинності.

Патентом є виданий компетентним державним органом охоронний документ, що засвідчує авторство, пріоритет та виключне право на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

Важливо звернути увагу на те, що сам патент не є об’єктом права інтелектуальної власності – таким об’єктом є винахід (корисна модель, промисловий зразок). Патент лише виступає документом, що засвідчує право інтелектуальної власності на відповідний об’єкт. Тому поняття «власник патенту», яке вживається в окремих актах законодавства України, є юридично некоректним.

Патенти можна класифікувати за різними критеріями.

За об’єктом правової охорони можна виділити патент на винахід, патент на корисну модель, патент на промисловий зразок.

За територіальною ознакою патенти можуть бути національними (видаються відповідно до законодавства певної держави її патентним відомством і надають правову охорону об’єкта в межах території цієї держави) та регіональними (видаються відповідно до положень відповідного міжнародного договору і надають правову охорону на території держав, що є учасниками цього міжнародного договору).

Законодавство України окремо виділяє патент на секретний винахід та патент на секретну корисну модель. Видається, що підстави для виділення такого виду патенту існують. Адже патентне законодавство закріплює для патентів на секретні винаходи (корисні моделі) низку особливостей стосовно строків їх дії, обсягу та реалізації прав, що ними надаються, спеціальний порядок їх реєстрації тощо.

Патент як охоронний документ характеризується певними межами чинності:

1) територіальні межі чинності патенту визначаються територією держави, в якій його видано. Патент, виданий в Україні, забезпечує охорону винаходу чи іншого об’єкта в межах території України. Тому для одержання правової охорони об’єкта в інших державах потрібно здійснювати його патентування в цих державах. На сьогоднішній день існують міжнародні договори, що передбачають видачу регіональних патентів, які забезпечують правову охорону винаходу в декількох країнах (наприклад, євразійський патент, передбачений Євразійською патентною конвенцією). Проте Україна на даний час не бере участі в подібних конвенціях;

2) часові межі чинності – патент діє протягом чітко встановлених у законі строків. Ці строки є неоднаковими для окремих видів об’єктів. Законодавством передбачені наступні строки чинності:

- патенту на винахід – 20 років;

- патенту на корисну модель – 10 років;

- патенту на промисловий зразок – 15 років.

Перебіг цих строків починається від дати подачі заявки або, якщо заявлено пріоритет, від дати пріоритету. За загальним правилом, строк чинності патенту продовженню не підлягає. Винятком з даного правила є патент на винахід, об’єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу. Строк дії такого патенту може бути продовжено за клопотанням володільця цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років;

3) предметні межі чинності патенту (в законодавстві позначаються поняттям “обсяг правової охорони”). Обсяг правової охорони вказує на те, щó охороняє даний патент. Визначення обсягу правової охорони має надзвичайно важливе практичне значення, оскільки від нього залежить вирішення питання, чи мало місце в певному конкретному випадку порушення права інтелектуальної власності, що засвідчується даним патентом, чи ні.