“Материнська школа” Яна Амоса Коменського

Та її значення у сучасній сім’ї

Посібник “Материнська школа” Я. А. Коменський видав у 1633 році. Епіграфом до нього поставив слова римського філософа – письменника і політичного діяча (106 – 43 рр. до н. е.) Марка Тулія Ціцерона: “Основа всієї держави полягає в правильному вихованні юнацтва”.

Ще у "Великій дидак­тиці" (1632) основоположник наукової педагогіки писав: "Формування людини найлегше відбувається в ранньому віці. Воно навіть тільки в цьому віці й може відбуватися". Тут же він визначив і 10 основних положень природовідповідності навчання:

1. Дитинство - весна, юність - літо, змужіння - осінь, старість - зима.

2. Освіту потрібно розпочинати навесні людського життя - в дитинстві.

3. Ранкові години найзручніші для навчання. Ранок- весна, полудень - літо, вечір-осінь, ніч-зима.

4. Природа ніколи не вико­ристовує непридатного.

5. Потрібно запалювати бажання у дітей вчитися.

6. Із зерна виростає рослина.

7. Природа закладає корені глибоко.

8. Природа ніколи не робить нічого зайвого.

9. Розпочавши, природа доводить до кінця.

10. Природа уникає всього шкідливого і суперечливого.

Я.А. Коменський також сформулював "Золоте правило дидактики": "Усе, що тільки можливо, давати для сприйняття почуттями: видиме для сприйняття зором; те, що можна чути, — слухом; пахощі - нюхом; що підлягає смаку - смаком; що сприймається дотиком —шляхом дотику. Якщо якісь предмети одразу можна сприймати кількома почуттями, то вчитель зобов'язаний створити всі умови для цього".

Зважаючи на те, що 90 відсотків навчального ма­теріалу дитина сприймає за допомогою зору, Коменський 1658 року видав чудову книгу - "Видимий світ у малюн­ках", - це свого роду ілюстрована дитяча енциклопедія початкових знань, яку перекладено багатьма мовами світу.

Ідея щодо необхідності розпочинати виховання з моменту народження дитини, висунута Коменським, у подальшому була підтримана інши­ми педагогами. Він порівнював людину з деревом і писав: "Без попереднього щеплення живців мудрості, моралі і благочестя, вона не може стати істотою розумною, мудрою, моральною і благочестивою... Все це легше формується в ніжному віці... Справа надзвичайно небезпечна, якщо людина не переймається здо­ровими для життя правилами ще в колисці".

Зміст порад і завдань у "Материнській школі" був розрахований на освічену жінку-матір, яка має сама глибоко розуміти ідею і наукову термінологію та во­лодіти відповідною методи­кою. Що це так, свідчить пе­релік занять і знань, які дитина має засвоїти від народження до 6 років.

1. Метафізика. Початкові знання діти засвоюють, коли мати і батько привертають їхню увагу до того, що все, що вони бачать, чують, смакують, тримають у руках, існує. Пізніше мають засвоїти тер­міни: дещо, щось, є, немає, так, не так, де, коли, схоже, несхоже та ін., що загалом і є основою метафізики.

2. З фізики дитина у 6 років має знати, що таке вода, земля, повітря, вогонь, дощ, сніг, лід, камінь, залізо, дерево, трава, птах, риба, домашні тварини та ін.

3. Початки знання оптики дитина отримує завдяки тому, що починає розрізняти і називати світло і темінь, тінь та відрізняти основні кольори: білий, чорний, червоний та ін.

4. Початки астрономії для дошкільняти полягають у знанні, що називають небом, сонцем, місяцем, зірками, і вмінні помічати, що вони щодня сходять і заходять.

5. Перші відомості з географії закладаються тим, що діти, відповідно з характером місцевості, де вони живуть , навчаються розуміти, що таке гора, долина, поле, річка, село, селище, місто.

6. Основи хронології будуть закладені, якщо дитина розумітиме, що називається часом, годиною, днем, тижнем, місяцем, роком, а також, що таке літо, зима, весна, осінь, вчора, позавчора, завтра, післязавтра та ін.

7. Початки знання історії полягають в тому, щоб дити­на могла пригадати і розповісти, що відбулося недав­но, як та чи інша людина в певній події діяла — хай це буде навіть зовсім по-дитячому.

8. Корені арифметики закладаються, якщо дитина розуміє, що таке мало і багато, вміє рахувати до десяти і ро­зуміти, що три більше, ніж два, а одиниця, додана до трьох, дає чотири і т. ін.

9. Діти отримають знання елементів геометрії, якщо ро­зумітимуть, що ми називаємо великим і малим, довгим і коротким, широким і вузьким, товстим і тонким, а також - що називаємо лінією, хрестом, колом та ін., і бачать, що те чи інше вимірюється лінійкою, метром, сажнем, рулеткою та ін.

10. Початкові основи статики діти опанують у тому випадку, коли зможуть помітити, що продукти зважують на вагах, і навчаться де­що зважувати на власній руці, аби визначити, що важче, а що легше.

11. Початковий досвід у механічній праці з'явиться тільки тоді, коли дітям не лише дозволять щось робити, допомагати, а й навчать, як саме треба ту чи іншу справу виконувати: переносити речі, приводити їх до порядку, щось будувати чи руйнувати, зв'язувати та ін. — все це дітям приємно робити в дошкільному віці. Тому не слід забороняти такі заняття, навпаки - необхідно підтримувати їх і розумно керувати ними.

12. Діалектичне мистецтво виявляється в тому, що увагу дитини слід привертати до розмови, яка ведеться шля­хом запитань і відповідей, привчати ставити запитання і відповідати на них в межах теми, не відхиляючись вбік.

13. Дитяча граматика полягатиме в тому, щоб навчити правильно говорити рід­ною мовою, чітко вимовляти літери, склади, слова.

14. Початки риторики можна вважати засвоєними, як­що діти наслідуватимуть риторичні особливості домашнього мовлення батьків. Але особливу увагу слід звертати на відповідність жестикуляції характеру мови та на вимову: скажімо, при запитаннях робити наголос на останньому складі, а при відповіді понижувати його тощо. Цього навчає сама природа, а коли щось буде неправильно, що це легко виправити розумною порадою чи власним прикладом.

15. З поезією діти мають знайомитися, вивчаючи в ранньому віці якомога більше маленьких віршів рідною мовою, переважно морального змісту.

16. Початки музики полягатимуть у тому, щоб навчити малюка співати дитячі пісні про любов до мами і тата, до природи, до домашніх тварин тощо.

17. Початкові знання сімейного і господарського ха­рактеру полягають в тому, що діти запам'ятовують осіб, з яких складається сім'я, родина: кого називають батьком, матір'ю, дідусем, бабусею, сестрою, братом, тіткою, дядьком тощо, а також назви частин будинку: сіни, кухня, вітальня, спальня - і домашні предмети: рушник, стіл, дзеркало, стілець, тарілки, ложки, виделки, ножиці тощо та їх призначення.

18. Значно менша потреба цього ніжного віку в ознайомленні з політикою. Проте діти можуть помітити, що громадяни виходять на паради і демонстрації, чути про народних депутатів, сільський чи міський орган влади, і батьки зобов'язані дати їм відповідні пояснення.

19. Особлива увага з перших днів життя має приділятися моральному вихованню дитини, якщо ми хочемо, щоб доброчесність зрослась із гарно вихованими дітьми. Зокрема:

1. Помірність, яка полягає в дотриманні міри їжі і в тому, щоб нічого не дозволяла дитина собі зверх необхідного.

2. Охайність при їжі, в одязі, бережливе ставлення до ляльок та інших іграшок.

3. Належне вшанування старших.

4. Завжди швидке і охоче виконання наказів, порад, заборон.

5. Неухильна правдивість у всіх словах; ніколи не брехати, не обманювати - ні, жартома, ні всерйоз (поганий жарт може перейти в негарний вчинок).

6. Справедливості діти мають навчатися, не привласнюючи нічого чужого, не виносячи, не утримуючи, не ховаючи будь-чого супроти волі власника, нікому не роблячи зла, ні в чому не заздрячи та ін.

7. Хай ваші діти як можна швидше навчаться любити людей, щоб бути готовими на пожертву із власного майна кожного разу, коли хтось проситиме в них допомоги; мало того - щоб вони допо­магали за власним потягом. Це і є та справжня християнська доброчинність, яка заповідана нам духом Христа: запалення її в серцях людей, особливо в сучасному, зовсім холодному, старіючому світі.

8. Слід також привчати маленьких дітей до посильної праці і постійних занять: все одно, буде це серйозна справа чи гра, але щоб діти не були неробами.

9. Хай привчаються не базікати постійно і не плескати всього, що потрапить на язик, а розумно мовчати, коли того вимагає справа, коли говорять інші, коли присутній хтось із поважних осіб, коли сама справа потребує мовчання.

10. Особливо потрібно привчати дітей в цьому першому віці до терпіння, яке буде необхідним протягом усього життя, щоб вони навчилися володіти собою, керуватися розумом; краще подавляти гнів, ніж давати йому волю та ін.

11. Послужливість, готовність служити іншим є кращою окрасою юності і навіть всього життя. Тому до неї слід привчати дітей уже в перші шість років, щоб вони не втратили випадку бути там, де є можливість принести користь іншим людям.

12. Сюди ж слід приєднати ввічливість, аби нічого не зробити недоречно чи безглуздо, і в усьому чинити з належною скромністю.

Ось такий дуже стислий виклад змісту посібника "Материнська школа" Яна Амоса Коменського.

Зміст цієї книжки, яка свого часу підкорила світ, буде корисним і сьогодні для матерів, батьків, майбутніх учителів, досвідчених педагогів та керівників навчальних закладів.

Значення Коменського в світовій педагогіці надзвичайно велике. Він є основоположником наукової педагогіки, опрацював "Закони добре організованої школи", запровадив класно-урочну форму навчання, якою людство користується уже близько 400 років. Його книги з педагогіки були кращими і служили понад 150 років взірцем, є ним і сьогодні.

Великий педагог вважав посаду вчителя дуже почесною, "настільки високою, як ніяка інша під сонцем", і вимагав, щоб до вчителя усі ставилися з повагою. Найближча турбота вчителя полягає в тому, щоб захоплювати учнів власним прикладом.

На закінчення варто нагадати сучасним учителям, викладачам, керівникам навчальних закладів і науковцям, що на титульному аркуші "Велика дидактика" в продовження назви, яку пам'ятають всі, іменується Яном Амосом Коменським "Великим мистецтвом навчати всіх всього коротко, приємно, ґрунтовно".

“Думки про виховання” Джона Локка (1632 - 1704)

Джон Локк – англійський філософ, просвітитель, педагог – мав величезний педагогічний досвід. Набувши його в ролі викладача і домашнього вихователя він заявляв: “На досвіді ґрунтується все наше знання, від нього кінець кінцем воно і походить”.

Новаторство Джона Локка полягало в тому, що він розглядав процес становлення і виховання людини як єдність фізичного, психічного і розумового її розвитку. Його трактат “Думки про виховання “ відкривається розділом про фізичний розвиток та виховання дитини, якому присвячені перші тридцять параграфів. Зосередимо увагу читачів лише на найголовніших із них:

1. Здоровий дух у здоровому тілі - ось короткий, але повний опис щасливого стану в цьому світі.

4. Мої подальші роздуми про здоров'я стосуються не того, що має робити лікар з хворою і слабкою дитиною, а того, що по­винні робити батьки, не зверта­ючись по допомогу до медици­ни, для збереження й зміцнення здорової чи нехворобливої конституції власних дітей.

5. Перше, про що слід турбу­ватися, - це щоб діти ні взим­ку, ні влітку не вдягалися і не прикривалися надто тепло... Лише звичка загартовує тіло і робить його витривалішим до холоду. З цього приводу скіфський філософ дав пере­конливу відповідь афінянину, який дивувався, як той може ходити голим в мороз і сніг: "А як ти можеш витримувати, - сказав скіф, - щоб твоє облич­чя піддавалось впливу холодного зимового повітря?” – “Але моє обличчя звикло до цього", — відповів афінянин. "Уяви ж собі, що я ввесь обличчя", - заперечив скіф. Наше тіло вит­римає все, до чого воно звикло із самого початку.

6. Висловлюючи викладене, я мав на увазі хлопчика, тому що головна мета моїх роздумів полягає у виявленні належних методів виховання молодого джентльмена, починаючи з ди­тячих років.

7. Я радив би також обмива­ти йому щоденно ноги холод­ною водою, а взуття придбавати настільки тонке, щоб воно промокало й пропускало воду, коли йому доведеться вступи­ти в неї... Я не маю сумніву, що якби людина звикала з дитинства ходити завжди босою, а руки тримати закутаними в теплі рукавиці з надітими зверху на них шкіряними ру­кавицями, то промокання рук було б для неї таким же небез­печним, як небезпечно тепер для дуже багатьох людей промочити ноги... Тільки розпочи­найте це робити весною, з теплішою водою і переходячи поступово до більш холодної, поки через кілька днів не перейдете до зовсім холодної; а потім уже продовжуйте так і взимку. І влітку.

Усім відомі тепер численні випадки, коли холодні купан­ня роблять чудеса з хворою і слабкою конституцією людей, повертаючи їм здоров'я і силу.

4. Що стосується їжі, то во­на має бути зовсім звичайною і простою; і я б радив дітям двох- чи трьохлітнього віку зовсім не давати м'яса.

5. На сніданок і вечерю ду­же корисно давати дітям моло­ко, молочний суп, кашу на воді, вівсянку... з дуже малою кількістю цукру, а ще краще зовсім без нього.

6. Постіль дитини має бути жорсткою, і ковдра краща за перину; жорстке ложе зміцнює тіло, в той час як вкривання щоночі периною зніжує і роз­слабляє тіло та часто є причи­ною слабкості і ранньої моги­ли. Значною мірою спанням на перині спричиняються, крім кам'яної хвороби, яка часто ви­никає від теплого вкутування поперека, деякі інші захворю­вання, а також та ніжна й слабка конституція, яка є причи­ною всіх хвороб.