Лабораторне заняття № 5-6 (4 год.)

Тема:Українські Карпати.

Мета: Вивчити особливості природного комплексу Карпат, та взаємодію між окремими компонентами ПТК, та проблеми їх охорони.

Обладнання: АПУЕР, фізична карта України. Атлас Карпат. Таблиці: “Орфографія Карпат”, “Тектонічні структури Карпат”, “Морфоструктури Карпат”. Роздаткові матеріали (ландшафтний профіль через Карпати та ін.). Гербарій. Діапозитиви і діапроектор. Корисні копалини.

Література: Фізична географія України / О.М. Маринич та ін. – К., 1982. ГЕУ, т.2 (Карпати). Українські Карпати. Атлас туриста. – М., 1988. УкраинскиеКарпаты. Природа / М.А. Голубец и др.- К., 1988. Геология и полевыеископаемыеУкраинских Карпат. – Львов, 1977. Охорона природи Українських Карпат та прилеглих територій. – К., 1980. Геренчук К.І. Природа Українських Карпат. – Львів, 1968. Стойко С.М., Яременко Ю.Г. Карпати очима допитливих. – Львів, 1976. Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – К., 1986. Давыдова М.И. и др. Физ. геогр. СССР. – часть 1. – М., 1990. Школьный В.В. Наедине с тишиной. – К., 1986. Шовкова косиця: фотоальбом. – Урожай, 1985.

Лабораторне заняття №5 Геолого-геоморфологічна будова

Українських Карпат (2 год.)

1. Охарактеризуйте географічне положення і межі української частини Карпатської гірської країни.

2. Охарактеризуйте історію геологічного розвитку Українських Карпат.

3. Назвіть основні геоструктурні елементи Українських Карпат, знайдіть їх на профілі і карті АПУЕР (с.36-37).

4. Назвіть основні морфоструктурні області Українських Карпат, знайдіть їх на картосхемі роздаткових матеріалів.

5. Установіть зв’язок між тектонічними структурами, морфоструктурами і елементами орфографії Східних Карпат.

Практичні завдання:

Заповніть таблицю, користуючись роздатковими матеріалами і с.с.36/37, АПУЕР:

Тектонічні структури	Морфоструктури	Елементи орографії
(нумерувати римськими цифрами)	(нумерувати арабськими цифрами)	С.70 АПУЕР

6. Нарисуйте схематичний геолого-геоморфологічний профіль через Українські Карпати (с.37 АПУЕР). У нижній частині профілю римськими цифрами позначте тектонічні структури (згідно колонки №1 таблиці), а в верхній надпишіть арабськими цифрами морфоструктурні області і назву елементів орографії. Позначте родовища корисних копалин в межах кожної області (умовними знаками, в нижній частині профілю).

Лабораторне заняття № 6. Клімат, висотна поясність ландшафтів

Українських Карпат (2 год.)

Питання для обговорення:

1.Охарактеризуйте клімат Українських Карпат.

2.Поясніть причини різниці показників температури повітря і кількості опадів на пд..-зх. і пн.-сх. макросхилах гір і Гірського Криму з висотою.

Практичні завдання:

Завдання 1. За даними таблиці складіть схему висотної поясності Українських Карпат. Вертикальний масштаб – в 1 см 200 м^. Усно проаналізуйте залежність висотної поясності від клімату та рельєфу; причини відмінностей грунтово-рослинного покриву макросхилів.

Висотні пояси ландшафтів	Рубежі (м; від...до)
	А) Пд..-з. Схил і Закарпаття; Б) пн.-сх. схил і Передкарпаття
1а – низовинний з вторинними остепненими луками і фрагментами дубових, грабово-дубових лісів, в основному на лучнувато-буроземних кислих оглеєних ґрунтах 1б – передгірний із лісостепами (липовими і грабово-буковими дібровами, лісами, місцями з домішкою ялиці) переважно на бурувато-дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтах, та ділянками лучних степів 2 – передгірний – із залишками лісів із дуба скельного, дикої груші, яблуні, черешні на дерново-буроземних і буроземно-підзолистих ґрунтах 3а – підгірний – грабові і букові судіброви (із дуба скельного) на дерново-буроземних ґрунтах 3б – підгірний – дубові (із дуба звичайного) і ялицево-грабово-дубові ліси з домішкою бука, на дерново-буроземних ґрунтах 4а – низькогірний і середньогірний крутосхиловий – з чистими бучинами свіжини і вологими на буроземах 4б – з ялицево-буковими і ялицево-смереково-буковими лісами на буроземних (замінені смерековими насадженнями) 5 – середньогірний – смерекових лісів на буроземах; в нижній частині – буково-ялицево-смерекові і буково-смереково-ялицеві; в верхній – чисті смерекові 6 – субальпійський високогірний – криволісь, стелюхів, високотрав’я і вторинних лук на дерново-буроземних ґрунтах 7 – альпійський – низькотрав’я і мохово-лишайникові пустоші на гірсько-лучних оторфованих ґрунтах.	116...200 -- 250...350 200...300 -- 300...500 -- -- 350...500 500...1200 (1380) -- 500...1100 (1200) 1200...1500 (пд.-зах. схил) 1100...1350 (пн.-сх. схил) 1500...1800 пд.-зах. схил) 1350...1800 (пн.-сх. схил) 1800 - 2060 м

Примітка: самостійно, дома поверх профілю нанесіть смужку шириною 5 мм і вибраною гамою кольорів позначте ґрунтовий покрив. Значками поверх ґрунтового покриву позначте рослинність. Домінуючи деревні породи покажіть великими значками, а домішки до них – малими.

Форма звіту: таблиці і схеми, усна відповідь.

Лабораторне заняття №7