Органели поділяються на:
немембранні:
центріолі
цилій (війки) / флагелла (джгутики)
ядерце
рибосоми
мембранні (обмежені мембраною):
ядро
мітохондрії
вакуолі
пероксисома
апарат Ґольджі
ендоплазматичний ретикулум
лізосоми
хлоропласти
Фізико-хімічні властивості цитоплазми. Цитоплазма, що представляє собою основну масу протопласта (за вирахуванням ядра, мітохондрії і пластид), має складну будову, деталі якого до цих пір ще не з'ясовані. Вона складається з великої кількості високомолекулярних речовин - біополімерів. Частина останніх формує особливі структурні утворення - мембрани, які надають цитоплазмі значну структурність. Цитоплазма проявляє властивості порівняно в'язкої рідини, але водночас і деякі властивості твердого тіла (еластичність). Подібне поєднання властивостей можливо завдяки тому, що молекули біополімерів здатні утворювати тимчасові асоціації різних розмірів. Руйнування цих асоціацій сприяє прояву рідинних властивостей, їх відновлення - прояву властивостей твердого тіла.
Лейкопласти (грец. lеіcos — білий)
Хромопласти (грец. chromos — забарвлений)
Хлоропласти (з грец. chloros — зелений), плоскі диски зазвичай 2-10 мікрометра в діаметрі і 1 мікрометр завтовшки.
Хлоропласти: каротиноїди, хлорофіл, каротин, ксантофіл.
Лейкопласти:
Хромопласти: антохлор, каротин, антоціан, антохлор
Оболонка клітин. Оболонка кліток має складну будову. Вона складається із зовнішнього шару і розташованої під ним плазматичної мембрани. Клітини тварин і рослин розрізняються по будові їх зовнішнього шару. У рослин, а також у бактерій, синьо-зелених водоростей і грибів на поверхні клітин розташована щільна оболонка, чи клітинна стінка. У більшості рослин вона складається з клітковини. Клітинна стінка грає винятково важливу роль: вона являє собою зовнішній каркас, захисну оболонку, забезпечує тургор рослинних клітин: через клітинну стінку проходить вода, солі, молекули багатьох органічних речовин. Хімічний склад клітини — сукупність хімічних елементів, що містяться у клітині та виконують певні функції, пов’язані з її життєдіяльністю та з життєдіяльністю організму в цілому. Клітинна оболонка не розчиняється у воді навіть при кип’ятінні. Розчиняється клітинна оболонка тільки в соляній кислоті і в спеціальному реактиві Швейцера – розчин окису міді в аміаку. На атомному рівні хімічні елементи клітини класифікують на:
Макроелементи (концентрація — від 10 до 0,001 % маси тіла) — 60 % всіх елементів клітини;
Мікроелементи (концентрація — від 0,001 до 0,000001 % маси тіла) — 30 % всіх елементів клітини;
Ультрамікроелементи (концентрація — 0,000001 маси тіла) — 10 % всіх елементів клітини.
На молекулярному рівні хімічні сполуки класифікують на:
Неорганічні сполуки — 60-70 % маси тіла;
Вода
Розчинення гідрофобних та гідрофільних речовин;
Терморегуляція;
Транспорт речовин;
Гідроліз та окиснення високомолекулярних речовин;
Підтримання об’єму, тургору та пружності клітини;
Мінеральні солі:
Субстрат катіонів та аніонів;
Регуляторна функція;
Органічні сполуки — 15-25 % маси тіла.
?
?
?
Запасними поживними речовинами клітини є вуглеводи, білки і жири. Класифікація ліпідів. Традиційно ліпіди поділяються на прості (естери жирних кислот зі спиртами) та складні (такі, що крім залишку жирної кислоти та спирту містять ще додаткові групи: вуглеводні, фосфатні та інші). До першої групи належать зокрема ацилгліцероли та воски, до другої — фосфоліпіди, гліколіпіди, також сюди можна віднести ліпопротеїни.[1][3] Ця класифікація не охоплює всю різноманітність ліпідів, тому частину з них виділять в окрему групу попередників і похідних ліпідів (наприклад жирні кислоти, стероли, деякі альдегіди тощо). Сучасна номенклатура і класифікація ліпідів, що використовується в дослідженнях у галузі ліпідоміки, ґрунтується на поділі їх на вісім основних груп, кожна із яких скорочено позначається двома англійськими літерами:
Жирні кислоти (FA);
Гліцероліпіди (GL);
Гліцерофосфоліпіди (GP);
Сфінголіпіди (SP);
Стероїдні ліпіди (ST);
Пренольні ліпіди (PR);
Сахароліпіди (SL);
Полікетиди (PK).
Класифікація жирів. Органічні речовини, що називаються жирами містяться у тваринних і рослинних організмах. Тому за походженням вони діляться на тваринні і рослинні, які в свою чергу підрозділяються на тверді і рідкі. Рідкі жири інколи називають жирною олією, щоб диференціювати їх від мінеральних і ефірних олій. Найчастіше, рідкі жири називають просто олією. Тверді жири тваринного походження часто називають салом. Деякі тверді тваринні і рослинні жири називають маслами: кров'ячий жир і масло бобів какао. Жири тваринного походження мають при кімнатній температурі, як правило, тверду консистенцію, а риб'ячий жир та більшість рослинних жирів - рідку. З рослинних жирів твердими є масло какао та пальмове масло. Рідкі жири тваринного походження добуваються майже лише з морських тварин та риб, і їх підрозділяють в залежності від кількості в них холестерину. Печінкова олія деяких риб вирізняється високим вмістом холестерину. Трини і трани витоплюються з усього тіла морських тварин. В тринах, на відміну від транів, міститься багато гліцеридів твердих жирних кислот. Рослинні жири бувають рідкими (соняшникова, бавовникова, соєва, ріпакова, кукурудзяна олії і ін.) та твердими (кокосове, пальмове, масло-какао тощо). Класифікація вуглеводів Класифікація за здатністю до гідроліз
прості вуглеводи (моносахариди, монози) - не гідролізуються;
складні вуглеводи (олігосахариди, полісахариди або поліози) - здатні гідролізуватися до простих вуглеводів
олігосахариди - продукти поліконденсації невеликої кількості моносахаридів, наприклад, сахароза C12H22O11. Звичайно термін олігосахариди застосовують до вуглеводів, що вміщують від двох до п'яти моносахаридних одиниць.
полісахариди - продукти поліконденсації великої кількості моносахаридів (C6H10О5)n, де n>1000. Прикладом полісахаридів можуть бути крохмаль, целюлоза та інші.
Класифікація моносахаридів
класифікація за характером розміщення карбонільної групи
альдози - моносахариди, що вміщують альдегідну групу
кетози - моносахариди, що вміщують кетонну групу
класифікація за кількістю атомів Карбогену
тетрози, наприклад, треоза C4H8O4
пентози, наприклад, рибоза C5H10O5
гексози, наприклад, глюкоза, фруктоза C6H12O6
відомі також гептози, октози і т.д. Альдегідоспирти і кетоспирти, що вміщують ланцюги Карбогену менші за чотири атоми до вуглеводів не відносять
Класифікація полісахаридів
класифікація за біологічним походженням
полісахариди рослинного походження - крохмаль, целюлоза
полісахариди тваринного походження - глікоген
?
Первинний або асиміляційний крохмаль утворюється в хлоропластах у процесі фотосинтезу і має вигляд гранул або зерен. При відсутності фотосинтезу він швидко гідролізується до глюкози і транспортується в інші частини клітини, де може утворювати в лейкопластах (амілопластах) зерна вторинного транзиторного, зберігального або запасного крохмалю.
?
Значення вакуоль важливе: вони формують внутрішнє водне середовище клітин, з їх допомогою відбувається регуляція водно-сольового обміну, підтримується тургорно-гідростатичний тиск внутрішньо-клітинної рідині, в них накопичуються запасні речовини, відкладаються кінцеві продукти обміну речовин. До складу клітинного соку входить вода, в якій розчинені органічні кислоти (щавлева, яблучна, лимонна та ін), від чого клітинний сік має кислу реакцію. Клітинний сік містить в собі ще цукор (глюкозу, плодовий цукор і тростинний), а також солі неорганічних кислот: азотнокислий кальцій, магній сірчанокислий, кислий фосфорнокислий калій, солі заліза та багато інших.
?