3. Специфіка моральної свідомості

Моральною свідомістю слід називати такий стан усвідомлення особистістю власної ролі в суспільстві, який передбачає:

• дотримування етичних норм і засад,

• плюралістичного й толерантного ставлення до позицій інших людей,

• прагнення загального прогресу.

У сучасних ЗМІ ми зустрічаємо достатньо великий перелік тем, пов’язаних саме з дотримуванням етичних норм і засад. Наприклад, журналістський матеріал “Прогрес людства у зниженні бідності відстежуватиме MDG MONITOR”.

4. Регулятивні можливості моралі

Мораль як імперативна база діяльності журналіста виконує регулятивну функцію. Регулятивною будемо називати таку функцію, що дозволяє визначити пріоритети ситуації і через надання вчинкам й оцінкам журналіста узгодженості з правилами і нормами поведінки збалансувати позитивні і негативні фактори у такому порядку, який не буде порушувати баланс унормованого життя суспільства.

Регулятивна функція і можливості моралі проявляються у декількох аспектах, а саме:

1. здійснюється ідентифікація факторів реальності як позитивних або негативних для особистості журналіста й для суспільства;

2. уточнюються власні – журналістські – значення і позиції щодо оцінки й реагування на негативні або позитивні фактори життя;

3. уточнюються суспільно значущі в діяльності журналіста фактори;

4. здійснюється кореляція (співвіднесення) особистого й суспільно-значущого в аксіологічній системі (системі оцінок) журналіста;

5. журналістом приймається рішення щодо реагування на позитивні або негативні фактори; таке рішення підпорядковується або власним корисним цілям журналіста, або рішення ґрунтується на загальнолюдських цінностях і перевагах.

Прикладом журналістського матеріалу, який висвітлюється з урахуванням регулятивних можливостей і регулятивної функції моралі, може бути журналістський матеріал “Демарш ентузіастів "Молодість-XXXVI": Переможці й переможені”.

5. Роль змі у формуванні вселюдського, універсального масштабу морального світосприйняття й виходу за межі групових, етнічних, національних інтересів до обріїв людства як єдиного цілого

Працівники ЗМІ, не бажаючи того самі, виконують вселюдську, гуманітарну функцію формування універсального морального світосприйняття реальності. Окрім зазначеного, журналістські матеріали в ЗМІ завжди виходять за межі групових, етнічних, національних інтересів і прагнуть досягти обріїв людства як єдиного цілого.

Нині є загальноприйнятим поняття глобальності ЗМІ. Факт смерті американської поп-зірки Майкла Джексона ще раз підтвердив занотовану нами думку. Вибух на заводі в Майямі, або аварія на Чорнобильській АЕС, або жахливі наслідки землетрусу на Гаваях одразу стають відомими для більшої частини світу завдяки ЗМІ. Під час висвітлення в ЗМІ таких планетарних подій відбуваються різноманітні процеси, серед яких слід зазначити, передусім, головні позитивні:

1. здійснюється швидке інформування людства;

2. працівниками ЗМІ та експертами подаються оцінки подій з урахуванням їхнього глобального впливу на людство;

3. журналісти прагнуть вийти за межі вузько етнічних, конфесійних або конкретно політичних інтересів.

На жаль, журналісти причетні й до негативних тенденцій під час висвітлення подій планетарного масштабу. Серед таких тенденцій:

1. затримка трансляції сенсаційного загальнолюдського факту;

2. подавання суб’єктивної оцінки, з урахуванням можливої вигоди;

3. применшення глобального значення факту і зведення його до регіонального або локального у межах країни, де відбулася подія;

4. висвітлення глобальної події з позицій вузько національних або вузько політичних, на користь інтересам вузьких економічних та політичних об’єднань.

Прикладом висвітлення з боку ЗМІ подій планетарного масштабу, з дотримуванням загальнолюдських цінностей та інтересів слід вважати такий журналістський матеріал – “Кількість жертв трагедії на Гаїті зросла до 170 тисяч осіб”.

28 січня 2010 ( 09:01)