Розділ 10. Морально-етична проблематика засобів масової інформації

1. Мораль як духовно-культурний механізм регуляції поведінки

особистості та соціальних груп за допомогою уявлень про належне,

у яких узагальнені норми.

2. Цінності, зразки поведінки, принципи ставлення до інших індивідів

та соціальних груп.

3. Специфіка моральної свідомості.

4. Регулятивні можливості моралі.

5. Роль ЗМІ у формуванні вселюдського, універсального

масштабу морального світосприйняття й виходу за межі групових,

етнічних, національних інтересів до обріїв людства як єдиного цілого.

6. Роль преси в духовному відродженні нації.

7. Титульна нація і національні меншини: толерантність/нетерпимість.

8. Національні конфлікти. Прояви шовінізму, расової, етнічної ворожнечі.

9. Звичаї. Традиції. Нормативна етика.

10. Розробка нових принципів нормативної етики – стримування,

обмеження, пересторога – у зв’язку із загостренням глобальних

планетарних проблем.

11. Журналістська етика.

12. Аналіз журналістських матеріалів морально-етичної проблематики.

Морально-етична проблематика проблемно-жанрові особливості аналізу та підготовки матеріалів з морально-етичної проблематики

1. Мораль як духовно-культурний механізм регуляції поведінки особистості та соціальних груп за допомогою уявлень про належне, в яких узагальнені норми

Зміст понять, які використовуються в тексті лекції, слід уточнити, щоб знати достеменно їхній смисл і вдало їх вживати. Серед таких понять: “мораль”, “духовно-культурний механізм”, “механізм регуляції поведінки особистості”, “соціальні групи”, “уявлення про належне”, “норми”.

Мораль – це норми поведінки людини в соціумі.

Духовно-культурний механізм ми розглядаємо як принципи й настанови особистості, які закладені сім’єю, навчальними закладами, суспільством, у якому живе особистість.

Механізмом регуляції поведінки особистості будемо вважати духовні й культурні уявлення й настанови особистості про норми вчинків, які дозволяють їй здійснювати вибір моделей поведінки і взаємостосунків із подібними до себе.

Термін “соціальні групи” ми пропонуємо розуміти у традиційному – соціологічному – тлумаченні, а саме: “певна сукупність людей, що мають загальні соціальні й природні ознаки й об’єднанні спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин”.

Враховуючи точне значення низки термінів, які використані в назві питання, стисло зазначимо, що мова йде про публікації журналістів, що описують поведінку (систему вчинків) людей, які співіснують в одному суспільстві, залежать від нього й підвладні традиціям, принципам й настановам, які затверджені їхньою культурою й мораллю.

Надалі ми будемо звертатися до аналізу публікацій, які розповідають саме про мораль і духовно-культурні механізми регуляції їхньої поведінки.

2. Цінності, зразки поведінки, принципи ставлення до інших індивідів та соціальних груп

Спочатку визначимо для себе, що є цінностями і зразками поведінки і ставлення до інших індивідів та соціальних груп.

Цінністю, або цінностями вважаються, як зазначає Словник Ефрона і Блокгауза, специфічні соціальні визначення об’єктів оточуючого світу, які виявляють їхнє позитивне чи негативне значення для людини й суспільства (благо, добро й зло, прекрасне й потворне, що міститься у явищах суспільного життя і природи).

Як пояснює електронна енциклопедія “Вікіпедія”, “зовні цінності виступають як властивості предмету або явища, проте вони властиві йому не від природи, не просто через внутрішню структуру об'єкту самого по собі, а тому, що він залучений до сфери суспільного буття людини й став носієм певних соціальних стосунків”. Але по відношенню до суб'єкта (людини) цінності служать об'єктами його інтересів, а для його свідомості виконують роль повсякденних орієнтирів у наочній і соціальній дійсності, позначень його різних практичних стосунків до навколишніх предметів і явищ. Автори “Вікіпедії” наводять приклад, склянки, яка “будучи інструментом для пиття, проявляє цю свою корисну властивість як споживну вартість, матеріальне благо”. Будучи продуктом праці й предметом товарного обміну, склянка виступає як економічна цінність, вартість. Якщо склянкою є “предмет мистецтва, він наділяється ще й естетичною цінністю, красою. Всі ці властивості позначають його різні функції в системі людської життєдіяльності й виступають як наочні знаки-символи певних суспільних стосунків, у які вступає людина”. “Вікіпедія” продовжує: “Поряд із такими наочними цінностями, які є об'єктами направлених на них інтересів, як цінності виступають також деякі явища суспільної свідомості, що виражають ці інтереси в ідеальній формі (поняття добра й зла, справедливості й несправедливості, ідеали, моральні нормативи й принципи)”. Дані форми свідомості не просто описують якісь дійсні або уявні явища реальності, а виносять їм оцінку, схвалюють або засуджують їх, вимагають їх здійснення або усунення, тобто є нормативними за своїм характером.

Отже, цінності підвладні суспільним уявленням і традиціям, історичним епохам і настановам людей.

Що вважати зразками поведінки, або соціальними нормами? Згідно з соціологічним словником, соціальна норма (від лат. norma) – це “засіб соціальної регуляції поведінки індивідів і груп, загальноприйняте правило поведінки, за яким неодмінно стоїть санкція: нагорода або покарання, схвалення або осуд”.

Отже, встановивши для себе значення термінів “цінності”, “соціальні норми” та “зразки поведінки”, ми сміливо можемо переходити до аналізу журналістських матеріалів.