- •Міністерство внутрішніх справ україни НаціональнА академія внутрішніх справ
- •Безпека життєдіяльності
- •6.030102 «Психологія»
- •1. Витяг з окх
- •Витяг з опп
- •Анотація навчальної дисципліни, структурно-логічна схема дисципліни Безпека життєдіяльності
- •Пояснювальна записка
- •Структурно-логічна схема викладання навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності”
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльно-сті, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характерис-тики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Плани лекційних занять
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •План лекції:
- •План-конспект лекції:
- •1. Загальні основи безпеки життєдіяльності.
- •2. Людина в системі „людина – життєве середовище”.
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •План-конспект лекції:
- •1. Тектонічні стихійні лиха.
- •2. Топологічні стихійні лиха
- •3. Метеорологічні стихійні лиха.
- •4. Природні пожежі (лісові, степові, торф’яні).
- •5. Біологічні небезпеки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •План-конспект лекції:
- •Потенційно-небезпечні об’єкти України.
- •Антропогенний вплив на навколишнє середовище України.
- •3. Екологічна безпека України.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •План-конспект лекції:
- •Соціально-політичні небезпеки
- •Соціальні небезпеки життєдіяльності людини.
- •Психологічні особливості людини
- •Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я людини.
- •Плани семінарських занять
- •Тема 1. “Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек”.
- •Тема 2. “Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки”.
- •Тема 3. “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах”.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Плани практичних занять
- •Тема 3. “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах”
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання
- •Вимоги до оформлення роботи
- •Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і студентів Загальні оpганізаційно-мeтодичні вказівки.
- •Методичні вказівки по проведенню семінарських та практичних занять
- •Методичні вказівки по організації самостійної роботи
- •Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю
- •Навчально-методичні матеріали для поточного контролю
- •Навчально-методичні матеріали для проміжного контролю
- •Навчально-методичні матеріали для підсумкового контролю
- •Перелік питань підсумкового контролю
- •Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни
- •Навчально-методичні матеріали (нмм) для лекцій
- •6. Рекомендована література Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Основна література
- •Internet-джерела
2. Людина в системі „людина – життєве середовище”.
Основну роль в безпеці життєдіяльності людини становить її фізіологічна надійність.
Фізіологічна надійність людини – це її здатність протистояти любій небезпеці в будь яких екстремальних умовах. (Тобто, це самозахист людини від небезпек).
Будь яка діяльність людини супроводжується двома компонентами
Фізіологічним – це робота її м’язової системи, її сила, витривалість, правильність направлення її рухів, а також розвиток її зору, слуху, нюху і т.д.
Психічним – це її пам’ять, мислення, емоції, вольові зусилля, тощо.
Взаємозв’язок цих компонентів і становить основу самозахисту людини від небезпек.
Існує три основних причини зростання небезпеки, а саме:
Прогресування темпу росту небезпеки над розвитком людського інстинкту самозбереження;
Зростання ціни помилки в нинішніх умовах;
Адаптація людини до небезпек.
Але при цьому необхідно відмітити, що головним винуватцем виникнення небезпеки залишається все-ж таки сама людина. Тому, в питаннях безпеки життєдіяльності особливу увагу необхідно уділяти людському фактору та її фізіологічним та психологічним особливостям.
Людина, її життя та здоров'я є найбільшою цінністю суспільства. Проте з кожним роком збільшується кількість небезпечних та шкідливих чинників, які впливають на організм людини, погіршують стан її здоров'я, зменшують тривалість життя.
Основним завданням навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» є ідентифікація небезпек, визначення рівня та шляхів впливу цих небезпек на організм людини, розробка засобів запобігання або зниження їх наслідків до таких меж, при яких би не створювалася загроза здоров'ю та життю людини.
Людина як жива істота має дві складові: організм і психіку.
Організм людини - це сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем: нервової, серцево-судинної, кровообігу, травлення, дихання, сенсорної, опорно-рухової та ін.
Психіка людини - це здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу. Отже, психіка є суб'єктивним відображенням об'єктивного світу.
Організм людини має морфологічні, біохімічні, фізіологічні, психологічні резерви.
З усіх фізіологічних систем людини важливу роль в її безпеці життєдіяльності відіграють сенсорна та нервова системи.
Аналізатори - це сукупність взаємодіючих утворень периферійної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.
У сучасній фізіології розрізняють вісім аналізаторів: зоровий, слуховий, смаковий, нюховий, шкірний (або тактильний), вестибулярний, руховий і вісцеральний (або аналізатор внутрішніх органів). Проте в системі взаємодії людини з об'єктами навколишнього середовища головними або домінуючими при виявленні небезпеки виступають зоровий, слуховий та шкірний аналізатори. Інші аналізатори мають другорядне значення для отримання інформації про зовнішній світ і орієнтування в ньому.
Усі аналізатори завдяки своїй однотипній будові мають загальні психофізіологічні властивості:
- надзвичайно високу чутливість до адекватних подразників;
- абсолютну, диференційну та оперативну межу чутливості до подразника;
- здатність до адаптації;
- здатність до тренування;
- здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника;
- постійну взаємодію один з одним.
Усі функції людського організму - рухова діяльність, робота внутрішніх органів, тканинні процеси - регулюються нервовою системою. Нервова система бере участь у прийомі, обробці та аналізі будь-якої інформації, що надходить із зовнішнього і внутрішнього середовищ. При виникненні перевантажень на організм людини нервова система визначає ступінь їхнього впливу і формує захисно-адаптаційні реакції.
Нервова система - це фізіологічна система, яка об'єднує діяльність усіх органів і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.
Функції нервової системи полягають у тому, що вона:
- сприймає зовнішнє і внутрішнє подразнення;
- аналізує, відбирає і перетворює сприйняту інформацію;
- координує функції організму.
Нервова система людини складається з двох великих відділів: центральної нервової системи (ЦНС) та периферійної. ЦНС включає головний і спинний мозок. Периферійна нервова система складається з нервових волокон, що відходять від головного і спинного мозку. Нервові волокна утворюють нерви, які пов'язують головний і спинний мозок зі всіма органами і системами.
За функціями нервова система поділяється на соматичну і вегетативну. Соматична нервова система керує опорно-руховим апаратом і всіма органами чуттів, а вегетативна система регулює процес обміну речовин та роботу всіх внутрішніх органів (серця, нирок, легень та ін.).
Усі подразнення, що сприймає організм, втілюються у фізіологічних процесах збудження і гальмування.
Збудження - це біологічний процес, який складається з нервових імпульсів і приводить в дію той чи інший орган або елемент.
Гальмування - це біологічний процес, який послаблює або припиняє діяльність того чи іншого органа, знижує рівень активності фізіологічних систем.