Практичне заняття №12

Тема: Планування виробничих приміщень АТП.

Мета роботи: Вивчення методики планування виробничих приміщень АТП.

Зміст роботи: Ознайомитись з вимогами, що пред’являються до планування виробничих приміщень АТП. Розробити планування заданих зон чи відділень АТП.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ.

Зазначенням виробничі приміщення АТП поділяють на основні і допоміжні. Основні виробничі приміщення призначені для розміщення постів ТО, ремонту і зберігання автомобільної техніки, допоміжні – для різних підготовчих, профілактичних і ремонтних робіт, а також складські приміщення.

Орієнтовний склад допоміжних приміщень: цехи – моторний, агрегатний, механічний, електротехнічний, карбюраторний, акумуляторний, зварювальний, ковальсько-ресорний, мідницький, теслярський, оббивальний, вулканізаційний, шиномонтажний, малярний, для ремонту таксометрів; склади: запасних частин і матеріалів, проміжний, будівельних матеріалів, масел, шин, інструментальна комора.

Взаємне розташування виробничих приміщень у плані виробничого корпусу залежить від призначення, виробничих зв’язків, технологічної однорідності виконуваних у них робіт і спільності технічних, будівельних, економічних, санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог. Виробничі зв’язки та значення їх для основних приміщень визначаються функціональною схемою і графіком виробничого процесу АТП, а для допоміжних – технологічним тяжінням їх до основних приміщень.

Планувальні рішення виробничих відділень розробляються після компоновки виробничого корпусу і визначення розмірів відділень.

Планування відділень – план розміщення технологічного обладнання, а також постів і підйомно-транспортного обладнання.

Розміщення обладнання в відділеннях повинно відповідати технологічному процесу в кожному з них, вимогам техніки безпеки, науковій організації праці. Відстані між елементами обладнання, обладнанням і елементами будівлі повинні відповідати нормативам.

Обладнання необхідно розміщувати так, щоб переміщення робітника при виконанні роботи в відповідності з технологічним процесом було мінімальним.

Планувальне креслення відділення (зони) виконують в масштабі з показом стін, колон, віконних і дверних пройомів, і розміщених поряд приміщень або прив’язують до плану головного виробничого корпусу з допомогою координатної сітки.

На кресленні умовними позначеннями наносять пости обслуговування або ремонту автомобілів з показом автомобіле-місць, обладнанням зон або виробничих відділень (канави, підйомники, стенди, станки, верстаки, стелажі і т.д.), підйомно-транспортне обладнання з позначенням його вантажопідйомності, відстанню між обладнанням з прив’язкою його до елементів будівлі (стін, колон). Умовними позначеннями показують споживачів електроенергії, води, пару, місця стоків води в каналізацію і т.д. З тієї сторони обладнання, де розміщується робітник, вказується робоче місце. На планувальному кресленні відділення вказують всі прийняті умовні позначення.

Розміри, конфігурації і розміщення зон і відділень повинні відповідати прийнятим на паніровці виробничого корпусу.

При розміщенні технологічного обладнання, крім нормованих відстаней [13, табл.7.10], неохідно враховувати ширину проїздів для доставки до робочих місць агрегатів, вузлів, деталей і матеріалів. Ширина проїздів при вантажопідйомності транспортних засобів до 0,5т і розмірах вантажу (тари) до 800мм повинна складати 2200мм, при відповідно 1т і до 1200мм – 2700мм, до 3,2т і до 1600мм – 3600мм.

Спеціалізовані СТО і БЦТО виконують роботи, пов’язані з ТО і ремонтом вантажних автомобілів, аналогічні тим, що виконується комплексним АТП. Тому методика основних технологічних розрахунків цих підприємств однакова з подібними розрахунками звичайних АТП. За своїм плануванням СТО і БЦТО мало відрізняється від великих комплексних АТП [12].

Детальні теоретичні положенння і практичні рекомендації щодо розробки планувальних рішень виробничих приміщень АТП викладені в літературі [12,13].

Отримавши індивідуальне завдання студент повинен розробити планування виробничого приміщення АТП.

Оформити звіт по практичній роботі з викладенням теоретичних, вхідних і розрахункових даних для базового варіанту і при зміні умов функціонування АТП, БЦТО чи СТОА. Зробити висновки за результатами розрахунків.