- •Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача
- •Стаття 158 – 1 Голосування виборемв на виборчих дільницях більше ніж один раз
- •Стаття 160. Порушення законодавства про референдум
- •6. Суб’єкт злочину у перших його двох формах загальний, а в останніх чотирьох - спеціальний (член комісії з проведення референдуму або інша службова особа).
- •Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань
- •Стаття 162. Порушення недоторканності житла
- •Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер
- •Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
- •Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків
- •Стаття 166. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
- •Стаття 167. Зловживання опікунськими правами
- •Стаття 168. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння)
- •Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
- •Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
- •2. З об’єктивної сторони злочин характеризують дії або бездіяльність, які перешкоджають законній діяльності профспілок, політичних партій та громадських організацій.
- •Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
- •Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю
- •Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю
- •Стаття 174. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку
- •Стаття 175. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
- •6. Частина 3 ст. 175 передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за спеціальних обставин особи, яка вчинила злочин, передбачений цією статтею.
- •Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав
- •Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію
- •Стаття 178. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
- •3. З об’єктивної сторони злочин може виражатися у формі пошкодження або зруйнування.
- •Стаття 179. Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь
- •Стаття 180. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду
- •Стаття 181. Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
- •Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя
- •Стаття 183. Порушення права на отримання освіти
- •Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
Стаття 179. Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь
Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь - караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
(Стаття 179 зі змінами, внесеними згідно із Законом N2 270-\/І від 15 квіт- ня 2008 р.)
1. Об’єктом злочину є право людини на свободу віросповідання.
2. Предметом злочину є релігійні святині,
Під релігійними святинями розуміються предмети або місця релігійного поклоніння чи паломництва віруючих. Поряд з широкошанованими (Палестинські святині у християн, Мекка і Медина у мусульман) існують святині регіонального або місцевого характеру. Певні предмети чи місця можуть визнаватися релігійними святинями усіх (чи більшості) представників певної віри (наприклад, християн, мусульман) або ж для віруючих певних конфесій, напрямів певної релігії тощо. Якщо релігійні святині є особливою історичною чи культурною цінністю, їх знищення потребує додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 298.
3. З об’єктивної сторони цей злочин може проявлятися у формі:
1) незаконного утримування;
2) осквернення;
3) знищення релігійних святинь.
Під незаконним утримуванням релігійних святинь слід розуміти самоправні дії щодо збереження під своїм контролем предметів або місць релігійного поклоніння (зокрема, недопущення до них віруючих, які мають право здійснювати у них обряди, богослужіння), які винний згідно з рішенням відповідного державного органу зобов’язаний передати іншій релігійній організації чи звільнити на їх користь. Незаконний характер такого утримання полягає у тому, що, діючи у такий спосіб, винний безпідставно зберігає під своїм контролем релігійні святині, позбавляючи представників інших релігійних організацій передбаченої законом можливості реалізовувати за їх допомогою свої релігійні потреби. Дії щодо незаконного захоплення релігійних святинь за наявності підстав потребують самостійної правової оцінки (наприклад, як самоправство або перешкоджання здійсненню релігійного обряду).
Осквернення релігійних святинь - це вчинення будь-яких дій щодо релігійних святинь (непристойних написів, малюнків, пошкодження, інших дій, пов’язаних з глумом над святинями, їх паплюженням тощо), які є образливими для релігійних почуттів віруючих, предметами чи місцями релігійного поклоніння яких є ці святині.
Про поняття знищення див. коментар до ст. 194. Якщо знищення релігійних святинь було вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або якщо воно заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, то воно потребує додаткової кваліфікації зач. 2 ст. 194.
Викрадення релігійних святинь або заволодіння ними шляхом вимагання слід розглядати як відповідний злочин проти власності.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, пов’язаних з незаконним утриманням, оскверненням або знищенням релігійних святинь.
4. Суб’єкт злочину загальний. Вчинення цього злочину службовою особою з використанням свого службового становища за наявності підстав потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 або 365.
6. Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини.