Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Факультет суспільних наук і міжнародних відносин

Кафедра соціальної роботи

_________________________________________________

ПОСІБНИК

з навчальної дисципліни

"ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО"

Частина 1

Для студентів за напрямом "Соціальне забезпечення»

спеціальність 6.130102 Соціальна робота

Укладач: доцент Глазунов С.В.

Дніпропетровськ

ДНУ

2012

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ 1.

Тема 1,2. Роль красномовства в професійній діяльності й приватному житті. Фізичні основи та техніка усного мовлення

Теоретичні питання

1. Розкрийте загальне уявлення про красномовство та опишіть види красномовства.

2. Розкрийте поняття мовного апарату людини та сформулюйте розуміння системного підходу його профілактики.

3. Охарактеризуйте дихання як ключову передумову мовлення та поясніть значення носового і діафрагмального (діафрагмально-реберного) дихання для здоров’я людини й ораторської діяльності.

4. Визначте шляхи поліпшення мовного дихання та опишіть техніку здійснення дихальної гімнастики для фонаційних шляхів.

5. Розкажіть про значення фізичних вправ, які сприяють зміцненню органів мовлення, поясніть методику їх проведення.

6. Розкажіть про важливість поліпшення вимови голосних і приголосних звуків та опишіть відповідні вправи.

Практичне завдання

Мета практичного завдання полягає у виробленні навичок, які поліпшують техніку публічного мовлення, запобігають пошкодженням, захворюванням мовного апарату.

Вправ, які поліпшують техніку мовлення оратора, існує багато. Однак треба розуміти, що кожна людина має свої індивідуальні властивості, здатності. Через це до виконання вправ необхідно підходити розважливо, слід «прислухатися» до свого організму, старатися в міру, без «фанатизму», робити все плавно, без різких рухів і не намагатися набирати якомога більше повітря.

Вдома треба спробувати спокійно виконати:

• вправи для розвитку м’язів мовленнєвого дихання;

• пластичну гімнастику органів мовлення (у процесі виконання пластичної гімнастики органів мовлення треба використовувати дзеркало, щоб бачити правильність виконання вправ);

• дихальну гімнастику для фонаційних шляхів;

• вправи для поліпшення вимови голосних та приголосних звуків окремо та в словах, фразах;

• читання вголос скоромовок, прозових та поетичних текстів.

Виконуючи вправи, треба звернути увагу на дихання, насамперед на вдих через ніс та діафрагмальне дихання. Сутність діафрагмального дихання полягає в тому, що в процесі вдиху діафрагма скорочується, опускається вниз, живіт випинається вперед («надувається»); у процесі видиху діафрагма розслаблюється й піднімається вверх, живіт втягується й підтягується до хребта. Грудна клітка під час такого дихання залишається нерухомою, плечі, ключиці не піднімаються й не опускаються.

Якщо у Вас активно дихає грудна клітка, груди активно піднімаються при вдиханні, а живіт у диханні бере слабку участь, навчіться спочатку повільно, плавно піджимати живіт у кінці видиху (спочатку можна допомагати руками). Звичайно, видих у такому випадку виходить уповільненим, впродовж 3-5 секунд. Якщо в цей час з’являється бажання зробити легку паузу (на 1-3 сек.), таку паузу можна зробити. Однак захоплюватися затримкою дихання не рекомендується. У процесі затримки дихання відбувається збудження дихального центру, і дихання може «збиватися», порушуватися ритмічність дихання.

Рекомендується уважно перечитати вірш А.Прянішнікова «Правила читання (мовлення вголос)»:

ПРАВИЛА ЧИТАННЯ (МОВЛЕННЯ ВГОЛОС)

Запам’ятай, що перш аніж в слові почати вправлятись,

Треба клітку грудну розширити злегка й при цьому

Низ живота підібрати для опори диханню й звукові.

Плечі в час дихання бути повинні в спокої, без руху.

Кожен вірша рядок на однім видиху промовляй.

І простеж, аби груди не стискались під час мовлення,

Бо при видиху рухається лише [одна] діафрагма.

Рядочок читати скінчивши, не поспішай з переходом до наступного:

Витримай паузу коротку у темпі вірша, одночасно

Добери частку повітря, та лише користуючись диханням нижнім,

Стримай повітря на мить і тільки тоді вже читання продовжуй.

Стеж чутливо, щоб кожнеє слово почуте було:

Пам’ятай про дикцію ясну і чистоту звуків приголосних;

Рот не лінуйсь відкривати, щоб для голосу вільним був шлях;

Голосу звук не глуши придиховим тьмяним відтінком –

Голос і в тихім звучанні повинен зберігати металевість.

Перш ніж вправлятись в темпі, висоті й силі,

До уваги слід взяти рівність, стійкість звуку:

Слухай уважно, щоб голос ніде не тремтів і не колихався,

Видих веди економно – з розрахунку на цілий рядок.

Зібраність, дзвінкість, злетність, стійкість, повільність і плавність –

Ось що слухом уважним спочатку у вправах здобудь [шукай].

(Переклад з рос. Н.Д.Бабич // Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. - С.190-191).

Для заняття в класі необхідно підібрати 3 скоромовки і вдома попрацювати з ними. Починати роботу над скоромовкою треба в повільному темпі, можна беззвучно. Це полегшить її правильне вимовляння, одночасно тренуватиме мовний апарат. Але треба не просто “промовляти” її, слід знайти в ній певний зміст, якісь почуття, робити певний наголос.

Попередньо потренувавшись у промовлянні найскладніших сполучень слів окремо, можна поступово прискорювати темп проговорювання, але намагатися не погіршувати виразність, чіткість.

Промовляння скоромовок спочатку може відбуватися як монолог. Потім цю вправу можна робити в діалогічному режимі разом із партнером. Один говорить свою скоромовку, вкладаючи в неї певний підтекст, який мають зрозуміти присутні, другий відповідає скоромовкою, також вкладаючи в неї підтекст, що є відповіддю й продовженням «розмови».

Зразок

1. Рапортував та не дорапортував, дорапортував та зарапортувався.

2. Був собі Карпо да Полукарпа, да переполукарпився на маленькі полукарпенята.

3. Перепеличка невеличка під полукіпком випідьпідьомкалась.