- •Інформація та інформатика.
- •1. Інформація в матеріальному світі.
- •1.1. Сигнали і дані
- •1.2. Дані і методи.
- •1.3. Поняття про інформацію
- •1.4. Діалектична єдність даних і методів в інформаційному процесі.
- •1.5. Властивості інформації
- •2.1. Носії даних.
- •2.2. Операції з даними.
- •2.3. Кодування даних двійковим кодом.
- •2.4. Кодування цілих і дійсних чисел.
- •2.5. Кодування текстових даних
- •2.6. Кодування графічних даних
- •2.7. Кодування звукової інформації
- •2.8.Основні структури даних
- •Лінійні структури (списки даних, вектори даних)
- •Табличні структури (таблиці даних, матриці даних)
- •Ієрархічні структури даних
- •2.9. Упорядкування структур даних
- •3. Файли і файлова структура
- •3.1. Одиниці представлення даних
- •3.2. Одиниці виміру даних
- •3.3. Одиниці збереження даних
- •3.4. Поняття про файлову структуру
- •4. Інформатика
- •4.1. Предмет і задачі інформатики
- •4.2. Джерела і передумови інформатики
- •5. Підведення підсумків
2.3. Кодування даних двійковим кодом.
Для автоматизації роботи з даними, що відносяться до різних типів, дуже важливо уніфікувати їхню форму представлення — для цього звичайно використовується прийом кодування, тобто вираження даних одного типу через дані іншого типу. Природна людська мова — це не що інше, як система кодування понять для вираження думок за допомогою мови. Кожна мова має власну абетку (систему кодування компонентів мови за допомогою графічних символів). Історія знає цікаві, хоча і безуспішні спроби створення «універсальних» мов і абеток. Очевидно, безуспішність спроб їхнього впровадження пов'язана з тим, що національні і соціальні утворення природним чином розуміють, що зміна системи кодування суспільних даних неодмінно призводить до зміни суспільних методів (тобто норм права і моралі), а це може бути пов'язане із соціальними потрясіннями.
Та ж проблема універсального засобу кодування досить успішно реалізується в окремих галузях техніки, науки і культури. Як приклади можна привести систему запису математичних виражень, телеграфну абетку, морську абетку, систему Брайля для сліпих і багато чого іншого.
Своя система існує і в обчислювальній техніці — вона називається двійковим кодуванням і основана на представленні даних послідовністю усього двох знаків: 0 і 1. Ці знаки називаються двійковими цифрами, по-англійському — binary digit чи скорочено bit (біт).
Одним бітом можуть бути виражені два поняття: 0 чи 1 ( так чи ні, чорне чи біле, істина чи неправда і т.п.). Якщо кількість бітів збільшити до двох, то вже можна виразити чотири різних поняття:
00 01 10 11
Трьома бітами можна закодувати вісім різних значень:
000 001 010 011 100 101 110 111
Збільшуючи на одиницю кількість розрядів у системі двійкового кодування, ми збільшуємо в два рази кількість незалежних значень, що може бути виражене в даній системі, тобто загальна формула має вигляд:
N=2m,
де N — кількість незалежних кодованих значень;
m — розрядність двійкового кодування, прийнята в даній системі.
2.4. Кодування цілих і дійсних чисел.
Цілі числа кодуються двійковим кодом досить просто — досить узяти ціле число і ділити його навпіл доти, поки частка не буде дорівнювати одиниці. Сукупність залишків від кожного поділу, записана зправа наліво разом з останньою часткою, і утворить двійковий аналог десяткового числа.
19:2=9+1
9:2=4+1
4:2=2+0
2:2=1+0
Таким чином, 19(10) = 10011(2).
Для кодування цілих чисел від 0 до 255 достатньо мати 8 розрядів двійкового коду (8 біт). Шістнадцять біт дозволяють закодувати цілі числа від 0 до 65535, а 24 біт — вже більше 16,5 мільйонів різних значень.
Для кодування дійсних чисел використовують 80-розрядне кодування. При цьому число попередньо переводиться в нормалізовану форму: М*10Х
3,1415926= 0,31415926*101
300 000 = 0,3*106
123 456 789 = 0,123456789*1010
Перша частина числа називається мантисою, а друга — характеристикою. Більшу частину з 80 біт відводять для збереження мантиси (разом зі знаком) і деяка фіксована кількість розрядів відводяться для збереження характеристики (теж зі знаком).