4.2. Джерела і передумови інформатики

Слово інформатика походить від французького слова Informatique, утвореного в результаті об'єднання термінів Informacion (інформація) і Automatique (автоматика), що виражає її суть як науки про автоматичну обробку інформації. Крім Франції термін інформатика використовувався в ряді країн Східної Європи. У той же час, у більшості країн Західної Європи і США використовується інший термін — Computer Science (наука про засоби обчислювальної техніки).

Джерелами інформатики звичайно називають дві науки — документалістику і кібернетику. Документалістика сформувалася наприкінці XIX століття у зв'язку з бурхливим розвитком виробничих відносин. Її розквіт припав на 20-30-і роки XX століття, а основним предметом стало вивчення раціональних засобів і методів підвищення ефективності документообігу.

Основи близької до інформатики технічної науки кібернетики були закладені працями по математичній логіці американського математика Норберта Вінера, опублікованими в 1948 році, а сама назва походить від грецького слова (kyberneticos — майстерний у керуванні).

Уперше термін кібернетика увів французький фізик Андре Марі Ампер у першій половині XIX століття. Він займався розробкою єдиної системи класифікації всіх наук і позначив цим терміном гіпотетичну науку про керування, якої у той час не існувало, але яка, на його думку, повинна була існувати.

Сьогодні предметом кібернетики є принципи побудови і функціонування систем автоматичного керування, а основними задачами — методи моделювання процесу прийняття рішень технічними засобами, зв'язок між психологією людини і математичною логікою, зв'язок між інформаційним процесом окремого індивідума й інформаційними процесами у суспільстві, розробка принципів і методів штучного інтелекту. На практиці кібернетика в багатьох випадках спирається на ті ж програмні й апаратні засоби обчислювальної техніки, що й інформатика, а інформатика, у свою чергу, запозичує у кібернетики математичну і логічну базу для розвитку цих засобів.

5. Підведення підсумків

Усі процеси в природі супроводжуються сигналами. Зареєстровані сигнали утворюють дані. Дані перетворюються, транспортуються і споживаються за допомогою методів. При взаємодії даних і адекватних їм методів утворюється інформація. Інформація — це динамічний об'єкт, що утворюється в ході інформаційного процесу. Він відбиває діалектичний зв'язок між об'єктивними даними і суб'єктивними методами. Властивості інформації залежать як від властивостей даних, так і від властивостей методів.

Дані розрізняються типами, що зв'язані з розходженнями у фізичній природі сигналів, при реєстрації яких утворилися дані. Як засіб збереження і транспортування даних використовуються носії даних. Для зручності операцій з даними їх структуризують. Найбільш широко використовуються наступні структури: лінійна, таблична й ієрархічна — вони розрізняються методом адресації даних. При збереженні даних утворюються дані нового типу — адресні дані.

Питаннями систематизації прийомів і методів створення, збереження, відтворення, обробки і передачі даних засобами обчислювальної техніки займається технічна наука — інформатика. З метою уніфікації прийомів і методів роботи з даними в обчислювальній техніці застосовується універсальна система кодування даних, названа двійковим кодом. Елементарною одиницею представлення даних у двійковому коді є двійковий розряд (біт). Іншою, більш великою одиницею представлення даних є байт.

Основною одиницею збереження даних є файл. Файл являє собою послідовність байтів, що має власне ім'я. Сукупність файлів утворює файлову структуру, що, як правило, відноситься до ієрархічного типу. Повна адреса файлу у файловій структурі є унікальною і містить у собі власне ім'я файлу і шлях доступу до нього.

12

Інформація та інформатика.